Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

Соцмережі і ми

Чим небезпечні нові медіа і що з цим робити
27 вересня, 2019 - 10:26

Під час останньої парламентської виборчої кампанії телебачення було основним інформаційним джерелом (72%) для виборців майже всіх вікових груп, за винятком наймолодшої. Але Інтернет-ЗМІ та соціальні мережі впевнено входять в групу лідерів, обіймаючи друге та третє місця відповідно.

УСПІХ НОВИХ МЕДІА

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведено Фондом «Демократичні  ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 по 20 серпня 2019 року.  Опитування відбувалося в 103 населених пунктах  у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною.  Усього було опитано  2040 респондентів, які за своїми характеристиками представляють доросле населення України (старше 18 років).  Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Для виборців 18—29 років картина трохи інша: основну роль у формуванні інформаційної картини світу молоді відігравали інтернет-сайти (60%), і, хоча частка телебачення і залишалася значною — 52%, майже впритул до ТБ наблизилися соціальні мережі (46%).

ЗМІ ЯК ДОДАТОК ДО СОЦМЕРЕЖ

Утім, вплив «нових медіа» на електорат цим не обмежується. Значну частину матеріалів традиційних, але особливо онлайн- ЗМІ, становить переказ інформації з соціальних мереж. Це можуть бути офіційні повідомлення органів влади та політичних сил, коментарі чиновників та політиків «від першої особи», пости відомих експертів, журналістів та громадських діячів. Але трапляються і передруки з акаунтів звичайних людей, що стали очевидцями надзвичайних подій.

За даними Інститут масової інформації, кожну п’яту новину в центральних онлайн-медіа взято із соціальних мереж. Більшість — з «Фейсбука»: 63% матеріалів. 23% інформації взято з «Інстаграму». На «Твіттер» припадає 6,5% матеріалів, на «Телеграм» та YouTube — 4,5 та 3% відповідно.

Дослідження проводилося у вересні 2019. Загальна вибірка становила 1600 новин. Об’єкт дослідження: 16 загальнонаціональних онлайн-медіа: obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua, liga.net, ukrinform.uа, zn.ua, censor.net.ua, tyzhden.ua, interfax.com.ua.

Четверта частина новин із соцмереж припадає на пабліки   офіційних структур та посадовців. Переважно це фейсбук-акаунти.

Кожен п’ятий матеріал із соцмереж взято з акаунтів зірок шоу-бізнесу, переважно з мережі «Інстаграм». В більшості випадків ідеться про фото та коментар до нього.

На лідерів думок — політиків, експертів та громадських діячів — припадає 16% матеріалів. Майже стільки новин роблять ЗМІ на основі публікацій в акаунтах приватних осіб.

Саме останні є головним джерелом перекрученої інформації або відвертих фейків.

ЩО РОБИТИ ЖУРНАЛІСТАМ?

Теоретичні рекомендації журналістам з цього питання є однозначними — інформацію з соцмереж, особливо якщо йдеться про не верифіковані пабліки, потрібно ретельно перевіряти. Це по-перше.

По-друге — новини на основі постів ньюсмейкерів, які можуть бути і в переважній більшості випадків є суб’єктивними, мають доповнюватися інформацією з інших джерел, щоб у підсумку мати збалансований матеріал.

Утім, всі ці поради втрачають сенс, якщо взяти до уваги той факт, що соціальні мережі самі по собі, напряму, вже є сьогодні одним з основних джерел інформації для громадян. Ця фабрика продукування контенту щоденно вихлюпує на голови користувачів мільйони новин та «новин», і, при всієї повазі до руху СТОП-фейк як явища, його робота виглядає як Сізіфова праця.

САМООЧИЩЕННЯ

Самі соціальні мережі намагаються забезпечити «інформаційну гігієну» за допомогою знищення сумнівних пабликів.

У середині вересня стало відомо про масштабну операцію із видалення сумнівних пабліків у іракському та українському сегменті, яку провела компанія Facebook. Зокрема, під «зачищення» потрапили акаунти видань Znaj.ua, Politeka та Hyser, які рекламували фейкові новини.

«Ми... видалили 168 облікових записів, 149 сторінок Facebook та 79 груп за участь у скоординованій неправдивій поведінці в Україні, зосередженій на внутрішній тематиці. Люди, що стояли за цією діяльністю, використовували підроблені облікові записи для управління групами та низкою сторінок — деякі з них із часом змінювали свої назви, а також для посилення залучення, поширення контенту та заходу людей на позаплатформові сайти, що представляють собою новинні агрегатори», — йдеться у повідомленні Facebook.

Зазначається, що загалом на ці акаунти було підписано близько 4,2 мільйона людей, а на рекламу фейків було витрачено 1,6  мільйона доларів.

20 вересня компанія Twitter повідомила, що закрила тисячі облікових записів по всьому світу, які використовувалися для поширення фейкових новин і проурядової пропаганди. Велика частина акаунтів була зареєстрована в сегментах мережі, що пов’язана з Об’єднаними Арабськими Еміратами, Китаєм, Іспанією і Еквадором.

Дописи, зокрема, використовувалися, щоб посіяти розбрат серед мітингувальників у Гонконзі, де з березня відбуваються антиурядові протести.

ВИХІД БУДЕ ЗНАЙДЕНО. КОЛИСЬ

Очевидно, що в подальшому подібне глобальне «прибирання» буде для соціальних мереж звичною практикою. Але, звісно, це не гарантує повного захисту користувачів від фейків.

Чесно кажучи, на сьогодні людство немає вичерпної відповіді на запитання, як виживати в епоху глобальних соціальних мереж, що за секунду здатні поширити неправдиву новину чи пропаганду, оминаючи кордони та заборони.

Поки що єдиною порадою є підвищення індивідуальної медіаграмотності. Але дивлячись на те, як нібито освічені та мудрі примудряються із дивовижною регулярністю поширювати повідомлення із фейкових сторінок чи починають емоційно реагувати на відверто маніпуляційні публікації, доходиш висновку, що відкриття секрету захисту людства від зловмисного інформаційного впливу все ще попереду.

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ