Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

Данина пам’яті і вияв вдячності

До свого 15-річчя газета «День» видала серію марок із портретами духовних велетнів української журналістики — Клари Ѓудзик, Джеймса Мейса та Анатолія Казанського
23 вересня, 2011 - 00:00

«Жодна держава ніколи не зможе зробити Україну українською. Тільки самоорганізовані українці поза державними структурами зможуть це зробити. І я твердо переконаний, що це таки буде!» — так написав американський історик та журналіст, дослідник українського Голодомору 1932—1933 років Джеймс Мейс у статті для газети «День».

Він і сам був одний із тих «самоорганізованих українців», які поступово змінювали Україну, хоча по крові українцем не був.

«Мене обрали ваші мертві...» — пояснював Мейс, чому він переїхав до України, присвятив їй життя та заповів поховати на цій землі. Нині його обирають і живі — як моральний авторитет та світоглядний орієнтир.

Моральним і духовним заповітом прийдешнім поколінням слугує і книжка «Апокрифи Клари Гудзик» з Бібліотеки «Дня».

Численні матеріали Клари Гудзик, присвячені відносинам людини і церкви, людини і природи, стали знаковими для новітньої журналістики, дивуючи глибиною погляду та енциклопедичністю знань авторки.

Завжди актуальним лишаються роботи Анатолія Казанського, який був не стільки карикатуристом, скільки філософом, що вмів вправно й лаконічно втілити у візуальній формі свої міркування та спостереження.

Метафоричні й глибокі образи, зібрані під обкладинкою «Альбому карикатур Анатолія Казанського», що вийшла в Бібліотеці «Дня», слугують відповідями на багато запитань, поставлених сьогоденням, та орієнтиром у пошуках духовних цінностей.

Досвід цих людей, чиї імена сьогодні є синонімом справжньої журналістики, усвідомлення себе спадкоємцями традицій та принципів, на які вони спиралися, є міцною опорою для молодого покоління журналістів.

Марки з портретами Джеймса Мейса, Клари Ѓудзик та Анатолія Казанського — це данина пам’яті та вияв вдячності тим людям, які вклали немало сил, таланту та душі до розбудови української журналістики.

Це орієнтир для молодого покоління журналістів — як стати справжніми професіоналами та не загубитися в епоху здрібнілої моралі українського медіа простору.

Газета «День» пам’ятає і пишається тим, що біля її джерел стояли люди з міцними моральними принципами, небайдужі та талановиті, справжні духовні велетні української журналістики.

 

 

 

 

 

Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments