Чистосердечна історія
Уночі з 27 на 28 вересня рівно опівночі на телеканалі «1+1» — програма «Арґумент-Кіно» та фільм культової одеської режисерки Кіри Муратової «Чулий міліціонер»
«Чулий міліціонер» є першим фільмом Кіри Муратової часів української Незалежності, спільне виробництво України та Франції, 1992 рік. Стрічка культової режисерки, що вона власними творами — від початку 1960-х і буквально до наших днів — наполегливо й неухильно, долаючи всі можливі перешкоди, створювала свою особливу кінематографічну планету.
Так собі сталося — міліціонер Толя знайшов немовля. Зрозуміло — в капусті. Й ця несподівана знахідка змінила для нього все — він знову почав помічати прекрасні дрібниці буття. І зрозумів, що в житті немає нічого випадкового — все міцно сплетене, взаємопов’язане. І всі потребують любові та співчуття.
Власне, сюжет фільму «Чулий міліціонер» фіксується на багатостраждальному процесі усиновлення Толею та його дружиною Клавою знайденого в капусті малюка. Сам посил — фактично з різдвяної історії, а розвиток сюжету пропонує, сказати б, класичний конфлікт пізньосталінської драматургії, себто боротьбу хорошого з іще кращим.
Та все це позірно. Бо сентиментальний сюжет стикається з авторським несентиментальним поглядом на персонажів і на все дійство, що й перетворює картину на особливий, неповторний артефакт. Артефакт, у якому буяє вже класична рефлекторність муратовських людей-символів та несподівана водевільність дійства.
За компартійних радянських часів режисерці не давали фільмувати, бо підозрювали в антирадянщині. Певне, небезпідставно. Бо її твори абсолютно позбавлені робленого, вимушеного оптимізму, що, як не крути, крилося в основі ідеологічно «єдино правильного творчого методу» комуністів — соцреалізму.
Згодом, коли комуністична ідеологія потрапила на смітник, Муратову продовжували звинувачувати в песимізмі на всіх можливих платформах. Та й досі їй дістається за начебто «нелюбов до людини та людства в цілому». І дарма, бо Муратова просто реаліст, вона розплющеними очима дивиться на багатовіковий поступ людства.
Як уже згадувалося, «Чулий міліціонер» — перший фільм часів української Незалежності. Далі було ще вісім повнометражних і три короткометражні стрічки — фактично, Муратова, як ніхто з українських режисерів, що два роки створювала повнометражну картину. І саме про її творчість цього періоду йтиметься у програмі в спеціальному сюжеті.
Кіра Муратова протягом усього свого кіношляху, про завершення якого оголосила нещодавно, фактично лишалася в лоні російської культури, але усвідомлює себе українською громадянкою — гаряче вітала Українську революцію й рішуче засуджує російську агресію.
Колись, після завершення роботи над «Чулим міліціонером», Муратова сказала, що цей фільм, на відміну від її попередніх стрічок, є абсолютно чистосердечна історія, без каверзи, майже казка, а естетика картини — щось близьке до вітрини фотоательє, де на тебе витріщаються рожевощокі малюки та усміхнені молодята.
