Книжки Iвана Огієнка з’являться в Iнтернеті!

Невдовзі у всесвітній мережі з’явиться окрема сторінка, присвячена життю і творчості знакової постаті в українському відродженні Івана Огієнка (митрополита Іларіона). Найбільша цінність цього ресурсу полягатиме в тому, що на ньому в режимі вільного доступу буде викладено заборонені свого часу радянським режимом твори видатного діяча духовної культури України з видавничих серій «Рукописна спадщина» і «Зарубіжні першодруки» — «Рятування України», «Тарас Шевченко», «Розп’ятий Мазепа», «Богдан Хмельницький», «Українське монашество», «Історія української літературної мови», «Українська культура» та інші. Про це «Дню» розповів голова Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка), відомий науковець, публіцист, видавець, професор Микола ТИМОШИК, котрий і планує реалізувати соціально важливий проект — на громадських засадах запустити сайт. Він зазначає, що кожна з опублікованих книжок Огієнка «представляє цілі пласти з історії української культури, які потребують політично не заангажованого переосмислення» і достойного пошанування сучасниками. Утім, на жаль, наклади більшості з них уже давно розійшлися «в люди», зокрема й тому, що Фундація безкоштовно передала видання в численні бібліотеки країни.

— Викласти твори Івана Огієнка у всемережжі для загального доступу мене спонукали два чинники. Найперше — бажання самого Огієнка дати можливість своїм текстам дійти до масового читача. На дуже багатьох його брошурах, виданих за кордоном невеликими накладами, автор зазначав: «Прошу по можливості розповсюджувати цю книжку іншими засобами» або «дозволено розповсюджувати без відома автора». Друга причина — це вимога часу. Традиційні друковані ЗМІ не в змозі передрукувати хоча б основні праці Огієнка, та й більшість молодих людей, на яких орієнтовані видання, сьогодні звикли читати в Інтернеті. В Україні, де закон про авторське право не досить урегульований, інтелектуальну власність і так швидко «зливають» у мережу. Тому краще це робити цивілізовано й доступно.

За словами Миколи Степановича, насамперед в Інтернеті з’являться електронні версії книжок Івана Огієнка: «Українське монашество», «Історія української літературної мови», «Українська культура» та «Розп’ятий Мазепа», адже самі ці видання сьогодні читачам особливо складно знайти, бо їхні наклади повністю розійшлися. Трохи пізніше користувачі всемережжя матимуть можливість читати і копіювати всі 15 томів його праць, які підготував до друку професор Тимошик, котрий виступив видавцем, упорядником, автором передмов та приміток кожного з видань.

Цікаво, що книжки Огієнка, які невдовзі з’являться в Інтернеті, були видані під знаком відродженого професором Тимошиком у Києві Огієнкового видавництва «Наша культура і наука», що діяло до і після Другої світової війни в Польщі, Швейцарії, Франції та Канаді.

— Перевидавати книжки Огієнка, які я вже оприлюднив в Україні, мабуть, немає сенсу, бо це надто дороге задоволення. Але хотів би, щоб його тексти жили і впливали на людей, — продовжує Миколи Степанович. — Наразі в нашій країні знову загострюється «українське питання», тому потрібно, щоб якомога більше людей прочитали ці книжки. Адже Огієнкові твори стосуються найболісніших проблем нашого суспільства — української мови як державної, історичних тем, в яких ми й досі не можемо розібратися, а також церкви, літератури, духовності.

Очікується, що на створеному сайті буде розміщено також праці про самого Івана Огієнка, зокрема книжка Миколи Тимошика «Голгофа Івана Огієнка» (1997) і написана на основі опрацьованих ученим швейцарських, польських та канадських архівів «Лишусь навіки з чужиною» (2000). Також на цій сторінці в Інтернеті можна буде знайти низку науково-популярних статей сучасних науковців, опрацьовані спогади товаришів та побратимів митрополита Іларіона й копії його особистих архівних і фотоматеріалів. Крім цього, на сайті регулярно оновлюватиметься інформація про діяльність самої Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка), головна мета існування якої, наголошує Микола Тимошик, повернути в Україну чесне ім’я Івана Огієнка. «Іван Огієнко все життя знав, що на материковій Україні його постать було оббріхано. Але він вірив, що колись його тексти обов’язково повернуться сюди і будуть уважно прочитані, — розповідає Микола Тимошик. — Його книжки не лише проливають для нас світло на багато невідомих сторінок з історії країни, а й спонукають українців думати і самостійно робити висновки».

Водночас Фундація продовжить готувати до друку ті праці великого українця, які на Батьківщині ніколи не видавалися. Зокрема, уже в лютому побачить світ збірка богословських студій митрополита Іларіона «Служити народові — то служити Богові». На черзі — «Наш бій за державність», «Вікові наші рани», «Кирило і Мефодій», «Ідеологія української церкви». Всього ж до випущених 15 томів «Запізнілого вороття» планується додати ще стільки ж.