Треба за всяку ціну обминати ...широкі, розкриті двері і шукати правдивої великої брами, над якою віють непідроблені, неперелицьовані прапори нашого духу
Олена Теліга, українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН

«...Весь час як не писав, то малював»

Науковці підтвердили версію перебування Тараса Шевченка у Вишневці
21 лютого, 2014 - 10:05
ШЕВЧЕНКО У ВИШНЕВЦI. ХУДОЖНИК Ю. СIМОНОВИЧ. 1964 р. / ІЛЮСТРАЦІЮ НАДАНО НАЦІОНАЛЬНИМ ЗАПОВІДНИКОМ «ЗАМКИ ТЕРНОПІЛЛЯ»

У рамках святкування 200-річчя Тараса Шевченка 6 березня в палацовому комплексі Вишневецьких Національного заповідника «Замки Тернопілля» представлять туристичний маршрут шляхами Кобзаря по території сучасної Тернопільської області і нове дослідження наукового співробітника заповідника Миколи Кибалюка, яке розвіяло сумніви шевченкознавців про те, що, перебуваючи на Волині за завданням Київської археографічної комісії восени 1846-го року, Кобзар заїжджав у Вишневець. Донині вони мали місце у науковому середовищі, попри перекази і свідчення, які записано на початку ХХ століття, — зазначає в інтерв’ю «Дню» Микола КИБАЛЮК.

— Пане Миколо, як відомо, 1905-го року літературознавець, поет і педагог Василь Щурат записав свідчення 80-літнього Федора Кружилки, і все ж сумніви були. Що вдалося віднайти вам, щоб їх скасувати?

— Досі діалог із Кружилкою був практично єдиним свідченням перебування Шевченка у Вишневці. Його неодноразово цитували, але детального аналізу ніхто не робив. Тепер вдалося пролити світло на багато нюансів. Одним з цікавих моментів є те, що Федір Кружилка під час розмови згадує про бажання Шевченка побувати в Підкамені. Кружилка подумав, що поет хоче піти туди у Домініканський монастир на відпуст. Як вдалося з’ясувати, у середині ХІХ століття в Підкамені відпустів було чотири на рік, і ця святиня славилася в околицях Вишневця. Згідно з архівними даними, польськими листами, переписами, особливо масове паломництво спостерігалося 4 жовтня, що припадає на період подорожі Шевченка Волинню. Довгий час якраз ця дата ставила під сумнів перебування Шевченка у Вишневці, бо 3 жовтня датовані, зібрані ним народні пісні, які він записав у Кам’янці-Подільському, а 20-го — у Почаєві. Тобто дата ніяк не вписувалася в цю поїздку Шевченка. Але пролив світло той факт, що Підкамінь був на той час у складі Австро-Угорщини, яка ще з XVI століття жила за Григоріанським календарем. І тоді, як у Підкамені було 4 жовтня, то у Вишневці — 17 жовтня. А це вже скасовує усі сумніви щодо перебування Шевченка у нашому містечку.

Як свідчив Федір Кружилка, у Вишневці Шевченко був декілька днів і постійно як не писав, то малював. До речі, біля палацу Вишневецьких є камінна лавка, яку датовано серединою-кінцем XVIII століття, яку називають Шевченковою. Кажуть, саме на ній і творив Кобзар. Хочу сказати, в палаці була величезна бібліотека, цінні колекції. А того часу саме такі приватні зібрання, як у Мнішеків (вони тоді володіли Вишневцем) були багатющим джерелом матеріалів. Очевидно Шевченко працював у бібліотеці Вишневецького палацу з документами. Ну, і безперечно, робив замальовки, бо саме тоді створював свій альбомом «Живописна Україна». Попри те збирав пісні, легенди, народні перекази і оскільки не був істориком, то напевне, цим займався навіть більше.

— Але замальовок Вишневця не збереглося, на відміну від Почаєва...

— І не тільки Вишневця. Ми знаємо про захоплення Шевченка Кременцем, Корцем, Острогом, Меджибожем, іншими містами і селами, які були на його шляху. Не збереглося жодного малюнка.

— Яке значення має ваше дослідження?

— Підтвердивши факт перебування Шевченка у Вишневці, ми можемо конкретизувати шлях, яким він їхав до Почаєва, бо саме цей населений пункт був останньою точкою його подорожі. Якщо прочитати наказ, даний Тарасові Шевченку генерал-губернатором Київської, Волинської і Подільської губерній Дмитром Бібіковим, то основним пунктом там якраз значилося змалювати Свято-Успенську Почаївську лавру. Є версії, що Тарас Шевченко туди і назад їхав через Кременець, Дубно, Остріг, але все ж таки з Кам’янця-Подільського, де він зупинявся, до Почаєва ближче добиратися було попри Австро-Угорський кордон через Ланівці, Білозірку, Вишневець. Сюдою ішов старий торгівельний шлях, який для подорожі й міг обрати Шевченко.

І ще один нюанс. У листі Австро-Угорського уряду йдеться про те, що в той час їхали з Російської імперії в Австро-Угорщину ініціатори революційних рухів. Можливо, й Шевченко був одним з них. На перший погляд здається, що майже всі матеріали вже вивчено, але насправді їх ще досить багато. Звичайно, важко знайти щось нове, що напряму пов’язано з Шевченком, але дослідження якраз діяльності Археографічної комісії, того ж Кирило-Мефодіївського товариства можуть дати нам нові матеріали, що проллють світло на різні етапи життя генія. А саме Волинський етап на сьогодні є найзагадковішим тому, що документів збереглося надзвичайно мало.

Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments