Мовчання іноді говорить більше, ніж слово
Володимир Винниченко, український прозаїк, драматург, політичний і державний діяч

«Радянські пам’ятники треба демонтувати на ментальному рівні»

Головний редактор грузинської газети «Резонансі» Лаша ТУГУШІ коментує ухвалену парламентом Грузії «Хартію Cвободи»
3 червня, 2011 - 00:00
МАЛЮНОК АНАТОЛIЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХIВУ «Дня», 1997 р.

У Худжанді демонтували найвищий у Таджикистані й усій Центральній Азії пам’ятник Леніну, повідомляє «Азія плюс». Увечері 30 травня статую відокремили від постаменту й на вантажівці відвезли в худжандський Парк Перемоги. За свідченням очевидців, монумент демонтували під покровом ночі в оточенні міліції й у присутності представників влади.

Тим часом, Грузія прирівняла радянську символіку до фашистської, прийнявши «Хартію свободи», повідомляє Газета.Ру. Закон про люстрацію, що довго готувався, грузинський парламент ухвалив у вівторок. Головним завданням документа законодавці встановили забезпечення «національної безпеки і демократичного розвитку» країни через протистояння комуністичній і фашистській ідеологіям. Законопроект запропонував лідер опозиційної фракції «Сильна Грузія» Гія Тортладзе, але документ підтримала і пропрезидентська більшість.

Люстрації піддаються всі колишні співробітники радянських спецслужб, вищі посадові особи КПРС, Компартії Грузії, ВЛКСМ, а також ті, хто «підтримує приховані зв’язки із спецслужбами зарубіжних країн з 9 квітня 1989 року», — явний натяк на російські спецслужби, зазначає Газета. Ру.

Їм забороняється працювати в органах виконавчої влади або в представницьких органах, займати посади в Раді безпеки, уряді, адміністрації президента, апараті парламенту, урядовій канцелярії або регулюючих комісіях, передає агентство «Новини-Грузія». Радянським функціонерам заборонено обіймати суддівські посади, а також керівні посади в системі вищої освіти. Вони не зможуть також бути у складі керівництва Суспільного телебачення. У правоохоронних органах й армії колишні радянські функціонери зможуть отримувати звання не вище віце-полковника. Всі вони пройдуть спеціальну реєстрацію.

Вводиться обмеження на зайняття колишніми агентами радянських спецслужб виборних посад: вони будуть допущені до виборчої кампанії лише після обнародування всієї інформації про свою роботу на КДБ або інші спецслужби.

На Грузію чекає також кампанія з перейменувань.

Друга частина хартії — «Патріотичний акт» — стосується антитерористичних заходів, включаючи посилення охорони стратегічних об’єктів, контроль за вантажами, що ввозяться до Грузії, й за фінансовими потоками. Згідно із законом, створюється єдина база МВС по всіх стратегічних об’єктах (аеропортах, портах, центральних і вузлових станціях, Тбіліському метрополітену тощо).

Антипрезидентська опозиція законопроект не підтримала, відмовившись брати участь у голосуванні.

Ми зв’язалися з головним редактором грузинської газети «Резонанси» («Резонанс») Лаша ТУГУШІ і попросили його прокоментувати «Хартію Свободи», яку, до речі, було ухвалено грузинським парламентом одноголосно.

— І в парламенті, і в суспільстві були дискусії з цього приводу. Я не сказав би, що всі одноголосно підтримували цю ідею, незважаючи на те, що мета відходу від комуністичних символів, ідеалів тощо у нас була актуальна завжди, — говорить «Дню» пан ТУГУШІ. — Незважаючи на це, були різні точки зору з приводу «Хартії Свободи», зокрема, були дискусії про те, наскільки ефективною вона може виявитися, наскільки вона безпечна, наскільки в таких умовах будуть підконтрольними чи непідконтрольними дії влади, наскільки волюнтаристськи вона може діяти. Враховуючи те, що Грузія — країна, яка перебуває в перехідному періоді, то варто бути особливо обережними, адже головне питання в тому, наскільки Хартія може сприяти демократичним процесам, а не навпаки.

Що стосується питання люстрації, яка в Східній Європі проходила в основному під час розвалу Радянського Союзу, то тут теж є питання про її актуальність і ефективність. Адже минуло вже більше двадцяти років. Що люстрація дасть нам сьогодні? Адже за нашою інформацією, а також про це кажуть багато експертів, списки тих, хто реально підпадає під люстрацію, вже давно не тут, а, скажімо так, у сусідній країні. Крім того, тривають дискусії про те, наскільки ефективно ця програма працюватиме проти можливих терористичних акцій або відкриття акцій, які відбувалися в минулому.

Тобто, з одного боку, проблема демократизації, модернізації країни, а з другого — проблеми безпеки.

— Ми чуємо декларації Дмитра Медведєва про десталінізацію, хоча насправді цей процес в Росії ще не розпочався. Наскільки «Хартія Cвободи», на вашу думку, посприяє реальному очищенню суспільства?

— Радянські символи, домінуючи над нами, часто вторгаються в наші мотивації. Знаменитий філософ Мераб Мамардашвілі якось сказав, що ми, звичайно, можемо зняти всі ці бюсти і пам’ятники Сталіну-Леніну, але насправді проблема в нас самих, тому що в наших головах десятки пам’ятників Леніну. Проблема, зрозуміло, і в пам’ятниках, але, перш за все, у тому, що ми повинні їх демонтувати на ментальному рівні. А це означає, що у нас мають відбуватися процеси реальної демократизації, коли з’являються можливості для розвитку самоврядування, коли народ реально бере участь у політичних процесах, коли медіа вільні. Якщо ми хочемо декомунізації, детоталітаризації, головне, щоб ми змінювали підходи, робили серйозні кроки в бік демократизації. І ось тут якраз у нас є проблеми. Ці маленькі символи, на жаль, дуже глибоко в нас засіли.

Марія ТОМАК, «День»
Газета: 
Рубрика: