Історії належить не судити, а пояснювати. Історія не суддя, а адвокат.
Бенедетто Кроче, італійський інтелектуал, філософ, політик, історик та літературний критик

«...Весь час як не писав, то малював»

Науковці підтвердили версію перебування Тараса Шевченка у Вишневці
21 лютого, 2014 - 10:05
ШЕВЧЕНКО У ВИШНЕВЦI. ХУДОЖНИК Ю. СIМОНОВИЧ. 1964 р. / ІЛЮСТРАЦІЮ НАДАНО НАЦІОНАЛЬНИМ ЗАПОВІДНИКОМ «ЗАМКИ ТЕРНОПІЛЛЯ»

У рамках святкування 200-річчя Тараса Шевченка 6 березня в палацовому комплексі Вишневецьких Національного заповідника «Замки Тернопілля» представлять туристичний маршрут шляхами Кобзаря по території сучасної Тернопільської області і нове дослідження наукового співробітника заповідника Миколи Кибалюка, яке розвіяло сумніви шевченкознавців про те, що, перебуваючи на Волині за завданням Київської археографічної комісії восени 1846-го року, Кобзар заїжджав у Вишневець. Донині вони мали місце у науковому середовищі, попри перекази і свідчення, які записано на початку ХХ століття, — зазначає в інтерв’ю «Дню» Микола КИБАЛЮК.

— Пане Миколо, як відомо, 1905-го року літературознавець, поет і педагог Василь Щурат записав свідчення 80-літнього Федора Кружилки, і все ж сумніви були. Що вдалося віднайти вам, щоб їх скасувати?

— Досі діалог із Кружилкою був практично єдиним свідченням перебування Шевченка у Вишневці. Його неодноразово цитували, але детального аналізу ніхто не робив. Тепер вдалося пролити світло на багато нюансів. Одним з цікавих моментів є те, що Федір Кружилка під час розмови згадує про бажання Шевченка побувати в Підкамені. Кружилка подумав, що поет хоче піти туди у Домініканський монастир на відпуст. Як вдалося з’ясувати, у середині ХІХ століття в Підкамені відпустів було чотири на рік, і ця святиня славилася в околицях Вишневця. Згідно з архівними даними, польськими листами, переписами, особливо масове паломництво спостерігалося 4 жовтня, що припадає на період подорожі Шевченка Волинню. Довгий час якраз ця дата ставила під сумнів перебування Шевченка у Вишневці, бо 3 жовтня датовані, зібрані ним народні пісні, які він записав у Кам’янці-Подільському, а 20-го — у Почаєві. Тобто дата ніяк не вписувалася в цю поїздку Шевченка. Але пролив світло той факт, що Підкамінь був на той час у складі Австро-Угорщини, яка ще з XVI століття жила за Григоріанським календарем. І тоді, як у Підкамені було 4 жовтня, то у Вишневці — 17 жовтня. А це вже скасовує усі сумніви щодо перебування Шевченка у нашому містечку.

Як свідчив Федір Кружилка, у Вишневці Шевченко був декілька днів і постійно як не писав, то малював. До речі, біля палацу Вишневецьких є камінна лавка, яку датовано серединою-кінцем XVIII століття, яку називають Шевченковою. Кажуть, саме на ній і творив Кобзар. Хочу сказати, в палаці була величезна бібліотека, цінні колекції. А того часу саме такі приватні зібрання, як у Мнішеків (вони тоді володіли Вишневцем) були багатющим джерелом матеріалів. Очевидно Шевченко працював у бібліотеці Вишневецького палацу з документами. Ну, і безперечно, робив замальовки, бо саме тоді створював свій альбомом «Живописна Україна». Попри те збирав пісні, легенди, народні перекази і оскільки не був істориком, то напевне, цим займався навіть більше.

— Але замальовок Вишневця не збереглося, на відміну від Почаєва...

— І не тільки Вишневця. Ми знаємо про захоплення Шевченка Кременцем, Корцем, Острогом, Меджибожем, іншими містами і селами, які були на його шляху. Не збереглося жодного малюнка.

— Яке значення має ваше дослідження?

— Підтвердивши факт перебування Шевченка у Вишневці, ми можемо конкретизувати шлях, яким він їхав до Почаєва, бо саме цей населений пункт був останньою точкою його подорожі. Якщо прочитати наказ, даний Тарасові Шевченку генерал-губернатором Київської, Волинської і Подільської губерній Дмитром Бібіковим, то основним пунктом там якраз значилося змалювати Свято-Успенську Почаївську лавру. Є версії, що Тарас Шевченко туди і назад їхав через Кременець, Дубно, Остріг, але все ж таки з Кам’янця-Подільського, де він зупинявся, до Почаєва ближче добиратися було попри Австро-Угорський кордон через Ланівці, Білозірку, Вишневець. Сюдою ішов старий торгівельний шлях, який для подорожі й міг обрати Шевченко.

І ще один нюанс. У листі Австро-Угорського уряду йдеться про те, що в той час їхали з Російської імперії в Австро-Угорщину ініціатори революційних рухів. Можливо, й Шевченко був одним з них. На перший погляд здається, що майже всі матеріали вже вивчено, але насправді їх ще досить багато. Звичайно, важко знайти щось нове, що напряму пов’язано з Шевченком, але дослідження якраз діяльності Археографічної комісії, того ж Кирило-Мефодіївського товариства можуть дати нам нові матеріали, що проллють світло на різні етапи життя генія. А саме Волинський етап на сьогодні є найзагадковішим тому, що документів збереглося надзвичайно мало.

Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments