Iнформаційне ТБ змінює форму, зміст і... замовників

На вітчизняному ринку сьогодні існує два найбільш потужних постачальники інформаційних послуг: телебачення та інтернет. При цьому провідна роль належить телебаченню. Таке співвідношення зберігається і в сфері постачання новинної інформації. В даний час 9 з 10 дорослих громадян України регулярно отримують новини за допомогою телебачення, а близько половини — за допомогою інтернет-джерел. Це — дані соціологічного дослідження, яке було проведено компанією Research&Branding Group 1—10 лютого поточного року на всієї території України, окрім ОРДЛО, АРК та Севастополя.

Центральні українські телеканали лідирують і в рейтингу довіри до постачальників політичної інформації. 42% наших співгромадян довіряють тому, що говорить та показує телевізійний Київ. Для порівняння — цей покажчик для інтернет-ЗМІ, які посідають друге місце, дорівнює 19%.

Головний висновок із цих даних — телебачення зберігає «почесне звання» найбільш потужного каналу впливу на масову свідомість. Завдяки популярності та довірі, телевізор, як і раніше, попри прогнози щодо зниження значення ТБ в житті людей, суттєво впливає на думки та настрої мешканців України. А для країни, де телебачення, як правило, не є бізнесом, а ринок реклами є просто мізерним, отримання можливості впливати на поведінку, вибір та позицію людей — тобто влада — важить набагато більше, ніж прозаїчна можливість заробляти гроші на продажі глядачам товарів та послуг.

Є ще одна теза, яку відстоюють експерти: в умовах політичної кризи та падіння рівня життя — загальні покажчики телеперегляду будуть тільки зростати.

Все це пояснює, чому в ніші інформаційних телеканалів України відбувається справжній «бум», чому саме в цей сектор спрямовуються інвестиції (переважно, тіньові) та чому увага ЗМІ традиційно фокусується на подіях саме навколо ТБ-новин та політичних ток-шоу.

За останні тижні ми стали свідками бурхливих пертурбацій на інформаційних телеканалах «Тоніс», NewsOne та ZIK. Вони далеко не лідери рейтингу за телепереглядом, але, тим не менш, зміни редакційної політики або кадрові перестановки в цих ЗМІ не залишаються без уваги ані журналістів, ані громадськості.

Через «тіньові» особливості нашого медіаринку, вісті зі світу телебачення включають в себе і значну долю чуток. Такі повідомлення, які часто або не мають підтвердження, або навіть спростовуються, але продовжують розглядатися як можлива версія подій, про яку просто не хочуть розповідати.

От, наприклад, міграція команди — зокрема, генерального продюсера Олексія Семенова, ведучих Євгена Кисельова та Матвія Ганапольського — з NewsOne до «Тоніса». В інтерв’ю «Детектору медіа» власник NewsOne Євген Мураєв висловив припущення про те, що зміни на «Тонісі» пояснюються змінами в структурі власності каналу: «Для мене досі величезне питання — чи це канал Януковича, як і раніше, чи то дійсно АП (Адміністрація Президента) отримала над ним контроль». Мураєв зазначив, що «більшість експертів», «хоча це абсолютне допущення без доказів», схиляється до того, що новим власником «Тонісу» може бути Макар Пасенюк — директор компанії ICU та, як стверджують ЗМІ, фінансовий радник Петра Порошенка. Але Макар Пасенюк негайно заперечив чутки про свою причетність до купівлі телеканалу. «Ні я особисто, ні група ICU не є власниками телеканалу «Тоніс» і не плануємо такими ставати в доступному для огляду майбутньому», — заявив Пасенюк виданню «Детектор медіа». Звідки взялися ці чутки, втім, зрозуміло: в грудні 2016 року Макар Пасенюк повідомив, що двічі вів переговори щодо купівлі-продажу телеканалу «112 Україна» — від імені Олександра Онищенка та від імені власника банку «Михайлівський» Віктора Поліщука.

Кілька днів тому громадськості був пред’явлений справжній новий власник частки (9,5%) статутного фонду ТОВ «Телеканал «Тоніс». Ним виявився Володимир Макеєнко — хоча він «старожил» в української політиці, але краще за все запам’яталося його керівництво Київської міської  адміністрацією під час Майдану на початку 2014 року.

Тепер «Тоніс» чекають подальші перестановки в структурі власників та повне «перезавантаження» контенту. На думку Мураєва, нове керівництво буде робити «псевдоопозиційний канал, а потім у правильному ключі використовувати його під час виборчої кампанії». Що ж, побачимо.

Зміни у формі та змісті відбуваються ще на одному, колись регіональному, а нині вже центральному телеканалі — на ZIKу.

Спочатку громадськість (в основному, у «Фейсбуці») спостерігала за «заочним» конфліктом ведучих авторської передачі, братів Капранових, з новим креативним продюсером ZIKу, Наталією Влащенко, яка до того три роки вела на телеканалі «112 Україна» програму «Люди. Hard Talk». Суперечка завершилася після звільнення відомих письменників з телеканалу. І вони були не єдиними, хто пішов з цього мовника останнім часом.

Шеф-редактор Департаменту інформаційного мовлення та інформаційно-аналітичних програм телеканалу ZIK Федір Скрипник вирішив піти з каналу із формулюванням «через розбіжності в поглядах з керівництвом телеканалу». Керівниця аналітичного відділу та старша гостьова редакторка каналу Віра Гирич назвала свою мотивацію для звільнення більш конкретно: незгода з редакційною політикою нового генерального продюсера Гайгисиза Гелдієва, за якою канал ZIK нібито має рівнятися на «112 Україна». Екс-генпродюсер ZIKу Ольга Бенеда відмовилася розповідати про причини свого уходу з каналу. Але, натомість, вона цікаво прокоментувала загальну ситуацію на телеринку України. З словами колишнього генерального продюсера ZIKу, в процесі, що відбувається, можна спостерігати дві тенденції. «Одна — це природний кругообіг медійників». Друга — «на глибшому рівні відбувається перерозподіл сил та впливу в медійній сфері». «Нині крига тане, все рухається. Але це лише здається, що це некерований хаос. Насправді ми спостерігаємо за верхівкою айсберга, а все решта заховане під водою. Все, що нині відбувається на медіаринку, пов’язано виключно з новою розстановкою сил, і це зміни на рівні інвесторів, розподілу власності й, отже, сили впливу. До креативу й суто телевізійного виробництва це має десятий стосунок», — вважає Ольга Бенеда. На її думку, «як усе виглядатиме остаточно, може стати зрозумілим цієї осені», «коли всі домовляться з усіма, буде зрозуміло, який мовник під чиїм керівництвом і як розвиватиметься».

Втім, деякі напрямки руху цього «криголаму» видно вже зараз. Вибір росіян як топ-журналістів каналу «Тоніс», намагання впровадити «підходи» телеканалу «112 Україна» на ZIKу, в принципі, дає деяке уявлення про основні «рамки», в яких будуть працювати ці оновлені медіа. Остаточні висновки можна буде зробити вже після перезапуску телеканалів з новими керівниками та ведучими. А от чесну відповідь на питання «на кого насправді ці ЗМІ працюватиме після «перевантаження»», громадськість, скоріш за все, традиційно, так і не отримає. Через особливості — «тінь» та «сірість» — вітчизняного телеринку, немає надії на те, що ми врешті решт дізнаємося, хто і з якою метою впливає на мешканців України за допомогою найбільш ефективного інструменту — телебачення.

ДО ТЕМИ

«ПОЛІТИЧНІ СИЛИ ЗАХОТІЛИ  МАКСИМАЛЬНО ОБІЙТИСЯ БЕЗ ОЛІГАРХІВ У МЕДІАСФЕРІ»

Отар ДОВЖЕНКО, медіаексперт:

— Появу нових інформаційних каналів пояснити легко. Для політиків, які прагнуть впливати на українську аудиторію, це дієвий спосіб вкласти свої гроші. Але треба розуміти, що такий формат мовників має «стелю». Інформаційні канали ніколи не здобуватимуть 5 — 10% частки. Ці канали можуть лише справляти враження непропорційно великої присутності в медіапросторі, але тільки тому, що про них багато говорять політики, журналісти, блогери... Наприклад, може скластися помилкове враження, що News One — це канал, який усі дивляться. Натомість ми ніколи не говоримо про «ТЕТ», який є розважальним і в якого показники значно більші. Взагалі конкурувати на ринку інформаційних мовників ще трохи можна. Але тут головне питання не в кількості каналів, а в коштах, які в них вкладають, а це, відповідно, топові телезірки і присутність у мережах. Той же канал News One існує 10 років, але почали про нього говорити лише після того, як Рабинович і Мураєв розпочали «вкачувати» в нього великі гроші й довели його частку до 1 — 2%. Так само канал «112 Україна» після створення не звертав на себе великої уваги. Однак після того, як в нього вклали десятки мільйонів доларів, вони набули мережу ефірної трансляції та збільшили частку до 2 — 3%.

Якщо в нових власників «Тонісу», про який зараз чимало говорять, є гроші на те, щоб канал розкрутити і правильно позиціонувати (а для цього лише Євгена Кисельова та Матвія Ганапольського недостатньо), він може гідно конкурувати з «5-м каналом» (найстарший гравець) та «112 Україна» (поки найуспішніший гравець). Але, повторюсь, треба вкладати великі гроші, зокрема перетягувати топових спікерів, ведучих, пропонувати оригінальний формат...

Сьогодні найстарший ефірний приватний канал України «Тоніс» після переформатування справді може якісно оновитися, запропонувати глядачам інший підхід. Хоча треба пам’ятати, що цей канал має давню історію спроб переформатування. Останній раз він мав пристойний вигляд 10 років тому, після чого були численні спроби зробити його то екологічним каналом, то соціальним, то ще якимсь...  Усе це мало непрофесійний вигляд і максимально збило його рейтингові показники — тобто нова команда гірше точно  не зробить.

Розумієте, інформаційні мовники, хоч і мають порівняно невелику частку, активно впливають на свою аудиторію. Якщо ви подивитися на віковий склад глядачів таких каналів, то це переважно люди пенсійного віку. Аудиторія, котра з кожним днем росте і котру політологи сприймають як найбільш мотивованих і безвідмовних виборців.

Ще одна причина створення нових інформаційних каналів полягає в тому, що з олігархами, які керують національними ЗМІ, домовлятися про медіаприсутність стало дуже дорого, і мова не лише про гроші, а й про лобізм інтересів у парламенті та уряді. Сьогодні настав той час, коли політичні сили — назвемо їх «умовний блок Порошенка» і «умовний Народний фронт» — захотіли у медіасфері максимально обійтися без олігархів. Отже, вони роблять ставку на власні канали.

На всьому цьому тлі окремо хочеться виділити канал ZIK. Цей канал тривалий час був у стані певної концептуальної невизначеності. Він поступово виходив на національний рівень, але за контентом, по суті, довго лишався регіональним. Зараз його вибудовують за принципом «культу карго», намагаючись наслідувати чиїсь дії для того, щоб досягти такого ж самого результату. Нині це відображається у їхніх кадрових рішеннях, коли призначають молодого чоловіка, який не справляє враження компетентного медіаменеджера, але він співпрацював зі «112 Україна» (у січні генеральним продюсером телеканала ZIK було призначено Гайгисиза Гелієва. — Ред.). Або призначають креативним продюсером пані Наталію Влащенко, яка абсолютно дисгармонує зі смисловими ідеями каналу, принаймні тими, на основі яких він себе позиціонував донині. Чи домовляються про співпрацю з ведучими «5-го каналу».

Підготував Вадим ЛУБЧАК, «День»