Вечорниці на Андрія

День Андрія Первозванного є одним із найтаємничіших і найцікавіших свят. У старі часи на Андрія була традиція ходили слухати... воду (під льодом річок та в колодязях). Вважалося, що якщо вода не шумить, то це  на хорошу зиму, коли ж бурлить та хвилюється — треба  чекати морозів та завірюх.

В давнину говорили: «Якщо на Андрія холодно і ясно — хороший знак, а коли тепло — поганий». Побутував і такий вислів: «Якщо в Андріїв день піде сніг та вляжеться, то ще 110 днів пролежить»... Дівчата на це свято ворожили та прохали Андрія, щоб він подарував їм хорошого судженого.

Збираючись на вечорницях, молодь грала в «Калиту», — розказали «Дню» організатори вечорниць у Музеї І. Гончара. Для цього дівчата пекли великий круглий корж з діркою посередині та намащували його медом. Коли Калита була готова, її за допомогою стрічки прив’язували до стволока посередині хати і стрибали, намагаючись відкусити шматочок запашної булки. Після гри в «Калиту», пісень та розваг, відбувалося останнє ворожіння цього вечора. Дівчата брали горнятко, наповнювали його медом і клали на дно перстень. Хлопець повинен був дістати перстень губами, та так, аби не вмочити власного носа. Якщо йому це вдасться, парубок ожениться і буде щасливим у шлюбі.

У програмі заходу: «Знімання брами та пускання її по Дніпру», а також «роблення збитків і шкоди» від Козацької фортеці;

 «Сіяння конопель по снігу» від співачки Наталки Карпи;

«Ворожіння на дівочу долю» — «на балабушках», «на дровах», «на квасолі», «на тинах» — від всіх охочих дізнатися про своє майбутнє та вийти заміж;

 «Під’їжджання на коцюбі до пана Калитинського» — випробування парубків і молодих хлопців на кмітливість та мудру вдачу;

Випробовування парубків на вправність іграми «Каперуш», «Зайчик» і «Голубка» від гурту «Буття».