Працювати треба ідейно, щоб дати свою духовну лепту для рідного народу
Кость Левицький, український державний діяч, адвокат, публіцист

Рига — культурна столиця Європи 2014 року

Сьогодні — офіційне відкриття. Українським медіа-партнером проекту посольство Латвії обрало газету «День»
17 січня, 2014 - 09:54
СВІТЛОВЕ ШОУ, ЯКЕ ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ МІЖ ЗАЛІЗНИЧНИМ І ВАНТОВИМ МОСТАМИ, ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД АНАЛОГІЧНИХ ШОУ ОСОБЛИВОЮ АТМОСФЕРОЮ ТА МАСШТАБНІСТЮ

Цього року цілих два північних європейських міста отримали можливість відкрити себе з нового боку. Латвійська Рига і шведський Умео здобули цього року почесне звання «Культурної столиці Європи».

«Для Риги — це нова можливість показати себе. Місто, яке було засноване 1201 року, по праву вважається європейським містом з високими культурними й історичними цінностями. На заходи, які проходять впродовж цілого року в рамках культурної столиці Європи, з державного бюджету й бюджету ЄС виділено

25 млн євро», — розповіла «Дню» Посол Латвії в Україні, доктор Аргіта Даудзе. З планом заходів можна ознайомитися на спеціальному сайті http://riga2014.org/.

До речі, «День», за ініціативи Посольства Латвії, буде ексклюзивним медіа-партнером висвітлення проекту «Рига — культурна столиця Європи». Наша газета єдина з українських ЗМІ отримала особисту пропозицію від доктора Аргіти Даудзе.

СИМВОЛ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

«Ми завжди надавали великого значення культурі. Цю тенденцію можна прослідкувати в усій історії Латвії. Ми вважаємо, що книга і освіта — це стрижень нації», — відзначила «Дню» Посол Латвії.

За її словами, Латвія зробила багато для того, щоб показати свою столицю з найкращого боку. Адже Рига славиться своєю любов’ю до музики, опери, театру, образотворчого мистецтва, літератури. Проте особливе місце, як вже було відзначено, у них посідає саме книга.

В день офіційного відкриття року Риги як культурної столиці відбудеться відкриття нової будівлі Латвійської національної бібліотеки, яка отримала символічну назву «Замок світла».

За словами пані Посла, ідея побудувати по-справжньому хорошу бібліотеку була мало не національною ідеєю впродовж багатьох років. Конкурс проектів оголосили ще 1968 року (що теж символічно, адже 60-ті роки минулого століття символізують високий рівень національної та громадянської самосвідомості громадян республік СРСР). Тоді було затверджено проект трьох архітекторів: Модріса Гелзіса, Віктора Валгумса та Нормунда Паварса. Однак тоді проект так і не було втілено в життя. До цього питання повернулися лише через двадцять років. Тоді теж не було прийнято жодного проекту, тому реалізацію «латиської мрії» вирішили довірити американському архітекторові латиського походження Гунару Біркертсу. Що примітно, Біркертс відразу ж погодився працювати над проектом, відмовившись від гонорару. Спільно з латиським архітектором Модрісом Гелзісом вони розпочали роботу, однак лише в червні 2000 року проект було затверджено, а підготовчий етап до будівництва розпочався через шість років. Таким чином, латиші чекали своєї бібліотеки практично п’ятдесят років.

Аргіта Даудзе наголошує на тому, що саме будівля бібліотеки втілює національну міфологію. За її словами, це — гора, на вершині якої спить принцеса, і лише третій син зможе її розбудити поцілунком. У формі будівлі видно і сходи — спроби піднятися на гору, і корона — символ королівської влади. «Принцеса, яка прокинулася від поцілунку, — це є пробуджений латиський народ, що усвідомив свою ідентичність і самобутність», — говорить вона. Також пані Посол відзначає, що будівля повністю складається зі скла, а значить, в бібліотеці буде світло і затишно, що звісно сподобається поціновувачам книжок і туристам.

8 січня о 12 годині «друзі книг» збудують ланцюжок, який сполучатиме будівлі старої і нової бібліотек, і за допомогою власних сил перенесуть фонди до «Замку світла». Організатори запевняють, що книг вистачить рівно на стільки, на скільки вистачить сил самим учасникам.

Кореспондент «Дня» також висловив своє бажання взяти участь в цій акції і таким чином продемонструвати  свою повагу дружньому народові та його прагненню в культурних ініціативах.

СВІТЛОВІ ШОУ, МУЗИКА, КІНО...

У Ризі величезної популярності набули світлові шоу. Звичайно, такі заходи проходять і в інших містах Європи, наприклад в Берліні, однак, як стверджують самі латиші, їхні світлові шоу, які проходять впродовж цілого року, відрізняються особливою атмосферою і масштабністю.

Світловий парад, світлова вистава і світовий чемпіонат вогняних скульптур також стануть візитівкою днів відкриття Риги як культурної столиці. «Світлова вистава, що відбудеться в акваторії річки Даугава між Залізничним і Вантовим мостами, — це музична світлова розповідь про природу, людину і культуру. Виставу об’єднає спеціально вигадана композитором Янісом Лусенсом музика, піротехнічні ефекти від майстра Калвіса Калниньша й світлові картини художника Нормунда Блясанса», — відзначають організатори.

Особливим елементом днів відкриття є музична складова — опера Вагнера «Рієнци. Велич і падіння», а також концерт «Riga Dimd!». Що стосується Вагнера, варто відзначити, що Рига стала для нього місцем, яке надихало композитора. Саме тут він написав свого знаменитого «Летючого Голландця», презентація якого у виконанні «Donbass Opera» стало важливою культурною подією для України минулого року.

«Ми пишаємося тим, що в Ризі працював Ріхард Вагнер. Саме у його ризький період була написана опера «Летючий Голландець». Без сумніву, середовище впливає на творчість і життя кожної людини», — відзначає доктор Аргіта Даудзе. За її словами, музика свого часу відіграла також важливу роль у становленні латиської державності. Тоді як в радянській Латвії на деякі народні пісні було накладено вето, представники Всесвітнього об’єднання латишів, розташовані по всьому світу, виконували пісні свого народу, і таким чином, за її словами, відбувалася боротьба за незалежність Латвії. Чомусь пісня «Замок світла» (і знову в історії Латвії з’являється тема світла) мала особливу заборону в роки стагнації. При цьому «Замок Світла» композитора Язепса Вітолса стала символом розквіту латиської класичної музики, а також хорової музики самого Вітолса.

Хорове і не тільки виконання можна буде почути на концерті «Riga Dimd!», де буде представлено колективи з усієї країни. До речі, найбільш масштабний фестиваль хорового співу — Всесвітня олімпіада хорів — цього року також проходить у Латвії. Олімпіада проходить у Ризі в період з 9 до 19 липня.

Україну також буде представлено на заході хором «Батьківщина» з Дніпропетровської області. Допомогу колективу в організації надало Посольство Латвії в Україні.

Латвія — візуальний образ, що складається з багатьох елементів. Якщо все, що було описане вище, апелює до історії країни, то сучасне мистецтво — до сучасності. Воно звертається якраз до того, про що думає суспільство сьогодні, які думки та проблеми для латишів є гострими. На всі ці питання можна буде отримати відповідь під час кінопереглядів документального та анімаційного кіно, на виставках «Серцебиття» (Крістіана Болтанські), колективної експозиції «Візіонарні структури. Від Іогансона до Йохансона» й інших заходах.

Фото надані Riga2014.org

Катерина ЯКОВЛЕНКО, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments