Телегід

Із неділі на понеділок, з 18 на 19 вересня, о 01.00, на каналі «1+1» у програмі «Аргумент Кіно» дивіться історичну притчу данського режисера Ніколаса Віндінга Рефна.

— Стрічку створено 2009 року у співдружності з британськими кінематографістами. Події в ній розгортаються десь тисяча років тому. Земля, часи та звичаї вікінгів, — коментує автор і ведучий програми Володимир ВОЙТЕНКО. — Сюжет оповідає історію бійця-раба, такого собі гладіатора, який отримує прізвисько Одноокий, та завдяки своїй нелюдській силі й спритності звільняється з полону і пристає до воїнів-хрестоносців, котрі йдуть у кривавий похід до Святої землі. Куди насправді й до чого приведе ця божевільна подорож?

Передусім варто прокоментувати назву самого фільму, адекватний переклад якої звучить як «Зішестя до Валгалли». У германо-скандинавській міфології Валгалла — це своєрідний рай, небесний покій, житло верховного бога Одіна в Асѓарді, країні богів-асів, куди потрапляють по смерті найзвитяжніші воїни. Але для нас має особливе значення, як язичницьку Валгаллу інтерпретує християнство. Важливо, бо сюжет картини розповідає, зокрема, про криваве зіткнення християнського та язичницького світів. Так-от, з метою витіснення язичницьких вірувань та культур християнство і хрестителі Північної Європи ототожнювали Валгаллу з протилежним — із пеклом, богів-асів — із демонами, а спочилих воїнів-героїв — з великими грішниками. Ну, а повсякденну криваву бійню та буйні бенкети у Валгаллі після воскресіння з мертвих, що супроводжувалося відростанням відрубаних кінцівок, — християни ототожнювали з нескінченними пекельними муками.

Це ключові поняття для розуміння загального сюжетного руху стрічки, в якій її автори намагаються зрозуміти, дослідити художніми, мистецькими засобами, як люди самі творять богів.

До того ж у «Валгаллі» наявна надзвичайно потужна й переконлива спроба передати все те, що пов’язане із середньовіччям. Це і релігійно освячений християнський фанатизм, і прикрита благородною риторикою спрага наживи й багато іншого, за чим проступає споконвічна людська сутність в усіх її проявах. Бо, скажімо, не лише жорстокість і нещадність є головними рисами вдачі Одноокого, а й дієва людяність, благородство, що проглядається в його простих вчинках і діях.

Ця кінокартина також є прикметною спробою відтворити й передати тодішнє світосприйняття, яке разюче відрізняється від сучасного. А сприйняття світу, як відомо, визначає і філософію самого життя... Задля цього автори фільму доклали всіх можливих кінематографічних зусиль, що породило воістину сюрреалістичний відеоряд, який, здається, на підсвідомому рівні нашіптує глядачеві авторські ідеї, спонукає їх не тільки зрозуміти, а й відчути.

«Сходження до Валгалли» — атмосферна, похмура психоделічна філософська притча. Фільм-сага, фільм-епос. Картина про сильних людей, про сенс життя, можливо, навіть про саму ідею життя.

І звісно ж, у «Валгаллі» не можна не звернути уваги на виконавця ролі Одноокого — надзвичайно виразного й потужного данського актора Мадса Міккельсена. Мабуть, не без певної іронії він якось принагідно зауважив, що вживався в образ свого героя, уважно спостерігаючи за поведінкою горил у зоопарку. У будь-якому разі, й абсолютно без іронії — Міккельсен нині стає справжньою зіркою світового популярного кіно. Зокрема, він помітно фільмувався в історичному бойовику «Король Артур» та в передостанній серії бондіани «Казино Рояль».

У програмі ж демонструватиметься спеціальний сюжет-розповідь про творчість головного автора «Валгалли», непересічного данського режисера Ніколаса Віндінѓа Рефна, який, до речі, на цьогорічному Каннському фестивалі здобув приз за найкращу режисуру, фільм «Драйв».

У п’ятницю, 16 вересня, о 9.40, дивіться на Першому Національному новий фільм із документального циклу «Київська старовина. Світ мистецтва».

Цикл «Київська старовина. Світ мистецтва» стартував на Першому Національному на початку вересня. Це естетський проект про віддзеркалення: скульптури — у музиці, хореографії — у живописі, слова — в архітектурі, таланта — у вічності, Києва — у долях майстрів із світу мистецтва.

Цього разу йтиметься про Олександра Вертинського — артиста, кіноактора, композитора, поета і співака, кумира естради першої половини XX століття. Його виступами захоплювалося не одне покоління глядачів. Ім’я Олександра Вертинського, як і будь-якої видатної особистості, досі пов’язане з міфами й легендами. Усе найцікавіше про життя та творчість Олександра Вертинського ви дізнаєтеся на Першому Національному.

У четвер, 22 вересня, о 12.35, на Першому Національному дивіться програму «Аудієнція» з Надією Базів, яка цього разу досліджувала Данію.

На глядачів чекає розповідь про Ганса Кристіана Андерсена — скандинавського романтика, улюбленця всіх дітлахів. Ви дізнаєтеся про туристичні принади Данського королівства, побуваєте в замку, який описано в шекспірівській п’єсі «Гамлет», і потрапите до Леголенду. А ще зможете довідатися, чому данці не проти сплачувати високі податки.

Iмена цьогорічних переможців стануть відомими 20 вересня.

Сьогодні у приміщенні УНІАН, як повідомляє «Телекритика», експертна рада обиратиме переможця щорічного конкурсу «Фаворит телепреси». Нагадаємо, що премію було засновано 2007 року як винагороду для телевізійних програм від оглядачів, що пишуть про телеконтент та медійний ринок у друкованих й інтернет-виданнях. Переможцем може стати програма, що вирізняється високим професійним рівнем або сформувала новий ринковий тренд.

Цього року шорт-лист домінантів склали 16 програм, серед яких «Вечір з Миколою Княжицьким» (ТВі), «Голос країни» («1+1»), «Гроші» («1+1»), «Майдан’s» (Інтер), «РесПубліка з Анною Безулик» («5 канал»), «У пошуках істини» (СТБ), «Хто тут живе?» («Zik»), «Шустер live» (Перший Національний) та інші. Нагадаємо, що минулого року «Фаворитом телепреси» стало реаліті-шоу каналу «1+1» «Міняю жінку».

Цього року переможця визначатимуть представники друкованих видань «День», «Дзеркало тижня. Україна», «Журналіст України», «Известия в Украине», «Комментарии», «Комсомольська правда в Україні», «Сегодня», «Факты и комментарии», «Фокус», «Україна молода», інтернет-видань LB.ua, «МедіаБізнес», MediaSat, Мarketing Мedia Review, Мedia Business Reports, «Обозреватель», «Телекритика», «Телепростір», «Українська правда», а також «Радіо Свобода».

Оголошення переможців та вручення премій відбудеться 20 вересня одночасно з відзначенням десятиріччя проекту «Телекритика».