Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна.
Іван Світличний, український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960—1970-их років, репресований

Чому українці повірили ЗМI

Вперше з 2015 року зареєстровано зростання довіри до медіа у суспільства
7 вересня, 2018 - 12:34

Гарні новини для українських журналістів та медіаменеджерів: мешканці України стали більше довіряти засобам масової інформації. Тренд постійного зниження довіри, який спостерігався в опитуваннях громадян останні три роки, цього року змінився.

Про це свідчать результати щорічного дослідження «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів ЗМІ у 2018 р.», яке було презентовано 5 вересня в Києві. Головною метою дослідників було, зокрема й вивчення звичок українців, що стосуються медіаспоживання, а також їхню довіру до засобів масової інформації та оцінка рівня медіаграмотності.

Досліджувала громадську думку соціологічна компанія InMind на замовлення міжнародної громадської організації Internews, що реалізує програму «Український медійний проект» («Проект У-Медіа») за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID). У травні-червні цього року представники InMind опитали 4000 респондентів у віці від 18 до 65 років у містах із населенням понад 50 тис. людей. На неконтрольованих територіях — у Криму та в «ОРДЛО» — опитування не проводилося.

Це вже четверте подібне дослідження, а отже, можна робити узагальнені висновки про наявні тренди громадської думки та настроїв суспільства щодо медіаспоживання.

Ключовим висновком за підсумками проведених соціологічних опитувань стало збільшення довіри до всіх типів ЗМІ — як до т.зв. традиційних — телебачення, преса, радіо — так і до онлайн-медіа, як до загальнонаціональних, так і до регіональних.

Найбільш значним (10%) виявилося зростання частки тих, хто довіряє онлайн-медіа, причому як центральним, так і місцевим, та регіональному телебаченню. «Вперше з 2015 року ми зареєстрували зростання популярності та довіри як до телеканалів, так і до інтернет-ЗМІ», — заявив під час представлення директор Internews в Україні Вейн Шарп.

Окрім соціологічного опитування, для більш ретельного вивчення громадської думки дослідниками проводилися також і фокус-групи. На презентації Катерина Загривенко, керівник відділу з розвитку бізнесу компанії InMind, представила деякі висновки за їхніми результатами.

Головне, що вдалося соціологам — це виявити основні причини збільшення довіри до ЗМІ. Як з’ясувалося, люди почали більше довіряти медіа через те, що вони самі більш ретельно почали розбиратися, хто саме їм повідомляє інформацію, звикли самостійно перевіряти відомості та навчилися відсторонятися від емоційного компоненту повідомлень.

Відповіді на запитання «Що збільшує довіру до новин?», за даними дослідження (згідно з відповідями респондентів у фокус-групах), є такими:

• Знайомість джерела (деяким перевіреним апріорі довіряють більше, і навпаки, спіймані на обмані або підтасовці фактів — виключають).

• Довіра автору (конкретному журналісту або колективу каналу/сайту).

• Приналежність ЗМІ (інформація про власника).

• Підтвердження іншими джерелами (очевидцями і/або іншими каналами інформації).

• Об’єктивність і неупередженість/емоційна нейтральність («що більше емоцій і менше фактів, то менша довіра»).

• Точність та/або реалістичність наведених фактів.

• Особлива довіра — стрімам (наймолодша аудиторія).

Водночас висока довіра до медіа пов’язана з:

• Використанням кількох джерел — перевірка достовірності новин та отримання повної картини. Це є обов’язковою процедурою серед мешканців усіх регіонів. («Для того, щоб перевірити інформацію, яку вони отримують, споживачі, як правило, порівнюють кілька джерел інформації,» — зазначив директор Internews в Україні).

• Високою оперативністю в отриманні новин — як інтернет каналами (соціальні мережі, месенджери), так і велика кількість прямих трансляцій на традиційних медіа (ТВ, веб-сайти).

• Знанням медіавласників — інформація сприймається більш критично, з «поправкою» на це знання.

• Зростанням впевненості в розпізнаванні фейків.

• Підвищенням медіаграмотності в питанні виокремлення «джинси». (Як стверджують дослідники, респонденти вже краще розпізнають бізнесову, комерційну «джинсу», але плутаються в розпізнаванні політичної.)

Соціологічне опитування виявило причини того, чому саме люди не довіряють ЗМІ. Ось таким виявився рейтинг чинників, які обумовлюють наявність недовіри до засобів масової інформації в українському суспільстві.

• Інформація не виглядає достовірною.

• Новини подаються лише з одного боку.

• Надають недостатньо фактів.

• Мені не подобається подача інформації.

• Тематика не відповідає моїм потребам.

• Знаю власника ЗМІ і не довіряю йому.

З’ясували дослідники і перелік вимог, які споживачі висувають до новин. Такий чинник, як «чесність/достовірність» незмінно присутній на першому місці. Останні чотири роки чесні та достовірні новини хотіли читати, дивитися та слухати від 46% 2015-го до 44%  2018-го, а 2016 — 2017 рр. цей показник становив 43%.

На другому місці — об’єктивність. І тут — увага! — кількість людей, що вимагає від журналістів об’єктивного висвітлення подій, цього року зменшилася. Якщо 2015-го, 2016-го та 2017-го року 20%, 22% та 24% людей, відповідно, хотіли отримувати більш об’єктивні новини, то цього року лише 19% респондентів вказали на важливість для них цього фактору.

Показово також, що така базова для теоретиків журналістики вимога, як відділення фактів від коментарів, є важливою лише для 6% (2015—2016 рр.) або навіть 5% людей (2017—2018 рр.).

Таким чином, виходить, що «відсторонена», «не залучена» журналістика з її забороною на громадянську позицію та власну експертну думку журналіста та медіа не сприймається схвально значною частиною українського суспільства.

Цікаво, що цього року зросла кількість тих, хто вимагає від ЗМІ більш оперативної роботи. На важливість фактору «своєчасності» трансляції новин вказали під час опитування 15% респондентів, тоді як у попередні роки цей показник коливався від 10% в 2015-му та 2017-му роках до 12% в 2016-му.

Повнота та точність подачі інформації згадуються респондентами як важливі фактори якісних новин, але не часто. За останні чотири роки на важливості наявності повних та точних відомостей у новинах наголошувало від 8% до 10 респондентів.

Цікаві дані про те, яким саме чином споживачі визначають, чи є повідомлення ЗМІ правдивим. Як виявилося, головною ознакою достовірності новини люди вважають баланс думок. Для того, щоб зрозуміти, чи є інформація достовірною, люди найчастіше звертають увагу на те, чи представлені в журналістському матеріалі різні точки зору. Останні чотири роки кількість тих, хто верифікує повідомлення саме таким чином, є в принципі незмінною з невеличким зростанням у поточному році — 2015—2016 рр. це було 28% респондентів, 2017-го — 26%,  2018-го — 29%.

Спостерігаються невеличкі коливання розміру частки тих медіаспоживачів, які звертають увагу на джерело (походження) новин та тих, хто довіряє улюбленим ЗМІ, які вони знають і до яких звикли. (Це, очевидно, пов’язані між собою відповіді — люди уважно дивляться на те, де саме вони почули або побачили інформацію, і якщо йдеться про звичне, улюблене медіа, то довіра до поширених відомостей забезпечена).

Згідно із даними дослідження, кількість тих, хто звертає увагу на джерело/походження новин цього року збільшилася до 28% з 24%, 25%, 23%, відповідно, в 2015, 2016 та 2017 рр. Одночасно фактор довіри до улюблених ЗМІ 2018-го (26%) посідає практично таке саме місце, як і в два попередні роки  (28% та 27%) та зовсім трохи більшим, ніж  2015-го (24%).

Вивчають інформацію про те, кому належить канал, газета або радіостанція для того, щоб визначити достовірність поширюваної ними інформації, лише 14%. Це — дані поточного року. В попередні три роки, таку методику верифікації матеріалів застосовувала приблизно така сама кількість респондентів — від 13% в 2015-му, до 11% та 12% в 2016-му та 2017-му роках. Таким чином, хоча відомості про власників медіа і є важливими, оприлюднення таких даних, тобто, прозора медіавласність, явно не є тією обставиною, яка зможе повністю зруйнувати або неймовірно зміцніти довіру до окремого ЗМІ в суспільстві.

Позитивом є виявлена дослідниками тенденція щодо зменшення кількості тих, хто не знає, як відрізнити інформацію, якій можна довіряти. З 12% в 2015 р. та 11% в 2016 — 2017 рр. частка таких респондентів в цьому році знизилася до 9%. А ось кількість тих, кому взагалі важко відповідати на питання щодо наявних у них критеріїв визначення новин, що заслуговують на довіру, залишається практично без змін: 6% в 2015 — 2016 рр., 7% у минулому році і 5% в поточному.

Напевно, не лише медійникам, а й соціальним психологам має бути цікавою наявність значної частини наших співгромадян, які обирають, вірити чи не вірити повідомленням ЗМІ, спираючись на... власну інтуїцію. Кожен четвертий респондент — 26% опитуваних — заявив, що не має «визначених ознак» інформації, який можна довіряти, та діє в такої ситуації інтуїтивно. Це може означати, ніщо інше, як те, що четверта частина українського суспільства не хоче критично мислити. Підхід «вірю не вірю» є прийнятним під час дитячої гри, принцип «довіряй серцю» — під час вибору чоловіка або дружини, але ж ніяк для споживання медіаконтенту в наш час інформаційного вибуху та гібридних війн.

Звичайно, добре, що довіра до ЗМІ в Україні зростає. Але ж хотілося б, щоб це відбувалося не за рахунок збільшення кількості тих, хто вірить журналістам «на слово», а завдяки підвищенню рівня медіаграмотності населення.

Втім, самі дослідники впевнені, що зростання рівня довіри до ЗМІ в суспільстві пояснюється покращенням якості журналістських матеріалів завдяки застосуванню журналістських стандартів. Як зазналося під час презентації, результати опитування корелюються із даними іншого дослідження, що було проведено серед працівників медіа. Соціологи опитали 200 українських журналістів, і цього року на 10% більше медійників зазначили, що при підготовці матеріалів керуються кодексом етики та журналістськими стандартами. Таким чином, не виключено, що саме тому і саме на цей рівень в Україні і збільшився рівень довіри до засобів масової інформації.

Втім, усе ж таки більш імовірною причиною зростання кількості тих, хто довіряє ЗМІ став той факт, що люди просто навчилися користуватися сучасними медіа — дивляться, хто власник медіа, перевіряють інформацію в різних джерелах, намагаються відгородитися від емоційної подачі новин. Напевно, можна назвати це підвищенням рівня медіаграмотності населення. Але, здається, це все ж таки більше схоже на адаптацію українського суспільства до умов життя в умовах інформаційного буму та на здобуття та застосування в повсякденному житті навичок виживання під час гібридної агресії.

Наталя ІЩЕНКО
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments