Чи стане нова телевізійна еліта українською?
Минулого тижня завершило своє навчання ще одне покоління студентів «Інтершколи» (медіаосвітня програма телеканалу «Інтер», що діє з 2006 року), яка існує для того, щоб «виховувати нову телевізійну еліту». Принаймні так стверджують її засновники. Цього літа проект уже вчетверте випустив півтораста учасників. Церемонія, на якій були підбиті підсумки дев’ятимісячного навчання, відбувалася особливо помпезно під гаслами «народження нових телезірок» і «телебуму» (від «БУМ» — «будущее украинского медиа-рынка», медіа-ринок український — а слоган чомусь російський...). Після таких голосних заяв «День» намагався з’ясувати, що ж це за майбутнє, яке чекає на наш телепростір, і хто його творитиме...
Зі студентами «Інтершколи» працюють фахівці медіа-групи «Інтер», режисер Кшиштоф Зануссі, народні артисти України Ада Роговцева та Володимир Талашко, журналісти Леонід Парфьонов, Вадим Такменьов, Антон Верницький, ведучі Михайло Марфін і Тетяна Судець, сценарист Олексій Поярков, продюсер Михайло Козирєв. До роботи проекту також залучені викладачі університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого та викладачі навчального центру «Практика» (Росія). Цікаво також, що партнером «майбутнього українського медіа-ринку» є... Російська академія державної служби при президентові Російської Федерації «Перша національна школа телебачення».
Професіоналізму в технічних аспектах телевиробництва такий склад консультантів та викладачів, безумовно, навчить. Але хто навчить цю молодь творити УКРАЇНСЬКЕ телебачення? З огляду на квоту залучених до проекту зірок російського прайм-тайм, такого завдання «Інтершкола» перед собою не ставить. Натомість український телепростір сьогодні потребує не лише програм українського виробництва, а, насамперед, якісних культурницьких проектів про Україну, які змінювали б підходи до сприйняття себе.
— Скільки б не виховував і не вчив, ця молодь, незважаючи ні на що, хоче добре жити. Це зрозуміла річ. А люди, які певним чином працюють на щось внутрішнє і дуже важливе, не завжди добре живуть, — своїми враженнями від цьогорічного випуску «Інтершколи» ділиться кіносценарист, викладач університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, консультант школи Станіслав ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ. — Цього року в проекті взяли участь надзвичайно цікаві люди. Головне те, що вони розуміють суть професіоналізму: дилетант нічим не відрізняється від професіонала, крім одного — професіонал уміє виправляти свої помилки, а дилетант — ні. Роботу над помилками вони вже освоїли. І це єдине, до речі, чого можна навчити. Бо нормальна людина може вчитися, лише помічаючи недоліки у своїх роботах, після чого отримує досвід. Уміння видобути досвід — це і є наука. Цього разу можна помітити, як збільшилася кількість творчих людей, які розмовляють українською. І нарешті, якщо говорити про фільм «Таємниці українського сексу», який здобув кілька призів, то він метафорично розкриває одну з головних українських проблем — усе має здійснюватися не передчасно і не післячасно, а вчасно. Я думаю, це основне резюме полягає в тому, що все треба робити вчасно й українською.
Організатори проекту також розповіли, що працювати на телеканалі «Інтер» залишилося близько 30 відсотків учасників школи попередніх років. Працевлаштування — ще один важливий аспект. Мало виховати професійних телевізійників, потрібно ще й залучити їх до роботи. Чи потрібні українським каналам хороші ідеї?
— На жаль, не так усе складається, як нам обіцяли. Багатьох випускників нікуди не беруть, а якщо беруть, то на маленьку заробітну плату. Не всі цим задоволені, — каже свою думку випускниця «Інтершколи» Людмила АГАФОНОВА.
Найкращі випускні роботи студентів цьогорічної «Інтершколи» — «Монодіти», «Іноземна Україна. Тісато» і «Таємниці українського сексу» вже транслювалися на телеканалі «Інтер». Дві останні вибороли гран-прі. Про те, які проекти вони хотіли б надалі реалізовувати і що принести в український телепростір, ми запитали у випускників «Інтершколи».
Сергій ВИШНЯК:
— Передусім, ми будемо реалізовувати ті ідеї, які в нас уже виникли, які ви мали можливість побачити на телеекранах. Ми мали розмову з генеральним продюсером одного з каналів медіа-холдингу, і цілком можливо, що фільм «Історія українського сексу», тобто такий формат, стане циклічним і виходитиме з новими темами. Інших ідей також дуже багато. Хоч сьогодні не найкращий час для розвитку телебачення, багато проектів було закрито рік тому, тому важко про щось говорити наперед.
Олексій БАРДАДИМ:
— Українському телепростору всього-на-всього не вистачає творчості. Сьогодні телебачення шаблонне і комерційно налаштоване на середньої температури глядача, який має невибагливий смак. А можна робити навпаки — створювати більш творчий, якісний, інтелектуальний продукт і на цьому виховувати свого глядача, підіймати його загальний культурний рівень.
