Наступ на Iнтернет

Державна служба інтелектуальної власності України та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації впроваджують нові правила діяльності для сервісних служб. До середини січня наступного року триває обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет». Державна служба інтелектуальної власності України представила на розгляд документ, який спрощує процедуру закриття сайтів. Якщо законопроект ухвалять, то для заблокування інтернет-сторінки достатньо буде написати заяву провайдеру.

Механізм дії такий. Суб’єкт авторського права може звернутися до провайдера із заявою про порушення авторського права з вимогою припинення порушення його прав. Провайдер мусить упродовж одного робочого дня попередити власника сайта, який нібито порушує авторське право. У свою чергу власник сайта зобов’язаний протягом двох днів виправити ситуацію й надати провайдерові та заявнику письмову відповідь про припинення порушення. Якщо ж на інтернет-сторінці й далі здійснюватиметься порушення авторських прав, провайдер не тільки може, а й мусить заблокувати сайт. Інакше сервісна служба повинна буде сплатити штраф у розмірі від п’ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Повторне порушення  «тягне» на вдвічі більший штраф.

Здавалося б, потрібний закон про врегулювання авторських прав в Інтернеті. Проте в проекті закону зазначено, що сайт можуть закрити не тільки через розміщення будь-якого об’єкта з порушенням авторських прав, а й через посилання на цей об’єкт або «піратські» вказівки, як технічно можна обійти це авторське право. Наприклад, за три дні можна закрити будь-який «неугодний» сайт, якщо на ньому з’явиться коментар такого шкідливого характеру. Рішення суду тепер не потрібне, а провайдери змушені що півроку звітувати про проведену роботу.

Проте цим наступ на провайдерів не обмежився. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), затвердила нові правила здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність із надання послуг доступу до Інтернету). Відтепер «провайдери зобов’язані встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів». Під таким формулюванням може ховатися будь-що: від дозування об’ємів інформації до спостереження за діями користувачів.

— Ця норма не є новою — вона існує з 2003 року, — коментує «Дню» нові правила НКРЗІ юрист Інституту Медіа Права Ігор РОЗКЛАДАЙ. — У законі про телекомунікації передбачається, що провайдери мають встановлювати обладнання для прослуховування. А НКРЗІ, власне, вирішило уточнити, що саме провайдери мають закуповувати таке обладнання.

Що ж до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет», то він виглядає дуже сирим і недоопрацьованим. Незрозуміло, кого саме іменують «власником сайта» автори документа. Також потреба нотаріального завірення заяви суб’єкта авторського права, як на мене, ускладнює справу, достатньо й пред’явлення паспорта заявником. Строки, в які має відбуватися процедура розгляду скарги та в які може бути блоковано сайт, занадто малий — особа, відповідальна за сайт, може просто ані встигнути помітити заяву, ані висунути свої заперечення. Ба більше, поява заяви вже презюмує, що сайт щось порушує. Як на мене, можна було б вимагати або блокування певного спірного контенту, якщо це технологічно можливо, або вивісити на сайті попередження, що конкретний твір є предметом оскарження. Самі ж провайдери не повинні платити штрафів, якщо, звісно, вони особисто нічого не порушили або зумисно не покривають порушника.

Цей законопроект потрібно розглядати з позиції його лобістів — для чиїх інтересів його було створено. Якщо це інтерес самої Державної служби інтелектуальної власності України, його, вочевидь, обговорюватимуть в комітеті й правитимуть. Якщо в ньому закладено інтерес інших осіб — його намагатимуться просувати в такому неоднозначному вигляді, і його ухвалення створить низку ризиків для інтернет-сайтів, особливо перед виборами 2015 року.