Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

«Радянські пам’ятники треба демонтувати на ментальному рівні»

Головний редактор грузинської газети «Резонансі» Лаша ТУГУШІ коментує ухвалену парламентом Грузії «Хартію Cвободи»
3 червня, 2011 - 00:00
МАЛЮНОК АНАТОЛIЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХIВУ «Дня», 1997 р.

У Худжанді демонтували найвищий у Таджикистані й усій Центральній Азії пам’ятник Леніну, повідомляє «Азія плюс». Увечері 30 травня статую відокремили від постаменту й на вантажівці відвезли в худжандський Парк Перемоги. За свідченням очевидців, монумент демонтували під покровом ночі в оточенні міліції й у присутності представників влади.

Тим часом, Грузія прирівняла радянську символіку до фашистської, прийнявши «Хартію свободи», повідомляє Газета.Ру. Закон про люстрацію, що довго готувався, грузинський парламент ухвалив у вівторок. Головним завданням документа законодавці встановили забезпечення «національної безпеки і демократичного розвитку» країни через протистояння комуністичній і фашистській ідеологіям. Законопроект запропонував лідер опозиційної фракції «Сильна Грузія» Гія Тортладзе, але документ підтримала і пропрезидентська більшість.

Люстрації піддаються всі колишні співробітники радянських спецслужб, вищі посадові особи КПРС, Компартії Грузії, ВЛКСМ, а також ті, хто «підтримує приховані зв’язки із спецслужбами зарубіжних країн з 9 квітня 1989 року», — явний натяк на російські спецслужби, зазначає Газета. Ру.

Їм забороняється працювати в органах виконавчої влади або в представницьких органах, займати посади в Раді безпеки, уряді, адміністрації президента, апараті парламенту, урядовій канцелярії або регулюючих комісіях, передає агентство «Новини-Грузія». Радянським функціонерам заборонено обіймати суддівські посади, а також керівні посади в системі вищої освіти. Вони не зможуть також бути у складі керівництва Суспільного телебачення. У правоохоронних органах й армії колишні радянські функціонери зможуть отримувати звання не вище віце-полковника. Всі вони пройдуть спеціальну реєстрацію.

Вводиться обмеження на зайняття колишніми агентами радянських спецслужб виборних посад: вони будуть допущені до виборчої кампанії лише після обнародування всієї інформації про свою роботу на КДБ або інші спецслужби.

На Грузію чекає також кампанія з перейменувань.

Друга частина хартії — «Патріотичний акт» — стосується антитерористичних заходів, включаючи посилення охорони стратегічних об’єктів, контроль за вантажами, що ввозяться до Грузії, й за фінансовими потоками. Згідно із законом, створюється єдина база МВС по всіх стратегічних об’єктах (аеропортах, портах, центральних і вузлових станціях, Тбіліському метрополітену тощо).

Антипрезидентська опозиція законопроект не підтримала, відмовившись брати участь у голосуванні.

Ми зв’язалися з головним редактором грузинської газети «Резонанси» («Резонанс») Лаша ТУГУШІ і попросили його прокоментувати «Хартію Свободи», яку, до речі, було ухвалено грузинським парламентом одноголосно.

— І в парламенті, і в суспільстві були дискусії з цього приводу. Я не сказав би, що всі одноголосно підтримували цю ідею, незважаючи на те, що мета відходу від комуністичних символів, ідеалів тощо у нас була актуальна завжди, — говорить «Дню» пан ТУГУШІ. — Незважаючи на це, були різні точки зору з приводу «Хартії Свободи», зокрема, були дискусії про те, наскільки ефективною вона може виявитися, наскільки вона безпечна, наскільки в таких умовах будуть підконтрольними чи непідконтрольними дії влади, наскільки волюнтаристськи вона може діяти. Враховуючи те, що Грузія — країна, яка перебуває в перехідному періоді, то варто бути особливо обережними, адже головне питання в тому, наскільки Хартія може сприяти демократичним процесам, а не навпаки.

Що стосується питання люстрації, яка в Східній Європі проходила в основному під час розвалу Радянського Союзу, то тут теж є питання про її актуальність і ефективність. Адже минуло вже більше двадцяти років. Що люстрація дасть нам сьогодні? Адже за нашою інформацією, а також про це кажуть багато експертів, списки тих, хто реально підпадає під люстрацію, вже давно не тут, а, скажімо так, у сусідній країні. Крім того, тривають дискусії про те, наскільки ефективно ця програма працюватиме проти можливих терористичних акцій або відкриття акцій, які відбувалися в минулому.

Тобто, з одного боку, проблема демократизації, модернізації країни, а з другого — проблеми безпеки.

— Ми чуємо декларації Дмитра Медведєва про десталінізацію, хоча насправді цей процес в Росії ще не розпочався. Наскільки «Хартія Cвободи», на вашу думку, посприяє реальному очищенню суспільства?

— Радянські символи, домінуючи над нами, часто вторгаються в наші мотивації. Знаменитий філософ Мераб Мамардашвілі якось сказав, що ми, звичайно, можемо зняти всі ці бюсти і пам’ятники Сталіну-Леніну, але насправді проблема в нас самих, тому що в наших головах десятки пам’ятників Леніну. Проблема, зрозуміло, і в пам’ятниках, але, перш за все, у тому, що ми повинні їх демонтувати на ментальному рівні. А це означає, що у нас мають відбуватися процеси реальної демократизації, коли з’являються можливості для розвитку самоврядування, коли народ реально бере участь у політичних процесах, коли медіа вільні. Якщо ми хочемо декомунізації, детоталітаризації, головне, щоб ми змінювали підходи, робили серйозні кроки в бік демократизації. І ось тут якраз у нас є проблеми. Ці маленькі символи, на жаль, дуже глибоко в нас засіли.

Марія ТОМАК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ