Борітеся – поборете, Вам бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая!
Тарас Шевченко, український поет, письменник, художник, громадський та політичний діяч

Суспільний мовник громадськими зусиллями. Чи можливо?

Активісти презентували проект «Спільнобачення», який став результатом віртуальної дискусії в українській мережі
30 травня, 2013 - 15:10

28 травня у Києві презентували проект «Спільнобачення», який був створений за один місяць командою, що сформувалася внаслідок обговорення у Facebook. У віртуальній дискусії брали участь понад 600 осіб, а до ініціативної групи увійшло 37 людей.

«День» неодноразово писав про перспективу створення в Україні громадського мовника. Нагадаємо, на сьогодні залишається чинним Закон 1997 року «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України» (зі змінами й доповненнями від 2002 р.). 2010 року Громадська гуманітарна рада при Президентові України запропонувала «Концепцію створення національного суспільного телебачення і радіомовлення». Аж два законопроекти було зареєстровано Верховною Радою наприкінці минулого року — «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», який був розроблений на прохання Адміністрації Президента, та «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення», який ініціювали народні депутати Андрій Шевченко, Тарас Кутовий та Ігор Мірошниченко. Неодноразово у медіа порушувалося питання створення суспільного мовлення на базі державного каналу — НТКУ — та навіть обласних мовників. Утім, тут є застереження. Очевидно одне: у суспільстві відчувається гостра потреба в абсолютно іншому телебаченні — змістовному й незалежному.

Менше місяця тому в Facebook із постів щодо незадоволення сучасним ТБ почалося активне обговорення, як громада може зрушити процес створення суспільного мовника з мертвої точки.

«Кожен день у Facebook ми бачимо нарікання на ТБ, від якого нудить, і питання про те, коли ж буде нормальне телебачення. А його не буде, поки ми з вами не зробимо. Робити його треба на абсолютно нових засадах: у наш час старі моделі вже не працюють. Мета звичайного телебачення — отримання прибутку, а нашого — трансформація України», — зазначив під час презентації проекту Валерій Пекар, віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців, президент компанії «Євроіндекс» і громадський діяч, один із лідерів ініціативної групи «Спільнобачення».

Загалом до розробки ідеї інтернет-мовлення причетні громадські активісти, юрити, бізнесмени, журналісти.

Поки що «Спільнобачення» існує на рівні ідеї, яку, проте, прагнуть швидко втілити в життя. Юридично «Спільнобачення» планують створити як громадську організацію. Проект вже має власний сайт www.spilno.tv. Нове мовлення, за словами організаторів, буде розраховано на тих, хто хоче, щоби в Україні відбувалися позитивні зміни. Окрім професійних журналістів, до роботи над програмами будуть залучатися волонтери — люди з громадською позицією, які потребують самореалізації та прагнуть принести користь суспільству.

Громадські активісти запропонували власне бачення оптимальної системи фінансування суспільного інтернет-мовника. Гроші на розвиток проекту, на їхню думку, мають дати зацікавлені в ньому люди: здебільшого бізнесмени, не причетні до політики чи держструктур. Таких інвесторів планується залучити сотні. Вони утворюватимуть Конгрес партнерів і матимуть можливість впливати на розвиток каналу. Попередньо суму внеску від одного партнера визначено на рівні 40 тисяч гривень на рік, а абонплату глядача суспільного мовлення — однієї гривні на день.

Ми поцікавилися у соціального психолога Вадима ВАСЮТИНСЬКОГО, чи готові українці, зокрема представники бізнесу, платити за громадське телебачення.

«Українське суспільство ще доволі далеке від громадянського. Певна готовність підтримати суспільне телебачення є. Та не так багато людей готові до того, щоб це громадське мовлення в Інтернеті успішно функціонувало протягом тривалого часу. Можливо, ця громадська ініціатива на початкових етапах захопить багатьох в мережі. Але, як відомо, інтернет-громадськість дуже емоційно легко схвалює хороші речі, але важко робить практичні внески. Серед інвесторів, безперечно, можуть знайтися ентузіасти, які б безкорисно підтримали проект просто тому, що він суспільно важливий, але їх, знову ж таки, буде небагато. 40 тисяч гривень на рік — це справді для багатьох бізнесменів невеликі гроші, однак питання в тому, чи зможуть вони давати їх без власної вигоди: реклами свого підприємства чи себе у кадрі. Якщо ж іти з ними на компроміс, то втрачатиметься характер громадського телебачення. Ідеальний стан, коли достатньо інвесторів, які не висувають ніяких вимог, навряд досяжний. Інша річ — якщо проект виявиться дуже успішним, тоді багато хто захоче долучитися до нього. Тож у цій ситуації я, з одного боку, більше песиміст, а з іншого — вважаю, що будь-яку ініціативу такого типу треба підтримувати: хай спробують, а може й вийде!»

Під час презентації ініціатори «Спільнобачення» підкреслювали, що поки усе на рівні ідеї, а тому проект відкритий до нових думок і побажань. Вони запрошують усіх зацікавлених долучитися до «Спільнобачення». Зробити це можна на сайті проекту www.spilno.tv, де також розміщено детальний опис концепції проекту суспільного мовлення.

Катерина ТОЛОКОЛЬНІКОВА
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments