Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Бракує інтелектуального контенту

Про «баланси» на центральному ТБ, прерогативи інтернет-каналів та роботу регіональних медіа під час Майдану
23 січня, 2014 - 16:30
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Євромайдан та сутички мітингувальників з правоохоронцями поблизу стадіону «Динамо» стали топовими темами провідних ЗМІ світу. Україна вкотре потрапила в епіцентр інформаційного потоку. Утім, вітчизняні медіа, зокрема центральні та частина регіональних телеканалів, недостатньо приділили уваги глибокому та об’єктивному аналізу ситуації. Більшість глядачів, які не мають доступу до Інтернету, про конфліктні події могли дізнатися виключно з коротких сюжетів новин, адже, як уже писав «День», жоден з каналів у перші дні сутички не перервав сітки мовлення для оперативних включень, спеціальних сюжетів чи марафону....

Коли в центрі столиці лунали вибухи світло-шумових гранат, літали гумові кулі та коктейлі Молотова, деякі мовники транслювали розважальні гумористичні шоу та музичні концерти. «Лідером» у цьому сміливо можна назвати Перший національний канал, який у підсумкових новинах неділі, коли розгорівся конфлікт, про ситуацію повідомив сюжетом, тривалістю в 1,23 хв.

Фактично найоперативніше про події інформували «5 канал», ТВі та «Телеканал 24». Коли традиційне ТБ не справлялося із запитом на достовірну та оперативну інформацію, головними медіа-гравцями стали інтернет-мовники — передовсім  «112. Україна», «Громадське ТБ» та «Еспресо ТБ». Сюжети та стріми журналістів цих каналів майже цілодобово фактично он-лайн транслювали розвиток подій у центрі столиці. Найкраще, на нашу думку, спрацював канал «112. Україна». Ще буквально минулого тижня ми писали про деякі скандальні сюжети на цьому каналі, які викликали чимало непорозумінь. Сьогодні ж канал «112. Україна» повернув професійний рівень. В ефірі практично в режимі нон-стоп упродовж цих днів йшла трансляція з епіцентру сутички, ведучі запрошували кваліфікованих експертів та разом з ними давали збалансовану оцінку того, що відбувається в країні.

Утім, попри всі беззаперечні переваги, трансляції подій «наживо» сьогодні вже мало для розумного глядача. На телеканалах бракує об’єктивного аналізу ситуації, збалансованого погляду, правильної «лінії поведінки». Водночас, якщо до роботи головних редакторів каналів, які обирають формати подачі матеріалів, є запитання, то власне журналісти «в полі» спрацювали професійно. Ризикуючи своїм здоров’ям та навіть життям. Частина медійників переконані, що беркутівці стріляють прицільно саме по них, щоб не документували об’єктивну реальність. Близько тридцяти українських та іноземних журналістів отримали поранення різної складності, зокрема журналісти «1+1», «5-го каналу», «Спільнобачення», по журналістах The Associated Press Єфрему Лукацькому та Дмитру Власову стріляли міліцейські снайпери.

Крім цього каменюкою розбили професійну камеру автору «Дня» Івану Любиш-Кірдею. Журналісту інтернет-видання 20minut.ua Віталію Дереху техніку пошкодила гумова куля. Все частіше журналістів затримують правоохоронці, зокрема 23 січня о 7 ранку бійці «Беркуту» затримали режисера проекту Lenta.doc Андрія Кисельова, який за завданням редакції Lenta.ru прцював у Києві.

— Сьогодні на журналістів здійснюється широкомасштабний тиск — йдеться про цензуру, кримінальну відповідальність за «наклеп» тощо. Фізична агресія щодо медійників зі сторони силових структур цілком вписується у цю картинку. Абсолютно точно сьогодні можна казати про те, що, попри наші звернення до МВС, з правоохоронцями не було проведено ніякого інструктажу щодо того, що журналісти не є учасниками акцій протесту. Їхня функція — передавати новини, а не кидати каміння, — зауважила у коментарі «Дню» медіа-експерт Оксана РОМАНЮК. — Сьогодні це вже розуміють навіть у гарячих точках, у Сирії, в Іраку. Є визнана у всьому світі емблема «Преса», на яку звертають уваги ворогуючі сили з обох боків. Статус журналіста під час військових дій визначає Конвенція ООН. Там йдеться про те, що журналіст — це нейтральна сторона. У нас же за останні дні — 36 постраждалих співробітників ЗМІ, принаймні десять з яких стверджують, що по них стріляли прицільно. Не можу сказати, що українські журналісти сьогодні не знають, як поводити себе в таких екстремальних умовах. Уже навчилися. Єдине, до чого можуть бути питання, це — застосування етичних норм. Нині працюємо над цим. Коли знімаєш якусь людину, краще не показувати обличчя, бо в теперішніх умовах отримати від 15 діб до 15 років можна за будь-що. Закликаю усіх колег пам’ятати про те, що інформуючи суспільство, ми не повинні ставити під удар людей, про яких розповідаємо.

У таких умовах особливо важливо чи об’єктивну та збалансовану інформацію отримують українські глядачі, передовсім, мешканці регіонів, де невисокий відсоток доступу до Інтернету. Як свідчать наші автори, у південних та східних регіонах відчутні суттєві проблеми з доступом до інформації.

 ДОНЕЦЬК

«МІСЦЕВА ПРЕСА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОПАГАНДИ»

ЗМІ Донеччини не дотримуються балансу думок — такий висновок місцевих медіа-експертів.

Голова правління громадської організації «Центр аналізу та розвитку громадських комунікацій «ДІАЛОГ» Сергій БОНДАРЕНКО зауважує: «Місяць тому ми проводили моніторинг донецьких ЗМІ щодо ситуації з євромайданами, наступне дослідження плануємо в лютому. Загальна тенденція: якщо раніше можна було отримати альтернативну інформацію про події в державі та регіоні, то із загостренням політичної ситуації доступ до таких джерел опускається майже до нуля. Єдиним більш-менш відкритим каналом поширення інформації поки що залишається Інтернет, у той час, як у традиційних ЗМІ існує проблема однобічного висвітлення подій: про Майдан пишуть у негативному контексті або не пишуть взагалі. Утім, така ситуація є цілком прогнозованою, з огляду на кон’юнктуру регіонального медіа-простору».

Громадська організація «Донецький інститут інформації» більш регулярно проводить моніторинг донецької преси, її керівник головний редактор інтернет-газети «Новини Донбасу» Олексій МАЦУКА поділився останніми результатами аналізу регіональних ЗМІ: «Газети «Донецькі Новини» та «Вечірній Донецьк», які належать холдингу Ріната Ахметова «Сьогодні Мультімедіа», представляють думку однієї сторони, до того ж, у радикальній формі. Є статті без підпису, нібито це думка всієї редакції. Заголовки видання «Донецькі Новини»: «Протестний тупик», «Метаморфози Майдану: гра у єдність», «Виклик українському суспільству». У газеті «Вечірній Донецьк» розміщено матеріал «Революція або погроми?», поруч — публікація із заголовком «Чергове підвищення зарплат та пенсій». Газета «Вісті Донбасу», яка видається облрадою, розмістила статтю з текстом: «Зараз на наших очах Європа легалізує інцест і дитячу евтаназію». Причому це подається не як чиясь думка або авторське бачення, а як факт, що є явною маніпуляцією. Єдиний коментатор із близького до опозиції поля — Анатолій Гриценко, чиї слова з’явилися на шпальтах «Донецьких Новин» після демаршу з фракції «Батьківщина». Збігнєва Бжезинського в «Донецьких Новинах» називають виключно «автором Біблії холодної війни», не вказано жодних його офіційних звань і посад.

Цікаво, що перед самітом у Вільнюсі газети Донеччини містили зовсім інший контент: рекламували Євросоюз, писали, як там добре, які там чудові закони, дієва влада тощо. Мені здається, що донецька преса не виконує функції інформування громадян, вона є інструментом пропаганди».

 ЛЬВIВ

«ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА ПОДАЄТЬСЯ, РЕТЕЛЬНО ПЕРЕВІРЯЄТЬСЯ»

Львівські медіа намагаються подавати збалансовану й перевірену інформацію про Євромайдан та сутички на вул. Грушевського. Про це заявляють медіа-експерти і самі журналісти.

— Наші регіональні мас-медіа дають величезний обсяг інформації про події в країні — в Києві, інших містах, у тому числі у Львові та області. На мою думку, власникам ЗМІ, головним редакторам видань і журналістам слід подякувати за таку роботу, тому що висвітлення йде абсолютно масштабно і повно. Дуже важливо, щоб інформація, яка подається, ретельно перевірялася, щоби не йшло дезінформації, — зазначає журналіст, депутат Львівської обласної ради Олесь СТАРОВОЙТ. — Це стосується і телеканалів ZiK та «24», і газет «Експрес», «Високий Замок», «Львівської газети», радіостанцій «Львівська хвиля» та FM «Галичина» тощо. На моє враження, є запитання тільки до Львівської обласної телерадіокомпанії, яка не те що замовчує, а й занадто мало часу приділяє тим подіям, що зараз найбільше хвилюють громадян України. Зрештою, за рейтингами останніх днів, ТРК «Львів» перестають дивитися — саме через те, що ЛОТРК не подає у повному обсязі подій, які найбільше хвилюють мешканців області...

 ХЕРСОН

НАЙАКТИВНІШІ — В ІНТЕРНЕТІ

Як херсонські ЗМІ реагують на події в Києві.

У Херсоні місцеві інтернет-видання приділяють найбільшу увагу суспільно-політичній ситуації серед усіх ЗМІ. Утім, подача інформації має відмінності. Такі ресурси, як «МОСТ», «Херсонська правда», «Херсон-онлайн», «Херсонські вісті», характеризуються активними оновленнями стрічки новин, яку переважно присвячено Майдану та заворушенням на вулиці Грушевського. Це репости з всеукраїнських видань про сутички з міліцією, важливі записи політиків і громадських активістів із соціальних мереж, інформація про постраждалих і, зокрема, колег, які перебувають у епіцентрі подій. Активно використовують авторські колонки та власні фото й відео журналісти «МОСТу» і «Херсонських вістей». Згадані ресурси подають, в цілому, фактичну інформацію, без емоційних оцінок. Хоча в редакторських коментарях до новин відчувається певне хвилювання, але не осуд протестувальників. Видання також пишуть про акції місцевого Євромайдану. Водночас є й інші сайти, які ігнорують київські події або відверто засуджують їх («Херсон NEWS», «Херсон PRO»). На сторінках цих видань ідеться про негативні наслідки від Майдану, дестабілізацію, «героїв-беркутівців» тощо.

На відміну від інтернет-ЗМІ й блогерів, для преси, радіо- і телеканалів останні події в Києві не є топ-темами. Державні ЗМІ майже повністю ігнорують протести, а приватні говорять про них мляво, віддаючи перевагу комунальним проблемам, святам тощо.

«Я поділяю роботу місцевих ЗМІ на три групи: перші — об’єктивно говорять про останні події в столиці (це переважно інтернет-ресурси); другі взагалі про це не говорять, для них такої теми не існує або вона заборонена внутрішньою цензурою, а треті — висвітлюють однобоко і підводять до думки, яка збігається з позицією влади, — коментує «Дню» редактор «Херсонської правди» Тарас БУЗАК. — Останні — переважно державні або їх напряму пов’язують з депутатами від Партії регіонів. Найприкріше, що в цій ситуації чимало членів НСЖУ не просто не слідують рекомендаціям спілки, а відверто ігнорують їх. І тут для мене є незрозумілі речі. Не те, що державний канал показує позицію влади, адже на те він і державний, мені не зрозуміло інше: що роблять у спілці люди, які пишуть і показують брехню? Хвилюють скандальні закони. Працювати так, як до цього, але робити об’єктивний продукт стане ще складніше. Кожної хвилини можна буде чекати позовів за «наклеп», «екстремізм», а засудити зможуть і без особистої присутності».

 ЗАПОРIЖЖЯ

ПРО ЄВРОМАЙДАН ТА ПОДІЇ НА ГРУШЕВСЬКОГО: СТИСЛО І... ЗААНГАЖОВАНО

Місцеві ЗМІ Запоріжжя останніми днями дуже стисло згадують про події в Києві на вул. Грушевського. Щонайбільше — дають короткі повідомлення і заяви представників влади, прибічників Партії регіонів і Президента. Так, 20 січня на телеканалі «Запоріжжя» обласної державної телерадіокомпанії підсумковий випуск новин «Телекур’єр» почали з відеозапису звернення Генерального прокурора Віктора Пшонки. У підводці ведучий переказав частину заяви про вимогу прокурора зупинити масові заворушення. Наступною у випуску новин була заява запорізького губернатора Олександра Пеклушенка, в якій він безадресно закликав усіх до примирення і наголосив, що поганий мир набагато краще, аніж гарна революція.

Телеканал «ТВ-5», який пов’язують з металургійним комбінатом «Запоріжсталь», свій випуск новин почав відеорядом про сутички на вул. Грушевського. В закадровому тексті йшлося про народне віче на Майдані з участю півмільйона людей, після якого у столиці почалися заворушення. Повідомлялося про невдалу спробу протестувальників прорвати кордон міліції, після чого вони почали жбурляти каміння і запальні суміші, на що правоохоронці відповіли світло-шумовими гранатами і газом. Було згадано й заяву опозиції про застосування проти мітингувальників водомета і травматичної зброї, про затримання правопорушників і травмованих з обох сторін. Наступним був сюжет про наметове містечко прибічників влади біля Верховної Ради... Телеканал «Алекс», який пов’язують з одним депутатом-регіоналом, також почав випуск новин із відеоряду про заворушення в Києві. У закадровому тексті йшлося про підпалення автомобілів, постраждалих, дії влади із заспокоєння протесту і занепокоєння ЄС подіями в Україні. Наступним був той самий сюжет про прибічників влади під Радою, що демонстрували на «ТВ-5», а також аналогічна з телеканалом «Запоріжжя» заява запорізького губернатора.

21 січня ТК «Запоріжжя» в новинах взагалі не згадувала про події в Києві, а випуск почали з візиту прем’єр міністра Миколи Азарова на завод «Арсенал».

22 січня вдень телеканал «Запоріжжя» без коментарів демонстрував відеоряд Національної телекомпанії України про сутички мітингувальників з правоохоронцями й текстом: «Учасники Євромайдану закидують правоохоронців запальними сумішами».

Вадим ЛУБЧАК, «День»; Марія ПРОКОПЕНКО, Донецьк; Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів; Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон; Катерина КІЗІМ, Запоріжжя
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments