Мир, прогрес, права людини – ці три цілі нерозривно пов’язані. Неможливо досягнути якоїсь із них, нехтуючи іншими.
Андрій Сахаров, фізик, правозахисник, дисидент, громадський та політичний діяч, лауреат Нобелівської премії миру

Місце призначення — сучасна бібліотека

12 куточків України, 12 книгозбірень, 12 відомих українців, здатних на авантюри заради популяризації культури, — редактор єдиного вітчизняного телепроекту про бібліотеки ділиться враженнями від знімального процесу
22 липня, 2013 - 11:02
ФОТО З АРХІВУ «Дня»

«Бібліотеки? Кому це може бути цікаво?» — так зазвичай реагували ті, кого ми запрошували до участі в проекті «Простір ідей» на «5 каналі». Так спочатку відреагувала і я. Востаннє я була в бібліотеці п’ять років тому, коли була ще студенткою. І мене, правду кажучи, до бібліотек з їхньою складною системою видачі книжок не тягнуло, бо, на щастя книголюбів, книжки в Україні стали доступнішими завдяки Інтернету. Але ініціатор цього проекту — програма «Бібліоміст» — одразу попередив: сучасні бібліотеки вас здивують. Власне, тому й назвали проект «Простір ідей», бо ж його мета — спростувати поширені стереотипи про бібліотеки і показати українцям, що зовсім поруч є місця, де безкоштовно можна знайти будь-яку інформацію, поспілкуватися, повчитися і просто з користю провести час.

Телевізійники, яким доводиться мати справу зі спонсорами, знають, що донор за вкладені кошти вимагає певної своєї присутності в проекті — згадувань ведучими, героями, якщо не вставки окремих рекламних роликів. Але, виявилося, існує й інший — «зелений» рівень меценатства і спонсорства. Програма «Бібліоміст» була зініційована Фондом Білла і Мелінди Гейтс не задля піару, а з метою «подолання цифрової нерівності у Чилі, Мексиці, Ботсвані, Литві, Латвії, Румунії, Україні, Польщі, Болгарії, В’єтнамі та Молдові». До програми в Україні долучилися також Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів в Україні (IREX), Українська бібліотечна асоціація, корпорація Microsoft і Міністерство культури і туризму України. Показово, що лише в Україні ця програма, яка має бути реалізована до 2014 року і в рамках якої вже було підтримано понад 1600 вітчизняних бібліотек, підсумувала свою діяльність окремим телепроектом.

До зйомок кожного нового випуску вирішили запрошувати відомих українців, які і мали розповісти глядачам про особливості дванадцяти унікальних українських книгозбірень. Не буду озвучувати імена тих, хто відмовився від зйомок через «нецікавість і неактуальність теми», назву тих, хто не просто погодився, але й працював з нами в часто непростих умовах, а це — Анжеліка Рудницька, Мирослав Кувалдін, Олег Пінчук, Сашко Лірник, Сергій Архипчук, Павло Табаков, Максим Кідрук, Лариса Руснак, Сашко Ярмола, Дмитро Капранов, Едуард «Діля» Приступа і Каша Сальцова.

Обирати унікальну бібліотеку в певному регіоні допомагали експерти з «Бібліомосту». Врешті, географія наших зйомок вийшла досить різноманітною: Перевальськ на Луганщині, Бар і Могилів-Подільський на Вінниччині, Бердичів на Житомирщині, Тернопіль, Керч і Феодосія в Криму, Миколаїв, Виноградів на Закарпатті, Городенка на Івано-Франківщині, Дніпродзержинськ на Дніпропетровщині і Мала Виска на Кіровоградщині. До цього переліку додалося ще кілька сільських бібліотек-філій.

Зйомки щоразу починалися із виписування читацького квитка для героя програми, потім переходили в детальну екскурсію бібліотекою і «випробовування» гостем на собі всіх бібліотечних цікавинок. Для бібліотек, які було відібрано для зйомок, приїзд знімальної групи був, безперечно, святом. І бібліотекарям хотілося показати нам усе те найкраще і найпрогресивніше, чого їм вдалося досягти.

Підсумовуючи побачене, варто сказати, що кожна із цих книгозбірень завдяки перемозі в конкурсах програми «Бібліоміст» має сьогодні оснащений комп’ютерами, сканерами, принтерами, фотоапаратами Інтернет-центр, в якому діють безкоштовні курси комп’ютерної грамотності для всіх верств населення. Друга особливість цих бібліотек — усі вони за останні роки навчилися готувати грантові заявки і здобувати кошти на потреби своїх бібліотечних систем, а іноді й усієї громади. «Щоб бібліотека була цікавою для людей, щоб читачі могли сюди прийти і щось корисне для себе отримати, ми повинні йти в ногу з часом, — говорить Наталя ГОЛОВЕНКО, директор Могилів-Подільської центральної районної бібліотеки. — А вимоги часу — це комп’ютеризація і впровадження нових технологій. Функції бібліотеки змінилися, адже нині це передусім інформаційний центр. Сучасний бібліотекар повинен вміти дати фахову пораду, навчити читача, організувати його дозвілля».

У кожній із цих бібліотек була ще й своя родзинка. У Барській районній бібліотеці влаштовують тренінги для сільських голів із написання грантових заявок (завдяки цьому на різноманітні потреби району вже отримано близько одного мільйона гривень). У Феодосійській центральній дитячій бібліотеці для популяризації читання й обслуговування літніх читачів вигадали дивовижний БібліоМот. У Керченській центральній міській бібліотеці імені В. Бєлінського діє клуб англійської мови та влаштовують заняття з йоги. У Городенці районна бібліотека разом із церквою організували клуб «Ти не одна», де самотні матері отримують консультації спеціалістів, а також знаходять роботу та одержують матеріальну допомогу.

«Роль бібліотеки в нашому місті дуже велика, — розповів «Простору ідей» декан Городенківського деканату УГКЦ Ігор ЛЕВИЦЬКИЙ. — Сюди приходять люди, які, можливо, — поза конфесією чи взагалі не сповідують ніякої релігії, — але вони приходять до бібліотеки, де ми, як і в церкві, можемо для них робити добро». Бібліотека села Мала Копаня на Виноградівщині теж співпрацює із церквою: спільними зусиллями вони влаштовують у сільському храмі перегляди християнських фільмів. У Тернопільській дитячій бібліотеці запровадили розвивальні заняття для дітей трьох вікових груп. У Дніпродзержинській центральній міській книгозбірні імені Т. Шевченка збираються на заняття місцеві садівники і діє клуб інтелектуального кіно. У Виноградівській центральній районній бібліотеці навчають майбутніх працівників туристичної галузі готувати рекламні буклети про їхнє місто і знімати відеоролики. У Маловисківській районній бібліотеці імені Лесі Українки організовують екоакції і засідання форум-театру для молоді. І незабутньою стала бібліотека маленького села Карпати на Луганщині, до якої ми несподівано потрапили з письменником Дмитром Капрановим: уявіть собі село з 700 мешканцями і бібліотекою, яка розмістилася в одній із квартир двоповерхового житлового будинку. Нині до цієї книгозбірні з’їжджаються з усіх навколишніх сіл члени літературного об’єднання «Натхнення», і тут же можна скористатися двома комп’ютерами з Інтернетом і скайпом. Завідувач бібліотеки Таїсія ЛЯШЕНКО, яка працює тут з 1969 року, аж розплакалася, коли побачила Дмитра Капранова наживо, а не в телевізорі. Бібліотекар називає комп’ютери дивом і шкодує, що так довго працювала без них.

Нині найбільше задоволення нашій знімальній групі приносить читання бібліотечних форумів. Звісно, бібліотекарі всієї України дивляться «Простір ідей», обговорюють побачене, запитують, радять, запозичують. І, звичайно, тепер ні ми, ні герої наших програм, ні ті, хто переглядає звіти про наші бібліомандрівки щонеділі о 9:10 на «5 каналі», не сприймають бібліотеки як місце для зберігання книжок зі складною бюрократичною системою доступу до них. «Я побачив, як повернули життя в таке забуте і досить дивне поняття, як бібліотека, — поділився враженнями один із героїв «Простору ідей», музикант Мирослав Кувалдін. — Усім здається, що це щось таке архаїчне, нецікаве. А от я зрозумів, що тут кипить життя». Інший наш герой — казкар Сашко Лірник, розповів, що кожне своє знайомство з новою країною він починає саме з бібліотек. Тепер я знаю, що такого самого правила слід дотримуватися і в кожному з населених пунктів України.

Тетяна ТЕРЕН, «5 канал»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments