Історія – скарбниця наших діянь, свідок минулого, приклад і повчання для сьогодення, застереження для майбутнього
Мігель де Сервантес Сааведра, іспанський новеліст, драматург і поет, класик світової літератури

Альтернативний погляд на рекламу

Організатор української «Ночі рекламожерів» Олександра КОЧУБЕЙ: Рекламодавці бояться показувати свій продукт нестандартно
14 грудня, 2012 - 15:26
«МІСТО ЖІНОК» / ФОТО ВОЛОДИМИРА ЗАЇКИ

Реклама як мистецтво — це головна ідея масштабного проекту «Ніч рекламожерів», який нещодавно відбувся у Львові. Упродовж семи годин львів’яни переглядали найкращі зразки світової реклами та обговорювали їх. «Ніч рекламожерів» відбувається в Україні не вперше, однак, цьогоріч проект розрісся до всеукраїнського масштабу, охопивши 15 міст. А загалом це шоу із тридцятилітньою історією, що відбувається у вісімдесяти країнах світу. Про його витоки та сучасні тенденції в рекламі нам вдалося поспілкуватися із піар-менеджером «Ночі рекламожерів» в Україні Олександрою КОЧУБЕЙ.

— Вперше «Ніч рекламожерів» відбулася у Парижі 1981 року. Засновник цього проекту — Жан-Марі Бурсіко — дуже любив рекламу, з дитинства збирав рекламні ролики, які вставляли у кінострічки, а потім викидали. Ці фрагменти Бурсіко зберігав і згодом, маючи вже чималу колекцію, вирішив показати людям, — розповіла пані Олександра. — Під час першої «Ночі рекламожерів» глядачам було дуже дивно сидіти цілісіньку ніч у кінотеатрі та дивитися рекламу. Але наступного року був такий аншлаг, що Бурсіко зрозумів — це саме те, що подобається людям. Тому з 1982 року сінематека (так називає Бурсіко свою рекламну колекцію) мандрує різними країнами світу. В Україні цей проект триває вже понад 10 років.

Серед півтисячі найкращих рекламних роликів, які цього року демонструють у рамках проекту, є й шість українських. Три із них показували на телебаченні, щоправда, у скороченій версії. А під час «Ночі рекламожерів» ми показуємо їх повністю. Інші три менш відомі — це швидше фестивальні проекти, як-от для «Каннських левів». Тобто представлено і комерційну, і соціальну рекламу.

Яка мета проекту?

— Познайомити глядачів із рекламою не як із засобом стимулювання продажів, а як із мистецтвом. Автор ідеї Жан-Марі Бурсіко щороку зі своєї мільйонної колекції обирає кілька сотень роликів, які складає у певній послідовності. Тому саму «Ніч...» розділено на три тематичні блоки, кожен із яких присвячено певній проблемі. Таким чином, це вже не просто нарізка різної реклами, а об’єкт відео-арту. Через ці ролики Бурсіко намагається показати нам, як ми живемо сьогодні, що означає наше життя, що нас смішить, розчаровує чи розчулює, що подобається і навпаки.

Чи можна стверджувати, що у світі є мода на рекламу?

— На хорошу рекламу мода була завжди. У цьогорічній колекції «Ночі рекламожерів» представлені такі речі, які можна назвати короткометражними фільмами. Це не просто 30-секундний ролик, за допомогою якого прагнуть «впарити» якийсь продукт. Це мистецтво.

Але ж існує і паралельна тенденція — примітивізація реклами...

— Ця проблема пов’язана з тим, що рекламодавці часто бояться нових ризикованих кроків, бояться показувати свій продукт нестандартно, а тому замовляють таку рекламу, до якої звикли. Сьогодні потрібно виховувати нових маркетинг-директорів компаній, пояснюючи їм, що не потрібно боятися. До речі, на міжнародному фестивалі виробників реклами «Каннські леви» нагороду дають не тільки за найкращу рекламу, є ще й приз для найкращого рекламодавця року. Це та компанія, яка не боїться приймати креативні рішення та втілювати їх у життя. Часто саме такі компанії лідирують на ринку. Адже реклама ефективна не тоді, коли вона затратна і транслюється багатьма каналами, як тоді, коли її творці добре розуміють свого адресата.

Що ви можете сказати про сучасну українську рекламу?

— Поки що в України нема жодної нагороди з фестивалю креативності у Каннах. Можна сказати, що «Каннські леви» до нас ще не доїхали. Утім, українська реклама ще дуже молода. Можливо, саме зараз і створюються такі проекти, які згодом будуть відомі не лише у всій Україні, але й у всій Європі. Зрештою, багато цікавої молоді працює у цій галузі. Варто ще трохи почекати.

Анна РОМАНДАШ, Літня школа журналістики «Дня»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments