У темні часи добре видно світлих людей
Еріх Марія Ремарк, німецький письменник

Микола ГРИЦЕНКО: «Iдеальне суспільне ТБ — це телевізійна версія «Дня»

15 травня, 2014 - 15:54
АКТИВІСТ ФОНДУ СПРИЯННЯ ІНІЦІАТИВАМ ГАЗЕТИ «День» ГАННА СВИРИДЕНКО (ЛІВОРУЧ) ТА МИКОЛА ГРИЦЕНКО ВРУЧАЮТЬ «РОЗУМНІ ВЕЛИКОДНІ КОШИКИ» ШКОЛАМ ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ КИЄВА / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

9 травня український письменник, медіа-експерт, президент Благодійного фонду сприяння ініціативам газети «День» Микола Гриценко відзначив свій День народження. Вітальний дзвінок ми використали як привід поговорити про актуальні питання медіа-сфери та нові проекти Фонду.

— В.о. президента Олександр Турчинов достроково припинив повноваження четвірки членів Нацради з питань телебачення та радіомовлення, які обиралися парламентом. Ви у 2002—2008 рр. керували відділом зв’язків зі ЗМІ та громадськістю цього регуляторного органу. Чи наведуть кадрові рішення порядок у телепросторі?

— Оцінюючи стан справ на медіа-ринку, я не бачу перемоги Майдану. Кроком до неї, дійсно, повинен був стати оновлений склад Нацради. Але він може якісно не оновитися. Раніше Нацрада формувалася за негласним принципом: призначалися на посади люди, лояльні до певних медіа-магнатів Виходить, що експерти, які повинні були контролювати роботу медіа-холдингів, самі ж лобіювали їхні інтереси. З’явилася думка про те, що цього разу треба делегувати представників громадських медіа-організацій. Але тут нові виклики — частини цих організацій також були лобістами. Тільки не одного потужного гравця, а груп компаній, скажімо кабельних, місцевих тощо. Словом, Нацрада, оновивши склад навіть за рахунок медіа-спільноти, може так і не стати дійсно національним регулятором. Є ризики, що туди знову не потраплять спеціалісти, мета яких — захищати інтереси телеглядачів. Взагалі за роки незалежності в Україні ніхто не ставив в пріоритет інтереси власне глядача. До формування складу Нацради треба підходити не за партійним принципом квот, що, переконаний, знову буде, і не за принципом просування лише медіа-спільноти. Треба відходити від особистостей і запрошувати відповідальних експертів, яких важко запідозрити впродовж їхньої професійної діяльності в нечесності.

— Олександр Турчинов також  підписав Закон України «Про суспільне телебачення і радіомовлення України»...

— Ідеальне суспільне ТБ — це телевізійна версія «Дня». Нічого вигадувати їм не треба. Але більшість того, про що пише газета «День» — в медіа-сфері, на жаль, вважається неформатом. Неформат — якісні історичні програми, культурно-просвітницькі, аналітичні програми... У нас є два канали, які за своєю концепцією повинні працювати в стилі «Дня» — «Культура» і УТР. Всесвітня служба телебачення та радіомовлення. Цей супутниковий канал мав би презентувати Україну в світі, але він надзвичайно примітивний. Там слабка матеріально-технічна база, є кадрові питання. Суспільний канал, повторю, повинен підтримувати проекти, які реалізовує «День» і працювати в тих же смислових орієнтирах. Тоді він буде справді суспільним.

— Ви — президент Благодійного фонду сприяння ініціативам газети «День». До слова, днями минув рік роботи цієї організації. Чому серед низки видань лише наша газета має подібний фонд, та які результати роботи можете відзначити за рік?

— Рік тому за ініціативи громадськості, прихильників інтелектуального чтива було  створено Благодійний фонд. Для постійних читачів цієї газети, вочевидь, найпереконливішим аргументом «за» є багаторічний чіткий вектор видання, спрямований на такі суспільно значимі цінності, як історична й моральна ідентичність, утвердження нашої держави в цивілізованому світі. Газета «День» згуртувала небайдужих, активних українців, які не лише вболівають за долю своєї країни, а й готові щось конкретно зробити. «День» де-факто вже багато років є газетою громадянського суспільства. Тому громада й відчула потребу в тім, аби підставити  плече своїй газеті, підтримати просвітницькі проекти, які продукує її колектив.

Нині я сміливо можу сказати, що «День» так само потребує свідомого читача, як і мислячий читач — інтелектуального, розсудливого співбесідника. Чи багато газет, журналів стверджують незалежність держави, сповідують європейські стандарти  журналістики? Наш вибір, яку газету підтримувати шляхом утворення благодійного фонду є цілком логічний. «День» заповнює «гуманітарні прогалини» в формуванні свідомого українського громадянина, його просвітленні й освітленні, якщо хочете. Напевне через відчуття гуманітарного вакууму  в Україні, колектив «Дня», очолюваний Ларисою Івшиною, пішов далі — він зініціював низку просвітницьких проектів, як то — формування щорічних міжнародних фотовиставок, видання історичних книг Бібліотеки газети «День», тематичного додатку «Маршрут №1», інтернет-видання «Україна-Incognita», електронних віртуальних музеїв тощо. Усе це просвітництво трималося й тримається винятково на ентузіазмі одержимого колективу редакції!

— Чи можна говорити про меценатство сьогодні — фактично в воєнних умовах?

— Можна і треба. Сьогодні багато хто переймається підтримкою армії. Зброя потрібна, бронежилети — теж, але мало хто говорить, що треба ще й захисникам Вітчизни вкласти щось у голову. Наприклад, заступник директора київської  компанії «Аквасервіс» Олександр ЮРКОВ та правозахисник Ганна СВИРИДЕНКО найбільше зусиль доклали для реалізації проекту «Дня» —  «Сильній армії — міцний дух!». Набори патріотичної літератури «Дня»: «Бронебійна публіцистика», «Підривна література», «Сила м’якого знака», «Україна-Incognita» та передплату на газету «День» було передано 25 військовим навчальним закладам України. Ми дбаємо про інтелектуальний рівень захисників України, даємо їм додатковий — смисловий — стимул захищати свою Батьківщину.

l Серед першочергових адресантів, кому Фонд забезпечує благодійну передплату — бібліотеки та навчальні заклади всієї Україні. На жаль, дефіцит державного фінансування зробив неможливим здійснення передплат вітчизняних видань для бібліотечних та освітніх  закладів. Цього року нам вдалося охопити значну мережу обласних, міських, районних  бібліотек благодійною передплатою на газету «День». Особливий акцент ми робимо на сході та півдні України. Я переконаний — людина, яка постійно читає «День», продукує навколо себе прогресивні смисли.

• Унікальне явище — публіцистика, яку друкує «День». На сторінках газети з’являються настільки непересічні історичні розвідки, дослідження вітчизняних істориків, соціологів, політологів, краєзнавців, що логічним стало видання книг, об’єднаних в серії «Бібліотека «Дня». Ці книги значно розширюють «світоглядні кордони» людини. Особливо молоді нині вкрай необхідно давати знання про ідентичність нашого народу, разом із тим розвінчуючи усталені стереотипи «совка». Саме тому активісти Фонду не лише сприяють поширенню цієї літератури серед начальних закладів України, а й долучаються до перевидань книг Бібліотеки газети «День».

За кожною акцією стоять небайдужі люди, меценати. Скажімо, за допомогою Лева ГРИЦАКА, з міста Трускавця Львівської області, стало можливим шосте перевидання книги «Україна-Incognita»; за сприяння юриста і правозахисника з Києва Ганни СВИРИДЕНКО ми нині готуємо перевидання «Апокрифів» Клари Ґудзик та готові підтримати новий — цьогорічний — книжковий  проект газети «День».

У річницю відзначення трагічної дати «Голодомору» в Україні, завдяки нашому активісту голові наглядової ради Сумського відділення банку «Столичний» Анатолію ЄПІФАНОВУ було вручено книги Джеймса Мейса «Ваші мертві вибрали мене» із серії Бібліотеки газети «День» ста бібліотекам Сумської області!

• На підтримці книжкових проектів «Дня» ґрунтується наша акція «Розумний Великодній кошик». Нагадаю, що напередодні Великодня красиво оформлені кошики з книгами ми вручаємо колективам різних навчальних закладів України. Цю акцію другий рік поспіль патронує президент українсько-американського підприємства «Золоті ворота ЛТД» Василь КРИВОБОК. Нинішнього року  «Розумні кошики» знайшли своїх адресатів у Києві, Львові, на Сумщині.  Активіст нашого Фонду  Ганна Свириденко, про яку я вже згадував, у рамках цієї акції  вручила двадцять «Розумних Великодніх кошиків» (разом із передплатою на газету «День») школам Оболонського району міста Києва.

Як бачите, Фонд сприяння ініціативам газети «День» за рік своєї діяльності здобув найцінніше — нових друзів, які до глибини своєї душі й глибини власної кишені (за словами благодійника Петра Яцика) люблять свою Україну й прагнуть  їй допомогти. Ефект від такої допомоги через призму  підтримки газети «День» та її проектів очевидний. Наше суспільство хай і поступово, але  ж зцілюється духовно, очищається від «совкових» нашарувань, врешті піднімає планку власної самооцінки й значущості.

— До яких іще ініціатив газети «День» долучається ваш Фонд?

— Намагаємося бути корисними у всіх починаннях. Скажімо, найграндіознішою подією щороку є Міжнародна фотовиставка «Дня». Долучаємося до цього заходу, як і до проведення Днів «Дня» в різних регіонах України. Останнім часом досить яскраві презентації газети відбулися в Сумах, Луцьку, Львові... В перспективі плануємо сприяти в організації фотовиставок «Дня»  у Миколаєві та Одесі.

• У Кіровограді  стартував наш довготривалий проект — «Люди і гроші», організований  спільно з Лігою українських меценатів. Проект відбувається у форматі «круглого столу».  Відповідальний за  проект — Володимир ПАНЧЕНКО,  письменник, публіцист, голова наглядової ради нашого Фонду. В Кіровограді з доповіддю «Фінансові аспекти євроінтеграції по-українськи» виступив Олександр Мертенс, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат економічних наук. Відбулась досить цікава дискусія із залученням громадських та бізнесових кіл Кіровоградщини.

24 квітня,  у Чорноморському державному університеті імені Петра Могили (м. Миколаїв) відбулася чергова зустріч у рамках цього ж проекту, де з науковою доповіддю «Фінансові перспективи України» виступив провідний науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Валерій Альошин.

• Проект «Люди і гроші», за участі науковців зі столиці та регіонів, планується провести в усіх обласних центрах України. Його мета: створення активного середовища, в якому аналізуються важливі аспекти євроінтеграції нашої держави, сприяння процесам формування громадянського суспільства, поширення інформації про традиції меценатства в Україні та привернення уваги спільноти до газети «День» та її різноманітних ініціатив. Паралельно ми створюємо клуби шанувальників всеукраїнського інтелектуального видання, долучаємо до свого кола нових друзів.

Хочу подякувати за благодійну підтримку цього просвітницького проекту президентові Ліги українських меценатів Володимиру Загорію та виконавчому директору письменникові Михайлу Слабошпицькому.

Наприкінці травня  плануємо у нашому затишному історичному дворику на Андріївському узвозі, де розташовано офіс Фонду сприяння ініціативам газети «День», організувати  прийняття під назвою — «День» весняний», на який буде запрошено авторів, друзів та шанувальників газети. Це щире спілкування у колі друзів ми започаткували минулої весни і сподіваємося, що воно стане доброю традицією.

Коло наших друзів постійно розширюється не лише в Україні, а й поза її межами. Саме тому нещодавно Фонд сприяння ініціативам газети «День» відкрив, окрім гривневих,  благодійні рахунки ще й у валюті.  Вони є на головній інтернет-сторінці «Дня» в папці нашої Благодійної організації. З усіх питань, порад, ініціатив, пропозицій можна звертатися за нашою електронною адресою fondday@ukr.net

• Кошти з позначкою «благодійний внесок» можна перераховувати на розрахунковий рахунок: БО «Фонд сприяння ініціативам газети «День», АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 38507221, розрахунковий рахунок — 26003395981.

— Нещодавно у вас вийшла поетична книга «На зелених іконах дерев». Де черпаєте натхнення в таких складних умовах?

— Поезія сьогодні — порятунок для душі українців. Мистецтво у найскладніші часи завжди було рятівним психологічним колом. Коли в мене проходять презентації нової книги, зал відверто зізнається, що отримує свіжий струмінь позитивної, чистої, доброї енергії. Йде душевне та морально-психологічне зцілення. Зараз всім нам необхідно таке зцілення і віра в краще. А де беру натхнення — це таїна мистецтва.

Вадим ЛУБЧАК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments