Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

Степан Бандера та Iсмаїл Гаспринський

Перші думки читачів та кореспондентів «Дня» щодо «пробілів» в українському телепросторі
19 березня, 2010 - 00:00

Минулої п’ятниці «День» та студія «Віател» ініціювали важливе обговорення: кого бракує українському ефіру? Важливе воно передусім тому, що йдеться не просто про нарікання на якість телеконтенту (яких і без нас не бракує), а про реальний діалог між суспільством, тобто нами, та телеекраном — студією «Віател». Тут ми маємо шанс розмовляти не з байдуже-розважальною порожнечею, а з тими телевізійниками, які прагнуть до нас дослухатися.

Тому ми ще раз запрошуємо читачів «Дня» долучитися до дискусії, адже це саме той випадок, коли й від вас залежить наповнення українського ефіру.

«Говорячи про інтеграцію кримськотатарського народу в політичне, духовне та економічне життя України, не слід забувати, що в кримській історії є багато прикладів політичної та інтелектуальної діяльності, які випередили свій час і актуальні до сьогодні. Так, добре відомо, що в період 1917—1919 років такі видатні діячі кримськотатарського національного руху, як творці Першого курултаю Джафер Сейдамет, Челебі Джихан та інші всерйоз розглядали перспективи створення спільної з Україною держави, брали участь у переговорах з українськими політичними діячами того часу в Києві. На жаль, воєнна інтервенція більшовиків завадила існуванню Української Народної Республіки, а безсудне вбивство Челебі Джихана в Севастополі, а потім вимушена еміграція Джафера Сейдамета призвели до припинення діяльності курултаю та до створення 1921 року лялькової Кримської автономії в складі Росії.

Тому нашому телебаченню варто було б більше, частіше і ширше на конкретних історичних прикладах з історії кримськотатарського народу показувати паралельні грані нашої спільної історії, робити висновки зі співпраці українських та кримськотатарських діячів на ниві політики, а також зі спільних поразок та спільних страждань в таборах та катівнях сталінського режиму.

Серед кримських татар взірцем інтелектуальної діяльності є життя і робота видатного мислителя, педагога, видавця, публіциста Ісмаїла Гаспринського. Він був першим організатором загальнотюркської газети «Терджиман» («Перекладач»), інших видань, протягом всього життя він пропагував у книгах, брошурах, журналах, статтях, усних виступах ідеї дружби та співробітництва татарського та слов’янських народів. Гаспринський був видатним просвітителем тюркських народів, який разом з тим пояснював слов’янам всі тонкощі психології, вірувань, релігії, історії мусульман, тюрків. Він мріяв про те, щоб ці народи ставали все ближчими та краще розуміли прагнення і життя одне одного. І сьогодні, коли Україна на рівні з традиційним християнством, стає все більш мусульманською країною, коли вона посилює свою тюркську складову, дуже важливо сприяти взаємному розумінню християн і мусульман, слов’ян і тюрків. Ідея Гаспринського про дружбу мусульман і християн, його розуміння національної ідеї кримських татар і тюрків загалом, його погляди на народну педагогіку стали б у пригоді вихователям, вчителям, журналістам. Знаючи і використовуючи вчення Сухомлинського, було б дуже нерозумно не поєднати його з ідеями Ісмаїла Гаспринського для того, щоб повніше виховувати українську політичну націю, щоб зміцнювати державу, показати взірці справжньої дружби народів.

Микола СЕМЕНА,
власний кореспондент «Дня» в Криму

«Українському глядачеві як повітря зараз необхідно побачити саме Степана Бандеру! Степан Бандера — наш український і Герой, і Особистість, і Сучасник! Формат може бути будь-який: і документальне, й ігрове кіно. Сюжетів для цього безліч — залишилося лише захотіти, врешті, це кіно знімати...»

Сергій ГЛУЩЕНКО, м. Запоріжжя

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ