Справжній героїзм — жити згідно зі своїми переконаннями
Юрій Шухевич, український політичний діяч

Аудіоблог як інструмент небайдужості

Ольга ВЕСНЯНКА: «Треба не тільки розважати людей, а й приносити користь якісним інформуванням»
22 серпня, 2014 - 11:20
ОЛЬГA ВЕСНЯНКA

Онлайн-мовлення стає все популярнішим в Україні, люди залюбки слухають інформаційні програми в Інтернеті. Зокрема, останнім часом активно розвиваються в Україні аудіоблоги. Правозахисна активістка, незалежна тренерка, яка співпрацює з Deutsche Welle, Ольга Веснянка веде аудіоблог на Каналі громадського подкастингу. На захопливих прикладах з практики Ольга пояснила, як створити аудіоблог та чим він може бути корисним суспільству.

З чого почався аудіоблог Ольги Веснянки?

— З 1998 року співпрацюю з радіо, тож це для мене — щось рідне. Щодня перебуваєш на цікавих подіях, є актуальна інформація, але не завжди знаєш, як її використати. І йдеться не про заробляння грошей, просто хочеться поділитися важливими даними. Тим паче, в аудіоблозі можеш висловити власну думку, порушити тему, яка для традиційних медіа неприваблива. Особисто мене цікавлять права людини, зокрема, меншин, екологічна тематика, зміна клімату.

Власне, мій аудіоблог активувався у часи Майдану. Події розвивалися надзвичайно швидко, такий темп підходив для інформагенції. Не встигла налагодити відповідних зв’язків, перестала працювати як журналіст, але завжди носила диктофон, часом зустрічала цікавих друзів та записувала розмови з ними. Наприклад, правозахисник та блогер з Луганська Костянтин Реуцький — разом ми патрулювали вечірні вулиці і потім спілкувались під аркою, доводилося прикривати рукою диктофон, бо сильно сніжило.

Або правозахисниця, яка контролює дотримання прав людини у правоохоронних органах, Марина Цапок. Разом ми заходили у намет Запоріжжя, активісти пригощали нас бутербродами, а ми спілкувалися про права солдат-строковиків та охоронців. Під час Майдану було зручно працювати. Нині маю багато цікавого аудіо, але не вистачає часу його монтувати.

Як проходить обробка матеріалів для власного подкасту? Якої технічної бази потребує аудіоблог?

— Достатньо телефону з можливістю запису аудіо або найпростішого диктофону, потім треба редагувати файли на комп’ютері. Фахові режисери можуть мати багато зауважень, але люди, що слухають подкасти на ноутбуках та телефонах, менше уваги приділяють якості запису. Сама використовую досить стару програму монтажу, зараз можна знайти багато нових, простих у використанні інструментів.

Обробляю записи мінімально. У мене є інтерв’ю з громадським активістом Олександром Солонтаєм, ми розмовляли на Грушевського, щойно почалась ескалація протистояння, і на запису чути, як ми кашляємо від газу. У такі часи не знаєш, яка інформація буде історичною, морально підтримає когось.

Хто зазвичай слухає аудіоблоги?

— Звичка слухати радіо є у багатьох, хоча подкаст в «Інтернеті» — це звучить по-новому. Зараз зростає популярність Громадського радіо, існує проект Громадського подкастингу. Вибір поки невеликий, але онлайн-радіо надзвичайно зручне, улюблені файли можна зберігати та слухати знов.

Канал громадського подкастингу має свою аудиторію і цінить її. Щоб прокоментувати щось, треба зареєструватися — і люди роблять це, попри тривалість процедури. Так формується коло постійних слухачів. Втім, фактично, будь-хто має змогу висловитися завдяки аудіоплатформам, і ти можеш чути голос, інтонацію автора. Як на мене, аудіоблоги — це перспективна справа, бо аудиторія отримує повнішу картину подій. Гадаю, кількість аудіоблогів зростатиме, бо люди в Україні стають більш громадсько-активними. А саме аудіоблог — засіб не бути байдужими та приносити користь суспільству.

Як змінюється роль радіо в українському суспільстві?

— Було б приємно думати, що радіо стає популярнішим, але напевно не знаю. У різних місцях України є різні потреби у радіо — так, у селах, де обмежений доступ до телебачення, радіо надзвичайно важливе. У нас є люди, які хочуть, щоб радіожурналістика вижила, це відомі журналісти, зокрема Наталка Соколенко, Ірина Славінська, які мають власну аудиторію та працюють на Громадському радіо. До речі, багато талановитих відомих людей — вихідці комерційних радіостанцій 1990-х років та у молодості працювали ді-джеями. Створити онлайн-радіо просто, і нині розвиваються різні подібні проекти — і музичні, і на суспільно-важливу тематику. Хочеться вірити, що радіо розвиватиметься жвавіше. Але запит буде, якщо воно приноситиме людям користь, а не лише розваги.

Марія ПРОКОПЕНКО
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments