Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Сьогодні наші медіа — це фронт»

Українські і турецькі журналісти дискутували про особливості роботи під час масових виступів
15 лютого, 16:20
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Країни-сусіди по Чорному морю — Україна і Туреччина — переживають важливі події в новітній історії. Як відомо, екологічна проблема в Стамбулі (спроба вирубки парку Гезі для будівництва торговельного центру) виросла до масових протестів проти влади і політики чинного прем’єр-міністра Туреччини Реджепа Ердогана. Нещодавно авторитет Ердогана підірвав ще й корупційний скандал за участю його міністрів. В Україні ж людей спочатку вивів на вулицю зовнішньополітичний чинник — відмова уряду від підписання Угоди про асоціацію з ЄС. А жорстокий розгін мітингувальників у Києві підняв на акції протесту мільйони людей у регіонах.

Як у Туреччині, так і в Україні експерти говорять про утиски прав і свобод громадян з боку держави, переслідування опозиційних активістів і журналістів, у цілому — про згортання демократії. Ці процеси спонукали Міжнародну ідейну платформу «Діалог Євразії» організувати в Стамбулі круглий стіл для представників турецьких та українських медіа, аби порушити тему роботи ЗМІ в умовах суспільно-політичної кризи. «Платформа «Діалог Євразії» має за головну мету сприяти порозумінню між народами, розвивати демократичні цінності і повагу до національних традицій. І в контексті боротьби за ці цінності важлива роль належить засобам масової інформації. «Ми часто звертаємось до проблем діяльності ЗМІ, проводимо конференції, міжнародні круглі столи з цієї теми. Враховуючи сучасну ситуацію в Україні і Туреччині, керівництво Платформи вирішило провести зустріч між українськими і турецькими журналістами, аби вони поділилися досвідом висвітлення останніх політичних подій, обмінялися живими думками і, можливо, виробили спільну позицію щодо особливостей роботи в цих умовах», — зазначив у коментарі «Дню» почесний голова Платформи «Діалог Євразії» професор Володимир СЕРГІЙЧУК.

Кількагодинна розмова українських і турецьких журналістів дала змогу зсередини поглянути на дискусійні питання і головні теми, які нині хвилюють колег. Щодо присутніх на круглому столі журналістів організатори повідомили, що там були як проопозиційні, так і незалежні ЗМІ. Із турецького боку в заході взяли участь переважно опозиційні видання і журналісти, які останнім часом дедалі частіше критикують діючу владу. Серед них — головний редактор газети «Today’s Zaman» Бюлент Келеш, автор порталу Р24 Явуз Байдар, тележурналіст Еркам Айтав, віце-президент Фонду журналістів і письменників Туреччини Джемал Ушак та інші. Українські медіа представляли журналісти «Дня», «Голосу України» «Дзеркала тижня», «Кореспондента» та інших видань. Круглий стіл відбувся у форматі почергових виступів обох сторін та запитань-відповідей. На думку автора цих рядків, говорячи про реалії українського медіа-простору, наші журналісти надали завеликої уваги недолікам українських ЗМІ. Безумовно, проблем в українській журналістиці вистачає і «День» часто приділяє цій темі окремі шпальти. Та, певно, було б доцільніше говорити про зусилля, яких ми самі докладаємо або не докладаємо для підняття професійних стандартів у ЗМІ. Адже в іншому разі ми лише констатуємо свою слабкість. А це не додає довіри до українських медіа за кордоном. З українського боку також говорилося про переслідування і побиття журналістів, які висвітлювали події на Майдані в Києві. В цьому турецькі колеги знайшли чимало спільного з подіями в їхній країні під час протестів на площі Таксім у Стамбулі та в інших містах.

Як зазначають турецькі медіа-експерти, останні корупційні скандали за участю членів чинного уряду дали поштовх потужній кампанії боротьби із свободою слова, яку, як вони вважають, проводить прем’єр-міністр Ердоган. За словами головного редактора газети Today’s Zaman Бюлента КЕНЕША, влада відчула значну силу в своїх руках і хоче розвернути розвиток країни в протилежний демократії бік. «Раніше провладна Партія справедливості і розвитку пропонувала проєвропейські цінності і принципи. Впроваджуючи їх та роблячи вдалі кроки в економічній політиці, партія неодноразово отримувала підтримку більшості турецького народу на виборах. Нині про цінності не йдеться. Всі, хто критикують владу, автоматично стають ворогами і зрадниками. Ми бачимо, як демократія і антидемократія борються у наших країнах. Як і в Україні, в Туреччині люди звикли вільно висловлювати думки, не боячись переслідувань. Але останні події змушують серйозно насторожитись. Зокрема, я говорю про закони, які стосуються обмеження свободи слова в Інтернеті, вживання алкоголю, втручання в особисте життя. Ми бачимо процес ісламізації в найгіршому сенсі цього слова — коли релігія є інструментом державного управління. В цих умовах дедалі важче стає незаангажованим журналістам. Провладні ЗМІ висвітлюють кожен крок прем’єра і подають новини так, як їм кажуть керівники, тоді як незалежні ЗМІ, що критикують уряд, постійно відчувають тиск», — говорить Келеш.

До речі, нещодавно парламент Туреччини прийняв закон, що дозволяє без слідчих дій упродовж чотирьох годин зняти публікацію з будь-якого сайта, якщо з такою вимогою до редакції звернеться будь-який державний орган. Це зумовило нову хвилю обурення турецьких медійників. Між тим, не чекаючи підписання згаданого закону президентом Абдуллою Гюлем, 6 лютого з Туреччини депортували азербайджанського журналіста Махіра Зейналова, який критично висловився про прем’єр-міністра Ердогана у Twitter.

«Сьогодні наші медіа — це фронт. Влада сформувала потужний медіа-простір, який охоплює до 80% ринку. Зараз ці медіа говорять про все, тільки не про корупційний скандал в уряді та зачистку поліціянтів, які розкрили ці злочини. Влада хоче, щоб люди забули про це, — вважає колумніст інформаційного порталу Р24 Явуз БАЙДАР. — А оскільки після масових протестів у Стамбулі в рази зросла інтернет-аудиторія, то нині цей неконтрольований простір свободи влада також хоче обмежити».

У березні в Туреччині плануються вибори до органів місцевого самоврядування. Корупційні скандали, «закручування гайок» у відповідь на критику й економічний спад, що спостерігається в країні протягом останнього року, — не додають популярності правлячій партії. Це також загострює нормальний діалог у суспільстві, вважає тележурналіст, віце-президент Фонду журналістів і письменників Туреччини Джемал Ушак. «Основна причина незадоволення — віддалення влади від народу й обмеження свободи слова. Раніше турки відчували зростання економіки і не так реагували на прояви авторитарного управління. Сьогодні рівень життя не росте, хіба що в наближених до влади бізнесменів. Думаю, що найближчі вибори будуть нечесними, адже більшість медіа контрольовані. Вони перетворилися на інструмент маніпуляції. Демократія — це вибір народу, але якщо народ дезінформований, то їх вибір може бути помилковим», — зазначив Ушак.

Проблему дезінформації і потужної інформаційної війни в Україні, яку активно ведуть зовнішні сили та їхні внутрішні сателіти, порушив кореспондент «Дня» у питанні до турецьких колег. Зокрема йшлося про амбіції Туреччини щодо приєднання території Криму у разі розколу в Україні, про що писали деякі українські інтернет-видання з посиланням на турецьку газету «Hurriyet». Очікувано турецькі журналісти заперечили факт будь-якої дискусії щодо цього в їхньому середовищі. «Я вперше про це чую. Ми не живемо минулим Османської імперії, це просто смішно. Україна — незалежна суверенна держава з визначеними кордонами. Очевидно, це один з інструментів тої інформаційної війни, про яку ви говорили і коріння якої тягнуться не з Туреччини і не з України», — прокоментував Бюлент Келеш.

ДО РЕЧІ

У рамках візиту українських журналістів до Стамбула відбулася зустріч з керівником відділу міжнародних новин найпотужнішого в Туреччині медіа-холдингу Samanyolu Аднаном Топкапі. Холдинг об’єднує 13 теле— і сім радіоканалів, що ведуть мовлення в Європі, США, Африці й Азії. Пан Аднан висвітлював протести в Єгипті, Тунісі, а також нещодавно відвідав український Майдан. Турецький журналіст поділився враженнями від атмосфери різних протестів і висловив думку, що усі вони мають ознаки продуманої технології, яку допомагали впроваджувати спецслужби США. Мовляв, у людей на площах був схожий одяг, система самооборони тощо. Важко давати оцінку таким твердженням, але очевидно, що пан Аднан недостатньо заглиблювався в особливості акцій на майдані Незалежності. На запитання кореспондента «Дня» про те, якими українськими англомовними ЗМІ він користувався, готуючи репортажі, турецький журналіст відповів, що віддавав перевагу міжнародним інформагентствам...

«День» вдячний керівництву Платформи «Діалог Євразії» за запрошення до участі в круглому столі та організацію поїздки у Стамбул.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати