Не думкам треба вчити, а думати.
Іммануїл Кант, німецький філософ, письменник, антрополог, фізик, бібліотекар, педагог, основоположник німецької класичної філософії

Магнетизм Горянської ротонди

За комплексом розписів ужгородська перлина належить до трьох найвизначніших пам’яток стародавнього церковного мистецтва України
6 липня, 2018 - 10:34

Серед численних природних, історичних, архітектурних, духовних та мистецьких шедеврів, які творять Ужгороду його неповторний шарм, роблять туристичною Меккою для естетично вибагливих мандрівників, особливо цінною перлиною, безперечно, є Горянська ротонда. Вона сконцентрувала в собі цілу низку унікальних особливостей, які неможливо оминути увагою.

Горянська ротонда — другий після Софії Київської за віком та єдиний в Україні діючий храм такої ранньої побудови і найдавніша кам’яна церковна будівля на Закарпатті. Місцевість, де розташована ротонда, в науковій літературі визначається як одне з вірогідних місць розташування слов’янського городища, захопленого угорцями на рубежі ІХ — Х ст. Визнаний знавець сакрального мистецтва, професор Закарпатської художньої Академії Михайло ПРИЙМИЧ каже, що будівництво самої ротонди як замкової каплиці датоване ХІІІ ст., а прибудови — ХV ст. Два подібні храми є на території Угорщини, ще один представляє вірменську церкву на нинішній турецькій території в м. Ані.

Здавна Горянська ротонда була відома як костел святої Анни та церква святого Миколая, однак найпершу присвяту храму було зроблено 1409 року на честь святого Івана. Нині храм, у якому розташувалася церква Покрови Пресвятої Богородиці Мукачівської греко-католицької єпархії, складається із двох збудованих у різний час частин: власне ротонди (ХІІ—ХІІІ ст.), та пізнішої назви (XІV—XV ст.).

СЬОГОДНІ БУДІВЛЯ МАЄ ІНШИЙ ВИГЛЯД, АНІЖ НА ЧАС ПОБУДОВИ

Ротонда (з італійської — кругла будова) перекрита куполом, який спирається на шестикутний барабан із шістьома вікнами. Стіни завтовшки у 2 — 2,5 м містять шість апсид. Зовні барабан оздоблено цегляним орнаментом, який є реконструкцією архітектора Отто Стегло. Товща стіни споруди також прорізана двома вікнами, з яких автентичним є лише східне.

Сьогодні будівля має зовсім інший вигляд, аніж на час своєї побудови. Приблизно в ХІV ст. із самої ротонди зробили святилище, а в добудові — наві — молилися віруючі. Власне ротонда побудована з цегли, а храм — із каменю. У ХVІІ ст. у римо-католицькому обряді з’являються високі престоли. Такий був і в ротонді. Для цього довелося «зрізати» стіни і зробити гачки для ікони у фресках. На престолі стояла ікона, яка закривала вікно, саме тому довелося прорубати вікно збоку. 1959 року в храм влучила кульова блискавка і вбила людей. Ротонду закрили через аварійний стан, радянські атеїсти зробили з неї склад, а фрески забілили. 1991 року ротонду надали у користування місцевій громаді, й відтоді тут правлять регулярні богослужіння.

Однак найбільша цінність храму, наголошує доктор мистецтвознавства Михайло ПРИЙМИЧ, — його комплекс настінного живопису, який датований ХІV — ХV ст. Сьогодні можемо констатувати, що фрески Горянської ротонди є єдиним на території України екземпляром проторенесансного живопису, який зберігає «постджоківський» період. Горянською ротондою у ХІІ—ХІІІ століттях володіла родина Другетів. Оскільки вони були італійцями, фрески створював теж хтось з італійської школи митців. Якщо порівняти ці фрески з фресками цього ж періоду Північної Італії — Тоскани або з базилікою св. Франциска, то побачимо велику подібність. Внутрішні стіни розписані у ХІІІ ст. художниками в стилі італійської ранньоренесансної школи Джотто.

Перші згадки про фрески в ротонді припадають на 1892 рік. Ретельне дослідження споруди, зокрема перші розчистки живопису, тут здійснив Отто Стегло 1911 року. Відтоді реставраційні роботи в Горянській ротонді тривали за всіх влад, які тільки були на Закарпатті: у 1911—1912 роках — за Австро-Угорщини, 1926 і 1932 — за Чехословаччини, 1960—1962 — за СРСР. Останні реставраційні роботи зі значними тонуваннями живопису в наві відбулися уже за незалежної України в 1992 — 1994 роках.

На двох ярусах фресок ротонди вмістилися найважливіші сюжети з Євангелія. Зображення нанесені у два ряди, кожен з яких має початок і завершення. Сюжети передають епізоди земного життя Ісуса Христа: Таємна вечеря, Христос перед Пілатом. На кожному з абсид угорі будівлі зображено по два апостоли, тож разом їх 12. Усередині купола мав бути зображений Христос, але сьогодні в ротонді цього зображення вже не розгледіти. Посередині центральної стіни ротонди зображений Христос, який тримає в руках книгу з написом: «Я є світло».

Головний спеціаліст з питань охорони культурної спадщини департаменту культури Закарпатської ОДА Томаш СОПКО каже, що Горянська ротонда за комплексом розписів належить до трьох найвизначніших пам’яток стародавнього церковного мистецтва України — поряд із Софійським собором та Кирилівською церквою в Києві. Статус пам’ятки національного значення було присвоєно 1963 року. Однією із загроз унікальним фрескам Горянської ротонди донедавна було надмірне зволоження стін. Щоби уникнути цього, з дозволу Міністерства культури України минулого року було зроблено дренаж з відведенням від фундаменту пам’ятки ґрунтових вод і замінено цементний тиньк, яким покрили зовнішні стіни ротонди у ХХ столітті, на традиційний вапняний. Уже нині видно результат цих робіт — внутрішні стіни висохли, зникла пліснява, а фрески стали виглядати виразніше. Роботам передували археологічні розкопки біля споруди, які виконувала археологічна експедиція УжНУ на основі відповідних дозволів Міністерства культури України та Інституту археології НАН України. У 2014—2017 роках розкопки середньовічної церкви проводила археологічна експедиція УжНУ під керівництвом кандидата історичних наук Володимира Мойжеса за підтримки Фонду Ласла Телекі, який займається підтримкою збереження та відновлення пам’яток культурної спадщини за межами Угорщини.

Є НАГАЛЬНА ПОТРЕБА ОБРОБИТИ КУПОЛ ЦЕРКВИ ЗАХИСНИМ РОЗЧИНОМ

Сьогодні купол церкви перекритий ґонтом, який поступово руйнується під дією атмосферних явищ. Тому є нагальна потреба обробити його захисним розчином. Настоятель храму отець Ярослав САВУЛА каже, що парафіяни хочуть замінити бляшаний купол на ґонтовий, який відповідав би статусу пам’ятки. Замінено вхідні двері, які передають дух минувшини. Таку ж заміну планують зробити і з вікнами. Ротонда пишається й сучасною святинею — копією Чудотворної ікони Римської Богоматері, яку привезли сюди 24 червня 2012 року після аудієнції та з особистого благословення Папи Бенедикта ХVІ.

Унікальна споруда на сьогодні перебуває в підпорядкуванні держави. Парафіяни Горян власними зусиллями встановили в ротонді «розумне» опалення, кероване електронікою. Сьогодні до збереження ротонди мають намір долучитися й угорці, у яких є подібні храми, а також досвід таких робіт.

Наразі ротонда — єдиний храм у Горянах. Своєю духовною та мистецькою цінністю вона притягує вірників, котрі приходять сюди за Божим Благословенням; туристів, які хочуть доторкнутися до її стародавніх стін і розгледіти фрески; науковців, які сьогодні досліджують унікальну пам’ятку архітектури і сакрального мистецтва, що належить саме закарпатському краю.

Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Ужгород. Фото автора
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments