Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Гонитва за сонячним зайчиком

Чи зможе ЄС захистити європейців від російських маніпуляцій?
22 березня, 2019 - 12:32
ФОТО REUTERS

В Європейському Союзі розпочала роботу система швидкого сповіщення про дезінформацію Rapid Alert System. Представили проект 18 березня, в очікуванні виборів до Європарламенту, які відбудуться наприкінці травня. Коментуючи подію, Єврокомісар з питань безпеки Джуліан Кінг написав у своєму Твіттері: «Критично важливо працювати разом, аби протистояти тим, хто намагається маніпулювати нашими виборами».

Втім, чи дійсно ця «чудо-система» є здатною захистити європейців від зовнішніх маніпуляцій, в першу чергу, продукованих Росією?

ЩО ЦЕ ТАКЕ?

Основний фокус Rapid Alert System — цільоспрямовані та скоординовані дезінформаційні кампанії. В першу чергу йдеться про спроби з-за меж ЄС вплинути на демократичні процеси та інститути всередині об’єднання. Найближче завдання проекту — захистити вибори до Європарламенту 23-26 травня від можливого втручання за допомогою поширення неправдивих відомостей.

По суті, Rapid Alert System — це координаційний центр у вигляді цифрової платформи для обміну даними про появу в інформаційному просторі неправдивих новин та для координації реакції на них. Як повідомляє Deutsche Welle, учасниками проекту є представники інституцій ЄС — Єврокомісії, Європарламенту, Ради ЄС та держав-членів об’єднання, призначені урядами кожної з 28 країн Євросоюзу. (Як пояснюють представники Євросоюзу, раніше ніхто не знав, до кого у тій або іншій країні звертатися щодо питань дезінформації, але тепер це питання вирішено). Втім, робота системи не обмежиться суто рамками ЄС і буде проходити у співпраці з країнами G7, НАТО та іншими партнерами.

Система Rapid Alert System виконуватиме три основні функції:

• обмін інформацією про поширення фейків, що забезпечить оперативне інформування всіх учасників про такі події.

• виявлення тенденцій створення та поширення дезінформації та поширення відомостей про це.

• координація реакції на кампанії з розповсюдження неправдивих новин та обмін досвідом щодо ефективних заходів з протидії дезінформації.

ДЛЯ ЧОГО?

Створення системи швидкого сповіщення є одним з головних елементів Плану дій боротьби з дезінформацією, який Єврокомісія представила у грудні минулого року. Як тоді повідомляла DW, підготовку документа зумовило бажання захистити громадян від спроб втручання вибори до Європарламенту в травні 2019 року та низки виборів у країнах ЄС 2020 року.

Один із доповідачів по цьому питанню, віце-президент Єврокомісії з єдиного цифрового ринку Андрус АНСІП тоді наголошував: «Ми повинні бути єдиними, а також об’єднати наші зусилля для захисту нашої демократії проти дезінформації. Ми бачили спроби втручання у вибори та референдуми, і докази вказують на Росію як основне джерело цих кампаній».

Ансіп анонсував створення Rapid Alert System: «Вона (система) протидіятиме дезінформації твердими фактами, допоможе обмінам та оцінкам даних розвідки. Надаватимуться кращі та численніші аналізи загроз». Віце-президент Єврокомісії зазначив що «дезінформація є частиною воєнної доктрини Росії та її стратегії з розділення й послаблення Заходу». Втім, він особливо наголосив, що ЄС не збирається боротися із російською гібридною загрозою російськими методами. «Наша мета не полягає у створенні чогось подібного до того, що вже є в Росії — машини пропаганди в ЄС. Ми хочемо визначати, звідки йде дезінформація та зупиняти її, оприлюднюючи факти. Для цього ми маємо краще обмінюватися інформацією між підрозділами, які вже це роблять в кожній із країн ЄС», — зазначив представник ЄК.

В ЄС, таким чином, планують зосередитися лише на викритті дезінформаційних кампаній та протидії їм методом поширення правди. Планується пояснювати, чому ці відомості не відповідають дійсності, показувати, з якого джерела вони походять і для чого їх використовують. Тобто три кроки: викриття фейку — спростування — роз’яснювальна робота.

Ніяких інших контрзаходів не передбачається. В ЄС не збираються ані займатися контрпропагандою, ані вдаватися до заборон, тобто закриття джерел розповсюдження дезінформації.

ДОБРІ ПРОТИ ПОГАНИХ

Очевидно, що євроструктури, з одного боку, не хочуть вдаватися до російських методів гібридних впливів, з іншого — якимось чином обмежити свободу слова. Треба розуміти, що поширення фейків не є в Євросоюзі забороненою діяльністю, тому і протидіяти цьому можна лише за допомогою спростувань та роз’яснень.

Тепер питання: чи буде ця діяльність ЄС ефективною проти російського гібридного впливу?

Частково.

Для людей, які й без того не довіряють Росії та її дезінформаційним вкидам, буде створена фактологічна база, яку вони зможуть використовувати для спростувань та поширення правди.

Але для тих людей, які вірять російським та проросійським джерелам, ця діяльність Брюсселя не матиме жодного значення.

Більш ніж два роки тому, в перший день нового, 2017 року, видання «Новое время» оприлюднило статтю філософа та політичного економіста із США Френсіса Фукуями «Ласкаво просимо у світ Дональда Трампа». Як уже писала газета «День» (№3-4 від 2017 р.), Фукуяма, зокрема, поділився панічними настроями і прогнозами щодо наступу фейків: «Традиційний засіб від фальшивок, за словами захисників свободи інформації, — просто просувати правду, яка на ринку ідей буде більш затребуваною. На жаль, це рішення майже не працює в світі соціальних медіа, повному тролів і ботів. ...Інтернет мав звільнити нас від володарів інформації; і справді, тепер інформація надходить до нас з усіх можливих джерел — і всі вони розглядаються як рівноцінні. Немає підстав вважати, що «добра» інформація здолає «погану».

Гібридні впливи в інформаційної сфері — це про довіру та віру, а не про факти та логіку. Люди довіряють або не довіряють тій чи іншій новині не тому що знають, що вона є правдивою, а тому що вірять, що вона є правдивою, тому що вірять джерелу її походження. Варіанти дії — підрив репутації, або покарання «фейкометов» аж до повної заборони, або масштабна та цільоспрямована контрпропаганда, по суті, пропаганда правди як відповідь на розповсюдження брехні. Все інше малоефективне.

МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

ВІД ФЕЙКУ ДО ФЕЙКУ

«День» уже писав в №18-19 від 2017 року про те, що полювання на неправдиві повідомлення за своєю сутністю є гонитвою за сонячним зайчиком. Поки ті, хто вигадує й поширює дезінформацію, можуть діяти вільно і без перешкод, ви вимушені будете стрибати від фейку до фейку без жодного шансу припинити продукування спалаху брехні. Те, що ЄС не займається і не планує займатися протидією діяльності пов’язаних російських та проросійських медіапроектів, які поширюють фейки в Європі, перетворює антифейкову діяльність на безкінечний процес такого «стрибання» без шансів на справжнє подолання проблеми.

Два роки тому «День» згадував і про причини, які викликають нерішучість та половинчастість поведінки ЄС у сфері протидії поширенню Росією дезінформації. Однією з них є необхідність, у разі початку реальної, дієвої та безпосередньої боротьби з російською пропагандистською машиною, перейти на зовсім інший рівень діяльності. Це означає необхідність проводити повноцінні спецоперації та розслідування, в тому числі не тільки щодо російських, а й проросійських європейських чиновників та журналістів. Але навіть в умовах явної та небезпечної гібридної загрози з боку РФ європейці все ще готові до такої активності й опираються — організаційно і ментально — поверненню в часи «шпіонських ігор» холодної війни. Тому замість масштабної та ефективної протидії російським «вкидам» та маніпуляціям ми бачимо діяльність, що не націлена на ліквідацію джерела фейків, існує лише боротьба з наслідками, а не причинами.

Тому, в підсумку, дуже сумнівно, що нинішня антифейкова стратегія ЄС зможе ефективно захистити європейців від дезінформаційного впливу РФ. Добре, звичайно, що хоча б щось робиться, але не залишає відчуття того, що ось ця діяльність, яку гучно називають протидією зовнішньому втручанню в європейські демократичні процеси, є лише мікроскопічною частинкою того, що насправді потрібно робити для захисту Європи від російської гібридної загрози.

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ