Це сувора діалектика – щоб піти далі, треба знати, звідки йти.
Джеймс Мейс, американський історик, політолог, журналіст, професор Києво-Могилянської академії, дослідник голодомору в Україні

Тетяна ПАВЛИК: «Мистецьке фото потребує чутливого світосприйняття»

Художниця з Прикарпаття, що малює у рідкісній сьогодні техніці акварелі, вперше взяла участь у Фотоконкурсі «Дня» і здобула глядацькі симпатії та призи
19 жовтня, 2012 - 00:00
«СОНЕЧКО» / ФОТО ТЕТЯНИ ПАВЛИК

Хоча учасники щорічних фотовиставок видання — це люди здебільшого творчі, організатори конкурсу щороку наголошують, що світлини, представлені в експозиції, — це в першу чергу прес-фото. Тим вони і цінні, адже за репортажною фотографією обов’язково має бути певна історія, яка надає цьому фото особливого — найчастіше соціального — змісту, стимулює глядачів до якогось вчинку. У цьому світлі дуже приємно, що цьогорічну фотовиставку підтримало чимало колег-журналістів, зокрема наші партнери з телеканалів «Інтер», «1+1», «Україна», Першого Національного, «5 каналу», «Культури», Чорноморської телерадіокомпанії та Всесвітньої служби «Українське телебачення і радіомовлення» . Така солідарність — нечасте явище в українському інформаційному просторі.

Стовідсотково відповідає цьому розумінню прес-фото робота володаря «Золотого Дня» Євгена Малолєтки «Допоможіть дитині», присвячена дитячій онкології, про яку детальніше йшлося у попередніх номерах (№ 186 від 16 жовтня 2012 р.). Ще раз нагадуємо читачам «Дня» номер рахунку Національного інституту раку, на який можна перераховувати кошти задля допомоги дітям.

Національний інститут раку

Київ — 03022, вул. Ломоносова, 33/43;

МФО — 820019 в ГУ ДКСУ в м. Києві;

рах. 35220008000423; 35229010000423; 35210029000423.

ЄДРПОУ 02011976;

свід. ПДВ 100230996,

ІПН 020119726092;

Директор — Щепотін Ігор Борисович.

Утім, не лише фото Євгена заслуговує на особливу увагу. На жаль, у форматі фотовиставки неможливо переповісти всі історії представлених знімків. Тому «День» вирішив робити це на шпальтах газети у рубриці «Фотовиставка «День-2012»: історія однієї фотографії».

Героїнею цього випуску стала художниця та фотомитець із Івано-Франківська Тетяна ПАВЛИК, чию роботу «Сонечко» було відзначено спеціальним призом від компанії Aquavita-Tour. До речі, 16 жовтня Тетяна презентувала у Києві персональну виставку (детальніше про неї — у матеріалі Софії Кущ «Про Лесю розповість акварель» на 24-й стор.).

— Дуже приємно, що мій знімок «Сонечко» високо оцінили члени журі престижного Фотоконкурсу «Дня». Для мене це успіх, адже я вперше надіслала свої фотографії на конкурс, — розповіла пані Тетяна. — Історія цього фото дуже цікава. Загалом я художник, але люблю займатися фотографією. Якось на один із пленерів колега взяв із собою донечку Софійку. Пригадую, що тоді надворі була незвично холодна зима. Дівчинка забігла з вулиці в приміщення і одразу зняла шапку. Наелектризоване волосся просто зачарувало всіх присутніх. Художники масово кинулися фотографувати дівчинку, адже кожен хотів зафіксувати цей по-справжньому чарівний, ніжний момент. Я теж потягнулася за фотоапаратом, але він, виявилося, був у іншій кімнаті. Доки знайшла та увімкнула камеру, всі уже втомилися фотографувати. Перша думка — проґавила момент. Утім, чарівна Софійка так увійшла в роль моделі, що навіть після імпровізованої фотосесії залишилась стояти на місці. Тож я встигла кілька разів клацнути камерою. Побоюючись запізнитися з моментом, мені, насправді, вдалося впіймати найкращу емоційну мить, найживіший кадр. Відтоді зрозуміла, що для справжнього фотомитця не завжди важлива швидкість фіксації кадру. Головне — оригінально задокументована жива мить, проникливий погляд, прекрасний образ. Ця історія трапилася кілька років тому. Рада, що світлина подобається глядачам і вони не проходять повз неї, а зупиняються. Більшість — ніжно усміхається від побаченого. У кожного — свої емоції та асоціації.

— На відкритті виставки головний редактор «Дня» Лариса Івшина сказала, що фото повинно бути більше, ніж просто фото. Які у вас критерії до мистецьких знімків?

— Я повністю згодна з думкою Лариси Олексіївни. Вважаю, що якісна мистецька фотографія повинна нести глибокий зміст, ідею, думку, філософію. Звичайно, також воно має композиційно зачіпати за живе, викликати в людей емоції — позитивні чи негативні. Можна зробити тисячу знімків, а в результаті вийде тільки одна якісна фотографія. Сьогодні практично кожен має фотоапарат — аматорський, професійний, камеру на телефоні й планшеті. Але навіть коли дати всім людям фотоапарати, ми не зробимо з них фотографів. Адже мистецька фотографія потребує особливо чутливого світосприйняття. Вона дає нам шанс мистецької фіксації неповторної миті життя.

Думки відвідувачів виставки, на які їх наштовхнули побачені світлини, читайте на стор. Акція «Дня» Нагадуємо, до завершення роботи експозиції у Музеї сучасного мистецтва України на Глибочицькій, 17 залишилося три дні.

Вадим ЛУБЧАК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments