Великий Каменяр і патріот

До ювілею Івана Франка, присвяченого 160-річчю від дня народження видатного українського письменника, поета, публіциста, перекладача, науковця, громадського й політичного діяча у Музеї книги та друкарства України відкрилась  виставка «Вірю в силу духа…».

 На ній представлено понад 250 експонатів, серед яких автографи Івана Яковича Франка, рідкісні прижиттєві видання його творів, книжки, надруковані за часів радянської влади, та видання, що з’явилися вже у роки незалежної України. 

Образотворчу франкіану розкривають ілюстрації до творів ювіляра — роботи видатних художників В. Кричевського, В. Касіяна, В. Лопати, А. Базилевича, Г. Якутовича й інших майстрів. Експонується й невідомий портрет І. Я. Франка роботи Івана Труша початку ХХ століття. 

Нагадаємо, Іванові Яковичу Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви «українці» замість «русини» — так традиційно називали себе корінні галичани. В «Одвертому листі до галицької української молодежі» (1905) Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…».

У Франка було багато псевдонімів — Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий, Кремінь, Марко, (загалом близько 100 псевдонімів). Іван Франко писав твори не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами.

Спочатку Івана Яковича Франка поховали в чужому склепі. Лише через 10 років його було перепоховано в окрему могилу. На могилі Франка зведено пам’ятник, на якому Франко-каменяр «лупає сю скалу».

В інституті германістики Віденського університету, в якому Іван Франко успішно захистив докторську дисертацію, встановлено меморіальну дошку І. Я. Франку. Її було відкрито 29 жовтня 1993 року. На Постгассе, 8 знаходиться погруддя письменникові. Пам’ятник було відкрито 28 травня 1999 року. Пам’ятну дошку також встановлено на будинку, в якому жив письменник за адресою: Відень, Віпплінґерштрассе, 26.

Іван Якович на сьогоднішній день є єдиним українським поетом, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури!

 У відкритті виставки взяли участь відомі державні діячі та письменники: М. Жулинський, С. Гальченко, Д. Павличко, І. Драч, В. Перевальський та інші. На імпровізованому концерті пісні на слова поета-класика  виконав лідер гурту «Хорея козацька», знаний кобзар Тарас Компаніченко.

В експозиції можна побачити унікальні рушники з Батьківщини письменника, які  було надано  Національним музеєм українського народного декоративного мистецтва.

Виставку побудовано на матеріалах Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Музею книги та друкарства України й Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

Експозиція  триватиме до 11 вересня.