«Вільна жінка»

Одна з найкрасивіших у світі жінок, багата й знаменита, насправді ніколи не була щасливою. «Я все життя прагнула все робити дуже добре, — зізнавалася актриса, якій нещодавно виповнилося 64 роки. — Саме тому я нерідко відчувала себе нещасною. Люди, які народилися, як і я, під знаком Терезів, увесь час сумніваються, завжди всім незадоволені».

У щойно опублікованій біографії «Катрін Деньов, вільна жінка» відомий літератор Бернар Віоле малює несподіваний портрет кінозірки. Актрису, яка протягом кількох десятиріч була іконою французького кінематографа, завжди відрізняли невгамовна енергія, розважливість і виняткова працездатність. Жерар Депардьє за любов Деньов до порядку називав її «прусачкою», повідомляють izvestia.ru. Чимало сторінок у біографії, публікацію якої актриса безуспішно намагалася блокувати, присвячено її захопленням. Деньов, за її словами, завжди подобалися «незрілі чоловіки», ті, які вміли залишатися дітьми, — від першого коханого, режисера Роже Вадима, до Марчелло Мастрояні. Саме Роже Вадим, він же Вадим Племянніков, дав 17-річній Катрін, яка ніколи не навчалася акторській майстерності, путівку у кінематограф.

Одного разу затятий і безстрашний Роже Вадим за кермом свого «Феррарі» на шаленій швидкості обігнав на автостраді кортеж генерала де Голля. Це було наступного дня після замаху на його життя, ще трохи, й поліція відкрила б вогонь на поразку. Поруч із режисером сиділа прекрасна блондинка. «Що це за молода жінка?» — поцікавився президент в охорони. Актриса Катрін Деньов. «Якщо вона завжди так поспішає, то, напевно, швидко зробить кар'єру», — сказав де Голль.

Деньов не захотіла одружуватися з Роже Вадимом, хоч і народила від нього сина, якого назвали Крістіаном Вадимом. У середині 60-х вона несподівано вийшла заміж — уперше й востаннє — за модного британського фотографа Девіда Бейлі. Але вони швидко розлучилися через те, що не знайшли спільної мови: Бейлі не знав ані слова французькою, а Деньов після зйомок, за її словами, «дуже втомлювалася», щоб висловлюватися англійською.

Одна з найбільш високооплачуваних актрис французького кіно, Деньов, пише її біограф, часто пробувала себе в ролі бізнесвумен. Одного разу вона створила фірму «Деньов», що виробляла однойменний парфюм, постільну білизну й окуляри, але незабаром підприємство прогоріло, а зірка понесла великі збитки. Проте вдалих фінансових операцій на рахунку актриси було набагато більше. Так, Будинок «Ів Сен- Лоран» підписав із нею багатомільйонний контракт, за яким вона рекламувала туалети відомого кутюр'є.

2005 року Деньов довелося свідчити у справі алжирського олігарха Рафіка Халіфи, якого звинувачували у відмиванні брудних капіталів. Сама Катрін не була замішана в його аферах, але двічі отримувала винагороди готівкою — 45 тисяч і 42 тисячі євро за свою присутність на футбольному матчі між збірною Алжиру та марсельським «Олімпіком» і за участь в інавгурації телеканалу «Халіфа ТБ».

Однією зі статей прибутку кінозірки були судові процеси проти авторів книг і статей, що стали, на її погляд, «неприпустимим утручанням у її приватне життя». Адвокат актриси Жіль Дрейфус виграв 65 справ. У кожному випадку Деньов отримувала компенсацію від 1000 до 10 000 євро. Жоден із процесів не був програний.

Бернар Віоле, автор скандальних життєписів Делона та Депардьє, й у цій книзі не обійшовся без «викриття». Він стверджує, що батько актриси — Моріс Дорлеак, третьорозрядний комедіант — у роки Другої світової війни співпрацював із нацистами. Він знімався в німецьких агітках і брав участь в антисемітських передачах профашистської радіостанції «Радіо Париж». Після розгрому гітлерівців, французький суд визнав Моріса Дорлеака винним у колабораціонізмі, але обмежився надм'яким вироком — протягом півтора року йому заборонили грати. Досі Деньов удавалося тримати в таємниці минуле свого батька...