За порядком – розподілись!

Курируватиме її кінопродюсерка Анна Паленчук, яка до цього організовувала події та збір коштів на підтримку Сенцова, долучалася до видання його книжок. Вона листується з автором п’єси через адвоката чи електронною поштою, обговорює з ним деталі процесу.

ЗБІЙ У СИСТЕМІ

«Номери» були написані ще 2009 року і досі не були поставлені на жодній театральній сцені. Перші читки відбулися кілька років тому у московському Театрі.doc, згодом уже українські актори прочитали п’єсу в Києві. За словами Анни Паленчук, це антиутопія, герої якої замість імен мають лише номери. Їхнє життя підпорядковане правилам, вигаданим Нулем — невидимим для загалу «божком». Незадоволення у героїв є, але вони не наважуються на зміни, доки не з’являється немовля під одинадцятим номером.

Дитина, ще не знаючи правил та законів, несвідомо руйнує вдаваний спокій оточуючих та «нульову» гегемонію. «Номери» задумуються: а чому б не скинути владу, не обрати собі унікальні імена та не створити «чудесний світ новий»? Проте в жодній антиутопії шлях до змін не був простим та швидким. Доведеться поборотися за справедливість і «номерам»...

У вільному доступі тексту немає, навіть актори, які вирішили спробувати себе у цьому проекті, отримували уривок прямо перед кастингом. Увесь сюжет триматимуть в таємниці до самої прем’єри.

Анна зауважує, що п’єса деякою мірою стала пророчою для Сенцова, адже з ним відбулося те, що загрожує найбільш непокірним «номерам». Цікаво, що обговорювалися різні формати втілення сценарію в життя, але сам автор захотів, щоб п’єса вперше «ожила» саме на театральних підмостках.

ПОТУЖНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ

Керуватиме процесом Тамара Трунова — успішна молода театральна режисерка, лауреатка премії «Київська пектораль» та конкурсу Taking the stage від Британської ради. «Мені п’єса цікава перш за все автором, — каже вона. — Крім того, вона нахабна, гостра, розмовляє з нами про сьогоднішній день і нічим не прикривається. Я завжди кажу, що не працюю з політичними темами, бо не хочу обслуговувати чужу брехню. У цій п’єсі я бачу не брехню, а чесні слова автора, які я підтримую і розділяю». У той же час Тамара переконана, що театральній команді, яку вона зараз формує, слід максимально абстрагуватися від особистості та вчинків драматурга і працювати над текстом професійно — холоднокровно та виважено. Адже і п’єса, і вистава за нею будуть потужним висловлюванням, яке викличе бурхливу реакцію, зокрема й негативну. Тож усі мають бути впевненими у своїй позиції та готовими до несподіванок і діалогу із суспільством. Про це вона перед початком прослуховування каже акторам, які прийшли на проби. Заявок було понад 250, але на кастинг запросили близько 50 акторів, які претендують на півтора десятка ролей. Усі вони грають у професійних театрах Києва та інших міст.

Журналістам Трунова швидко перераховує власні критерії до майбутніх виконавців ролей: «розумні, принципові, непохитні, талановиті, чесні». Протягом кастингу вона по кілька хвилин спілкується з кожним актором. Питання різні, часто гострі, провокативні, несподівані. Звичайно ж, обговорюється п’єса, персонажі, їхні дії та мотиви. Подія, яка об’єднала цих людей та підкорила їх Нулеві, у п’єсі не прописана, але Тамара просить акторів пофантазувати і добудувати причинно-наслідкові зв’язки. Часто звучать і найважливіші питання: «Чому ти хочеш грати у цій п’єсі?» і «Кого б із персонажів ти хотів(ла) би зіграти? Хто тобі близький?». Аргументи у всіх різні — хтось захоплюється Олегом Сенцовим, а хтось знав його особисто, комусь хочеться попрацювати саме з Труновою, а комусь — кинути собі виклик. Деякі зізнаються, що ще не знають, чому вони тут. Що ж, чесність — один із критеріїв, можна зарахувати спробу.

Тамара акуратно перевіряє акторські здібності і здатність імпровізувати прямо під час розмови. Дає режисерські установки і під час групового читання уривку п’єси. Не всі вчитувалися в текст до цього, але мусять моментально адаптовуватися, переналаштовувати себе на контрастні образи і намацувати нерв, який рухає кожного персонажа.

* * *

Остаточний акторський склад обіцяють оголосити десь за тиждень. Прем’єра має відбутися в листопаді. Хоча п’єса «Номери» написана російською мовою, для вистави її адаптують українською. Паралельно готуються і до зйомки кіноверсії, очікують підтримки від Міністерства культури. Бюджет самої вистави — близько 4 мільйонів гривень, до фінансування долучаться Український культурний фонд та меценати.

Поки що постановка робиться лише для українських глядачів, але продюсерка Анна Паленчук не виключає, що пізніше п’єсу адаптують для показів за кордоном, адже ім’я Олега Сенцова нині на слуху в усьому світі, тож цією постановкою можуть зацікавитися в різних країнах. Кошти від продажу усіх квитків планується витратити на придбання житла для родини Сенцова.