Це сувора діалектика – щоб піти далі, треба знати, звідки йти.
Джеймс Мейс, американський історик, політолог, журналіст, професор Києво-Могилянської академії, дослідник голодомору в Україні

Король «джинси» Віктор Медведчук

23 грудня, 2011 - 00:00

Віктор Медведчук за роки керівництва Адміністрацією президента дістав від журналістів титул «князя тьми і темників», що символізувало наступ на медіа. Якщо продовжити цю метафору у нинішні часи, то зараз Медведчук може називатися королем «джинси» в регіональній пресі.

Півроку тому «Українська правда» писала про масову появу в регіональній пресі статті Медведчука, який, здавалося б, давно забув про публічність. Тоді одразу кілька видань розмістили однаковий текст за його підписом — антипропаганду проти вступу України до Євросоюзу. Матеріали виходили без помітки «реклама». У журналістській практиці такі статті заведено називати «джинсою».

Тепер ситуація повторилася з іще більшим розмахом і технологічністю.

12 грудня у газеті «Известия в Украине» з’явилося інтерв’ю Медведчука, в якому прозвучали його улюблені тези проти вступу України до Євросоюзу і переваги Митного союзу з Росією. Відразу після цього серед регіональних газет почалася масова епідемія — вони передрукували «важливе й актуальне» інтерв’ю Медведчука.

Щонайменше аж десять (!) видань Західної України синхронно розмістили на своїх шпальтах даний матеріал. Можливо, їх навіть більше — це те, що нам вдалося відловити: «Віче-інформ» (Луцьк), «Волинська газета» (Луцьк), «Волинь-нова» (Луцьк), «Львівська пошта» (Львів), «Львівська газета» (Львів), «Західний кур’єр» (Івано-Франківськ), «Коломийські вісті» (Коломия), «Рідна земля» (Івано-Франківськ), «Номер один» (Тернопіль), «Прикарпатська правда» (Івано-Франківськ).

У всіх цих газетах стаття вийшла без змін та переважно під однаковими заголовками. Єдина відмінність була у фотографіях, які супроводжували статтю, — але всі знімки були з однієї тієї самої фотосесії Медведчука...

Із десяти газет, які надрукували Медведчука, лише одна з них поставила біля тексту зірочку, що вказує на рекламний матеріал, — це газета «Волинь-нова».

Тому зрозуміло: якщо тут стаття вийшла за гроші, то так само і в решті газет...

Про те, що розміщенням статті Медведчука керували з центру, розповів відповідальний секретар івано-франківської газети «Прикарпатська правда» Петро Пирожук. «Наша газета підтримувала його партію, і, вочевидь, тими ж каналами прийшов матеріал. З їхнього штабу, очевидно», — зізнався він.

Із проханням отримати коментар самого Медведчука ми звернулися до його прес-секретаря Михайла Ілларіонова. Почувши запитання, він відмовився спілкуватися з журналістом «Української правди», пославшись на те, що, мовляв, його коментар у минулій статті на аналогічну тему перекрутили.

Слід зазначити, що така, не сильно хитра та не дуже чесна, технологія масового поширення однакових матеріалів у регіональних виданнях використовується не вперше. Крім випадків із текстами Медведчука, подібну історію нам удалося відслідкувати зі статтею прем’єр-міністра Росії та кума Медведчука Володимира Путіна. У жовтні цього року у чотирьох волинських виданнях з’явилися однакові матеріали з тезами Путіна про Єдиний економічний простір. Тоді статті вийшли в газетах «Віче», «Волинська газета», «Волинь» і «Відомості».

Ця технологія відома і віце-прем’єру Андрію Клюєву. У липні «Українська правда» писала про масове розмноження його статті у газетах Київщини, Полтавщини, Миколаївщини.

Наразі, коли насуваються парламентські вибори, починається золота пора для «джинси». І, схоже, регіональні редакції не відчувають жодних докорів сумління, друкуючи замовні статті без позначки «на правах реклами».


«Українська правда»,
21 грудня 2011 року

Анна Григораш
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments