Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Мутні змови

Кілька поколінь наших депутатів зробили все задля того, щоб дискредитувати парламентаризм в Україні
7 червня, 2019 - 11:45

Соратники Януковича, які повертаються в Україну, вимагають крові своїх  супротивників. Нещодавно дивився виступ екс-президента Порошенка, який критикував «п’яту колону» Кремля. Так її не критикувати треба, а боротися з нею, завдавати їй поразки. Чому Порошенко всю свою каденцію цього не робив? Перебував із внутрішнім ворогом в ситуації мирного співіснування. Звідси й маємо те, що маємо. Історія постійно намагається вкласти в голови українських політиків просту істину: хто не хоче бути молотом, той буде ковадлом. Якщо  ти не зачіпаєш ворога, ворог обов’язково зачепить тебе. До того ж з особистими ворогами наші політикани вміють боротися. Та ще й як! А ось із ворогами України нічого не виходить. Наразі ж симпатики і союзники Володимира Зеленського розвернули бурхливу діяльність.

Журналісти телеканалу «24» простежили за поїздками Ігоря Коломойського, який (за їхніми підрахунками) тричі відвідав Юлію Тимошенко, був у міністра внутрішніх справ Авакова і в нардепа Грановського. У телефонній розмові з «24» Коломойський пояснив, що він свідомо дезінформує журналістів, відправляючи свої машини у різних напрямках, а сам у цей час їде зовсім за іншою адресою. Оце так хитрун! Зустрічі з Тимошенко Коломойський заперечував, як і зустріч із Грановським, а ось візит до Авакова Ігор Валерійович визнав. Журналісти припускають, що тривають перемовини про призначення Юлії Тимошенко прем’єр-міністром України. Але тоді Зеленський одразу ж стане зіц-президентом, бо йому не вистояти в боротьбі за реальну владу з великодосвідченою політичною «пантерою» Тимошенко. Навряд чи це сподобається команді «зірок» 95-го кварталу, що демонструє гарний адміністративний апетит. Але якщо Тимошенко змовиться з Коломойським, хлопцям із Кривого Рогу доведеться ситуацію проковтнути.

Щоправда, тут ще на політичному небосхилі з’явився Саакашвілі, який несе із собою велику турбулентність і, певно, теж претендуватиме на роль сильного прем’єра-регента при слабкому президентові. Вимальовувалася якась потенційна «семибоярщина», про стабільність можна лише мріяти.

А тут Коломойський закликає до дефолту, мовляв, гарна це справа не сплачувати боргів, оголосивши себе банкрутом. І навів приклад Греції. При цьому олігарх забув уточнити, що Греція вже багато років є членом НАТО і Європейського Союзу і їй за останні десятиліття європейська сім’я народів виділила загалом 300 (!!!) мільярдів доларів. Хто допомагатиме Україні, яка оголосила себе банкрутом? Якщо  МВФ насилу виділяє Україні по мільярду. Добре Коломойському. А Україні з дефолтом буде дуже кепсько. Долар коштуватиме не 25–27 гривень, як зараз, а 80–90. Проте олігархи зможуть скупити все, що ще не встигли, задешево. Різко зросте безробіття. Відбудеться спад економіки. Розпочнеться потужна економічна, політична і соціальна криза, яка змете чинну владу, навіть без Майдану. Запитання: що в цей час робитиме Кремль? Коломойський не розуміє? Ні, він не дурний, аби цього не розуміти. І, звісно, дефолт призведе до швидкої перемоги холодильника над олігархічним телевізором.

Коломойський хоче, аби Україна стала європейською Венесуелою?

Ми тут в Україні дивувалися, що телепропаганда Кремля зробила з росіянами, а тепер бачимо, що телепропаганда олігархів зробила з українцями — 73%, це майже вдвічі більше, ніж нинішній рейтинг Путіна в РФ.

З огляду на все, переможець наших президентських виборів просто не має кадрового резерву. Ну, вже якщо першим заступником очільника СБУ призначають творчо-комерційну особистість, близьку до 95-го кварталу. Утім, ставлення вищої влади до питань державної безпеки і раніше не було адекватним. Пригадаймо, як за Януковича секретарем Ради національної безпеки та оборони призначили лікаря-гінеколога Раїсу Богатирьову. А нині фінансиста Олександра Данилюка.

На телеканалах обговорювали казус у місті Рівному, де молоді люди вийшли на пікет із плакатами за відставку президента Зеленського. Їх затримали поліціянти, а оскільки протестувальники були неповнолітніми, то правоохоронці вирушили до їхніх батьків, де проводили виховну роботу. Якщо 73% проголосували, то це  надає (нібито) право на все, на будь-які дії? Людство це проходило. У Стародавній Греції тирани теж спиралися на підтримку більшості населення. Потім підтримка танула, тирана (який ще вчора був улюбленцем мас) вбивали чи виганяли і знову поверталися до влади демосу (демократія). Чому танула підтримка? А тому що тирани, яких надихнула більшістю голосів і які встановили (від імені народу) одноосібну владу, вважали, що тепер можуть робити все, що їм заманеться. Тирани — це продукт звироднілої демократії, що перетворилася  на охлократію — владу натовпу. Але внаслідок усіх злочинів тиранів охлос приходив до тями, знову ставав демосом і повертав звичайні форми правління з боротьбою партій, із системою заборон і противаг, із верховенством права, з відмовою від свавілля улюблених народів вождів.

А поки що, як констатував на каналі «Прямий» Матвій  Ганапольський: Зеленський хоче швидких реформ, але доки що все, що він робить, справляє враження правового нігілізму.

Та і його передвиборні обіцянки часто-густо перетворюються на свою протилежність. З яким натхненням кандидат у президенти таврував автокортежі Порошенка, перекриття доріг для проїзду першої особи, призначення на керівні посади друзів і бізнес-партнерів! А тепер він, Зеленський, робить те ж саме мало не в карикатурній формі. Але 95-го кварталу на всі відомства явно не вистачить, і на парламент  також. Хоча, як повідомлялося, такий собі великогабаритний актор цього шоу на прізвисько Юзик вже зібрався обиратися до Верховної Ради від Кривого Рога. Усе це зумовило у працівників української естради стан крайнього політичного збудження: Віктор Павлік вже заявив про депутатські амбіції, за ним Оля Полякова зі своєю жіночою партією, кажуть, що і пан Винник збирається. Їх надихнув Володимир Зеленський, дивлячись на нього, естрадники гадають, ну, якщо Зеленський зміг стати президентом, чому ми не можемо стати хоча б нардепами? А за ними підуть натовпами фіглярі, жонглери, екстрасенси, змієлови, приборкувачі ведмедів, повітряні гімнасти?

Звісно, кілька поколінь наших депутатів зробили все задля того, щоб повністю дискредитувати парламентаризм в Україні. І тепер ми  пожинаємо гіркі плоди. Наша Верховна Рада для мільйонів українців стала символом корупції, безвідповідальності, непрофесіоналізму та інших вад. Народний депутат як явище став для українців найбільш зневаженою істотою. Депутатів, яких шанують співгромадяни, можна перелічити на пальцях двох рук. На щастя, вони все ж таки є (не пальці, а пристойні депутати). І ми ще не знаємо, до чого призведуть нинішні мутні договорняки олігархів і партійних ватажків, що відбуваються в нічній пітьмі, та й увесь цей апогей некомпетентності і безвідповідальності. Та й весь цей бенкет під час чуми (війни)... Боже, збережи Україну!

Ігор ЛОСЄВ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ