Найбільша помилка в тому, що ми швидко здаємось. Іноді, щоб отримати бажане, треба просто спробувати ще один раз.
Томас Едісон, американський вчений і винахідник

Громадянський ріст і виховання смаку

Чому деякі студенти побували у ЛШЖ не один раз, а навіть... тричі
16 червня, 2017 - 14:25
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Прийом анкет у Літню школу журналістики «Дня» триває, і ми отримуємо чимало дзвінків та листів від студентів та їхніх батьків із різних регіонів. Молодь цікавиться не тільки певними побутовими і технічними моментами, а й тим, чи «потягне» місяць інтенсивного навчання. Щоб не бути голослівними, ми продовжуємо надавати слово випускникам ЛШЖ різних років, які переконані: цей, не у всьому легкий, досвід дасть результат на багато років. Наприклад, минулого року літньошколярі зустрілися аж з 32 лекторами — людьми з різних сфер, за якими — досвід і своя історія успіху. До речі, під час анкетування ми цікавимося і думкою студентів щодо майбутніх гостей школи, хоча, звичайно, остаточний вибір залишається за редакцією. Нагадаємо, Літня школа журналістики «Дня»-2017 проходитиме за підтримки Центру інформації та документації НАТО. Заповнюйте анкети за адресою. Дедлайн — 23 червня!

«МОЇ КОЛЕГИ ІЗ ЛШЖ — ДУЖЕ ПРОФЕСІЙНІ ЖУРНАЛІСТИ ЗАРАЗ»

Софія КОЧМАР, журналістка, випускниця ЛШЖ-2011:

— Найголовніше, що дала мені ЛШЖ, — це кілька десятків публікацій у моєму портфоліо. Це були перші мої роботи і, я б сказала, найбільш ефективні в сенсі мого навчання над ними. Зараз це кумедно, але коли мене запитали: «Що ти хочеш робити в газеті?» — я сказала, що хочу взяти інтерв’ю в усіх глав церков. І тоді я таки ходила до Патріарха Філарета з колегою Надією Тисячною. Журналістика — це як вивчення мови — треба пройти певний бар’єр, і тоді вже процес піде легко. А не пройдеш — так нічого і не зробиш. Тому, власне, в газеті мені це вдалося зробити. Найбільше ціную зустріч у «Дні» з Богданом Гаврилишиним. І це був справді «святий мільярдер». Як же він вчив нас мріяти! Більше, мабуть, ніхто так і не зуміє, як він, мотивувати молодь. І ще мій набуток завдяки газеті «День» — це контакти. Мої колеги із ЛШЖ — це дуже професійні журналісти зараз. Так, багато із моїх майбутніх контрактів чи пропозицій надходило саме від тих, з ким ми були в «Дні».

А ще дуже приємно: коли ти вже працюєш з іншими виданнями, міжнародними, а потім приходиш з іноземними колегами на інтерв’ю до народних депутатів, і вони дарують їм книгу Бібліотеки «Дня». А ти ще студенткою бачила, як цю книгу готують до друку, як вона «народжувалася»!.

«МЕНЕ «День» НАВЧИВ, ЩО ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ ЗІ СМІЛИВОСТІ ДУМКИ»

Юлія ЯРУЧИК, випускниця Острозької академії, студентка Веронського університету (Iталія):

— Я була учасницею Літньої школи журналістики тричі. І якби була нагода, я б і зараз проводила літній час саме в такому стилі. «День» не просто пропонує побачити роботу редакцію зсередини, долучитися до творення газетних шпальт чи написати кілька текстів для номеру. Літня школа — це щось набагато більше. Це ідея. Ідея саморозвитку, ідея дивитися на світ глобально, але вибирати для себе лише те, що справді цінне і вартісне. У Літній школі мене не навчали, як правильно записати інтерв’ю, зробити репортаж чи замітку, хоча й це теж. Мене навчали того, що є набагато важливішим для журналіста — думати, аналізувати, розставляти акценти, шукати у суспільстві ті «живі» острівки, які варто підтримати, про які варто розказувати іншим.

Для майбутніх учасників зізнаюся відразу: в Літній школі непросто. Тут треба дотягнутися до тих високих стандартів, за якими працює газета з початку свого існування. Тут важливо не тільки говорити на рівні з лекторами-інтелектуалами, а й змогти потім правильно розкласти все почуте в голові й використати в щоденній роботі журналіста. Головним завданням «школярів», як на мене, є схопити ті орієнтири, на  які вказує «День». Але не треба боятися помилитися або наперед недооцінювати свої можливості. Мене «День» навчив, що все починається зі сміливості думки, а рішучість приносить гарні результати.  Загалом, Літня школа журналістики «Дня» — це шанс вирости із сухої, схематичної університетської теорії, шанс увійти в інтелектуальний простір країни, шанс доповнити свою вищу освіту, яка в Україні здебільшого така неповна.

«ТАК ВИХОВУЄТЬСЯ ПОКОЛІННЯ ЖУРНАЛІСТІВ, ЯКІ НЕСУТЬ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СВОЄ СЛОВО»

Христина СОЛТИС, учасниця Літньої школи журналістики-2016:

— В епоху інформаційного буму потрібно ретельно підходити до перевірки інформації. Цю функцію можуть і повинні взяти на себе медіа — це як аксіома, яка не підлягає обговоренню, а не універсальне завдання для всіх ЗМІ.

Крім цього, важливим є виховний потенціал медіа, при цьому мається на увазі не навчання як жити, або про що думати. Йдеться, перш за все, про створення фільтрів — інформаційних, культурних, духовних. Медіа повинні виховувати смак — смак до життя, до культури, до правди, до вищих духовних ідеалів.

Так склалось, що в Україні ЗМІ мають додаткове завдання — формувати проукраїнську реальність і відновлювати історичну пам’ять. З одного боку — це виклик, а з другого — можливість повністю реалізувати потенціал четвертої влади. Погоджуюсь із думкою Євгена Сверстюка, який говорив, що ЗМІ мають доносити до аудиторії переконливі месиджі про захист національних інтересів, про захист і дотримання закону, про гідність громадянина і держави.

Саме цим уже 20 років займається газета «День». Мені як випускниці Літньої школи пощастило відчути на собі наставницькі можливості газети повною мірою. Зустрічі з непересічними гостями ЛШЖ стратегічно доповнювали відвідини «Мистецького Арсеналу», кінного клубу, гольф-центру та інтелектуальною подорожжю в Батурин. Так, на мою думку, виховується покоління журналістів, які несуть відповідальність за своє слово.

«СЕРЙОЗНИЙ ВИКЛИК САМОМУ СОБІ ЯК МАЙБУТНЬОМУ ЖУРНАЛІСТОВІ ЧИ ПРОСТО АКТИВНОМУ ГРОМАДЯНИНОВІ»

Володимир СЕНАТОВСЬКИЙ, журналіст, випускник ЛШЖ-2011:

— На перший погляд здається, що Літня школа журналістики газети «День» обмежена конкретними днями в календарі. Але цей календарний місяць — лише верхівка айсберга. Навчання з газетою, звичайно, починається задовго до приїзду в редакцію. І потім ти вже сам вибираєш, яких часових та смислових форм набуде Школа саме для тебе. Після інтенсивного місяця в редакції «Дня» домашнього завдання вистачає, повірте, на багато років уперед. І з часом воно навіть ускладнюється.

Це не навмисне придумані красиві слова. Це досі живе відлуння того натхнення і вражень, які я сам отримав у редакції «Дня» влітку 2011 року. Літня школа — це серйозний виклик самому собі як майбутньому журналістові чи просто активному громадянинові. Я відверто можу зізнатись, що справлятися з усіма завданнями і встигати за програмою зустрічей та подій бувало важко. Нам, школярам, доводилось перемикатися з однієї теми на іншу, дописувати матеріал для наступного номера газети, ледь не одночасно розшифровувати аудіозаписи й поспішати на презентації чи прес-конференції в місті. Але такий темп відшліфовує багато професійних якостей. Працювати пліч-о-пліч із досвідченими журналістами «Дня» — це велика честь. Тому після насиченого місяця в редакції «Дня» я відчував не втому, а безмежну вдячність за цю можливість.

Незадовго після Школи «Дня» я почав вивчення ще однієї іноземної мови. Ще пізніше — понад три роки пропрацював у новинній журналістиці. Ці рядки я пишу зі шведського міста Карлскруна, де в ролі практиканта коледжу Літоріна я, серед іншого, поширюю інформацію про Україну шведською мовою. Із впевненістю можу сказати, що «День», настанови Лариси Олексіївни та працівників газети були серед тих важливих чинників, які привели мене туди, де я працюю зараз. Тому я щиро заздрю всім, для кого за кілька тижнів розпочнеться цьогорічна Літня школа журналістики «Дня».

«ЦЕ БУЛО ДУЖЕ ВАЖЛИВИМ ЕТАПОМ У ЖИТТІ»

Вікторія КАКУБАВА, керівник медіадепартаменту ІА «Міст-Дніпро», випускниця ЛШЖ-2006 і 2007:

— У Літній школі журналістики «Дня» я була двічі — на другому і на третьому курсі Національного гірничого університету. Незважаючи на те, що цей виш не профільний щодо журналістики, у нас є кращий у світі ректор Геннадій Півняк, який нас відправляв до «школи» і плюс забезпечував це фінансово. Притому, що колеги з профільних вишів не мали такої підтримки. Нам, студентам гірничого, це забезпечували, щоб ми різнобічно розвивалися і стали журналістами.

Під час Літньої школи найбільше мені запам’яталося інтерв’ю з покійним, на жаль, Євгеном Кушнарьовим. Це взагалі був перший політик такого рівня, якого ми побачили наживо. Запам’яталось дуже велике враження і від розмови, і від того, що потім наші прізвища теж поставили під інтерв’ю. Студенти другого курсу непрофільного вишу вже є співавторами такого інтерв’ю в такій газеті! Це було дуже круто!

Природно, нас здивувала і вразила Лариса Олексіївна. Вона зробила вагомий внесок у наш розвиток. Скажу, який. Вона спрямувала нас у річище інтелектуально-аналітичної журналістики і журналістики, яка скерована на те, щоб людині давати щось корисне і цікаве, а не негативну інформацію. Грубо кажучи, у нас ринок орієнтований на негатив: всі канали, які показують негативні події, мають великий рейтинг. Лариса Івшина нам пояснила, що це не головне. А головне — те, що ти несеш людям дійсно щось хороше і розумне. Я зараз  дотримуюсь саме цього принципу. У нас в роботі трохи інша специфіка — ми, як інформаційне агентство, пишемо новини. Але я завжди наполягаю, щоб у всій своїй політиці ми ухилялися від негативу. Ми намагаємося просто якісно інформувати читача про події, які відбуваються. Ось там, в ЛШЖ «Дня», у мене заклали підвалини цього розуміння, що не треба гнатися за «смаженим», для того щоб підвищити собі рейтинги. І воно досі залишається. Дякуємо Ларисі Олексіївні, дякуємо газеті «День». Це було дуже важливим етапом у житті.

 

Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments