У темні часи добре видно світлих людей
Еріх Марія Ремарк, німецький письменник

«Головне завдання – «вилікувати країну»

Учасники Літньої школи журналістики «Дня» зустрілися з іноземними репортерами
16 липня, 2015 - 17:56

Через воєнні дії на Донбасі та Анексію Росією Криму увага всього світу прикута до нашої країни. Все більше журналістів, громадських активістів їдуть сюди, щоб на власні очі побачити те, про що їм не завжди збалансовано та точно розповідають ЗМІ. Сьогодні необхідно наголошувати на цих речах, робити інформацію про Україну доступнішою. Та не меншої уваги світової спільноти заслуговує життя українського суспільства в цілому, яке розкривається через розповіді, розмови з людьми.

З цією метою Міжнародна ініціатива з підтримки України, яка була створена у січні 2015  року, запросила в Україну кількох іноземних журналістів з Румунії, Туреччини, Німеччини та Литви. Як зазначає організатор зустрічі Андрій Волошин: «Ми прагнемо показати світові, що процес реформ запущено, поглибити знання про історію України й продемонструвати суть російської агресії». Аби обмінятися досвідом, думками щодо ситуації в Україні Благодійний фонд сприяння ініціативам газети «День» організував  зустріч  іноземних журналістів із учасникам Літньої школи журналістики. Короткою розповіддю про проекти видання розпочав зустріч Микола Гриценко – президент Фонду «Дня».

ВІДКРИТИ УКРАЇНУ

«Мої предки родом із Криму, вони були депортовані в  1946 році. Тобто можна сказати, що я частково українець та кримчанин, — розповідає журналіст, волонтер, Віце-президент в урядових справах по питаннях Африки та Близького Сходу Турецької організації Jelly Fish Кемаль ГУЛЛЕР. –  Коли я збирався їхати в Україну, всі мої друзі запитували: «Ти їдеш в небезпечну країну, що ти збираєшся там робити?». Але я був в Сомалі, на Гаїті, в Афганістані, декілька разів в Іраку, тому в Україні мені точно немає чого боятися. Нещодавно вирішив дослідити питання Голодомору 1932-1933 років, а саме причини цієї трагедії та написати матеріал. Саме тому я зараз тут».

В особистій розмові турецький активіст Кемаль Гуллер зізнався, що насправді мало знає про Україну та її історію, не зважаючи на те, що його родичі звідси. Після історій про свої волонтерські місії та проекти у Бразилії, Сомалі та в багатьох світових гарячих точках, здавалося, його  нічим не здивувати. Проте наші розповіді про події Майдану, анексію Криму та війну на сході справили на нього неабияке враження та не залишили  байдужим. Пан Гуллер зізнався, що навіть не міг уявити собі масштабу всього того, що нині відбувається в Україні. На його думку, нашій країні слід передусім боротися із російською пропагандою, яка створює перед усім світом завісу «незнання». Після повернення на Батьківщину, Кемаль Гуллер пообіцяв залучити нових експертів до обговорення українського питання на турецькому телебачення, аби донести до громадськості, що ж насправді відбувається у сусідній державі.

ПРО ПІДТРИМКУ РУМУНІЇ

Журналіст з Румунії Сержіу Дан працює у виданнях Rador.ro та Hotnews.ro. Сам він родом з Закарпаття, тому володіє українською мовою. В Україні закінчив школу, потім переїхав до Бухаресту, де вчився в університеті. Переважно висвітлює події в Україні, Росії та балтійських країнах. За його словами, румунське суспільство підтримує Україну. Сержіу обіцяє робити все від нього залежне, щоб ця тенденція зберігалась.

ПРО МОЛОДЬ, ЯКА ФОРМУЄ ПОЛІТИКУ

Ігор Магрилов – журналіст і редактор берлінського сайту BERLIN-VISUAL.com Свій творчий шлях розпочинав у Харкові, зокрема вчив журналістиці дітей. Переконаний, що для журналіста найважливіше бути сміливим і писати правду. «Якщо мені говорили: «це пиши, а це ні» я розвертався і йшов», – розповідає Ігор Магрилов. На його думку, європейським журналістам слід разом боротися з російською пропагандою. Учасникам Літньої школи Ігор Магрилов запропонував співпрацювати у майбутньому.

ПРО ПРИКЛАД ДЛЯ ДОНБАСУ

Журналіст найбільшої інформаційної агенції Литви Delphi.lt Рамунас Богданас, звертаючись до студентів, говорить: «Я думаю, що у вас все вийде. На жаль, ваші батьки не зробили вчасно своєї справи, тому тепер все у ваших руках. У 1991 році Україна, Литва і Польща були приблизно на одному рівні за показниками ВВП. Зараз, після 25 років у вас, на жаль, майже такі самі показники… В Литві колись думали, мовляв,  вступимо до Європейського Союзу і всі заживуть добре, «на деревах почнуть рости ананаси». Але так не вийшло, бо треба працювати. Люди у Литві дуже позитивно ставляться до України. Ми вас любимо і дуже вболіваємо за вас. Мені здається, головне завдання нині для України – «вилікувати країну», щоб було встановлено верховенство права. Якщо це вдасться у вас тут, то, гадаю, й Донбас швидше повернеться».

ВРАЖЕННЯ:

Марія ГЕНИК, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова:

– Одна з неоціненних можливостей, яку надає Літня школа журналістики «Дня» — це неформальне спілкування з цікавими людьми. Днями ми зустрілися з іноземними журналістами з Туреччини, Румунії, Німеччини та Литви. Мені було надзвичайно приємно, що румунський журналіст Сержіу вільно володіє українською мовою і гарно орієнтується у житті нашої країни. Виявилося, що у наших і румунських журналістів багато спільного. Наприклад, в обох країнах є проблема, коли видання належать політикам і не можуть критикувати своїх власників. У Сержіу викликало подив те, що в нашій країні  так мало україномовних газет… Гадаю, це спілкування й обмін досвідом були цікавим і корисним як для «літньошколярів», так і для іноземних журналістів.

Дмитро ПЛАХТА, Львівський національний університет ім. Івана Франка:

– Для молодих українських журналістів спілкування з іноземними журналістами – чудова можливість перейняти новий унікальний досвід. Однак мені найбільше закарбувалося в пам’яті розмова з українським журналістом, який зараз працює в Німеччині. Йдеться по Ігоря Магрилова – головного редактора інтернет-порталу «BERLIN-VISUAL.com». Не таємниця, наскільки потужно працює в Німеччині російська машина пропаганди. Українські позиції на німецькому поприщі ЗМІ обороняють і відстоюють не так багато місцевих російськомовних видань. «BERLIN-VISUAL.com» – одне з них. На мою думку, це дуже важливо, зважаючи на те, скільки російськомовного населення проживає в Німеччині. Мабуть, важко бути своєрідною «білою вороною» серед чималого потоку проросійських мас-медіа, в які влада держави-агресора вкладає шалені кошти.

Олена ЛИТВИНОВА, Львівський національний університет ім. І. Франка:

– Такі зустрічі зближують, дозволяють дізнатись щось нове та просто невимушено поспілкуватись. До нас приїхали представники різних держав. Люди з різною культурою, побутом та менталітетом. Неформальне спілкування з цими журналістами дало можливість дізнатись їхню думку та реакцію на події, які відбуваються в Україні. Не могли оминути актуальні питання – Схід, АТО, Крим, корупцію, проблему «джинси» в ЗМІ. Найбільше сподобалась невимушена атмосфера. Коли вже після зустрічі я спілкувалась зі іншими «школярами», переконалась передача досвіду відбулася сповна!

Мар’яна ЧОРНІЄВИЧ, Національний університет «Львівська Політехніка»:

– Зустрічі з журналістами – це завжди цікаво і пізнавально. Сьогодні ми мали змогу поспілкуватися з колегами, які представляли закордонні ЗМІ. До слова, був серед них і румунський журналіст, родом із Закарпаття! Наше українське коріння повсюди! І це дуже тішить, а ще більше – те, що Сержіу, живучи в Румунії, продовжує регулярно відвідувати Україну. Приємно, що спілкування проходило на одному рівні, не зважаючи на різницю у віці, професіональному досвіді та національності!

Марта ФРАНЧУК, Катерина САДЛОВСЬКА, Літня школа журналістики, фото авторів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments