Україна приречена бути однією з найкрупніших і найбагатших держав.
Борис Олійник, український поет, академік, громадський діяч

«Тоніс» – це назва, що доживає останні дні...»

«День» вислухав амбіційні плани побудови нового каналу
21 квітня, 2017 - 13:56

На початку цього року українські медіа сколихнула інформація про те, що відомий продюсер Олексій Семенов разом із цілою творчою командою — телевізійними ведучими Матвієм Ганапольським, Євгенієм Кисельовим, а також креативним продюсером Євгенією Захаровою звільнилися з каналу NewsOne, щоб створити новий інформаційні мовник на базі «Тонісу» — першого приватного українського каналу. Про деякі деталі концепції нового мовника ексклюзивно розповів «Дню» український політик і бізнесмен Володимир Макеєнко, який став власником 9,5% частки («Про «Тоніс» і парламент...», «День», №51-52 від 24 — 25 березня ц. р.). Але інтрига — в чому буде нова «фішка» оновленого каналу — залишається.

Своєрідний старт проекту, а точніше, лише його частини — інсталяції у вигляді «куба», в якому буде облаштовано сучасний лекторій з актуальних тем і встановлені відеокамери для трансляції будівництва каналу он-лайн, заплановано вже на понеділок, 24 квітня. Напередодні «День» завітав у гості до колег, щоби побачити, як створюється канал «з нуля».

«КЕРІВНИЙ ТА СПРЯМОВУЮЧИЙ» СКЛАД НОВОГО КАНАЛУ

На 24 поверсі столичного бізнес-комплексу «Парус» нас зустрів продюсер Олексій Семенов, з яким домовилися про зустріч. А також Євгеній Кисельов та Матвій Ганапольський. «Ми тут щодня працюємо. Зранку, о 8.00, просто тут, посеред будівництва, у нас відбуваються великі планірки, — посміхається Олексій Семенов. — Для того щоб збудувати великий телевізійний канал за чотири місяці, потрібно працювати паралельно, робити все і негайно — тому ми займаємося будівництвом, малюємо ескізи, робимо графіку, купуємо техніку, розробляємо «сітку мовлення», збираємо творчий колектив і, звичайно, робимо промо каналу. Зараз той випадок, коли робота приносить задоволення. Адже ми створюємо канал, про існування якого країна дізнається лише через чотири місяці. А через шість місяців кожен українець буде про нього говорити», —  без тіні сумніву каже Олексій. І ця його безапеляційна веселість навіть імпонує.

«Тоніс» — це назва, що доживає останні дні. Щойно ми пройдемо всі формальні процедури в Національній раді з питань телебачення та радіомовлення України, канал отримає нове, гучне ім’я. Але поки що не можемо його назвати», — долучається до розмови Євгеній Кисельов.

«24 квітня почне мовлення наш «куб», а паралельно йтиме будівництво... — говорить Семенов. — «Куб» буде закритий, і просто всередині цього ефірного майданчика Кисельов і Ганапольський, а також велика кількість відомих людей вестимуть ефір. Тут ми будемо говорити про те, що вже зробили, будемо ділитися таємницями і... давати публічні лекції, які можна буде побачити на сайті каналу. У цьому «кубі» ми першими закриємо Кисельова і Ганапольського, які там будуть жити. Ми їм там розкладачки поставимо. До них приходитимуть експерти, і разом вони, фактично, вже через кілька днів розпочнуть формат інтернет-мовлення».

«МИ ТЕПЕР У РЕКЛАМНОГО РИНКУ МАЛО ГРОШЕЙ НЕ ПОПРОСИМО»

— Ви сказали, що новий канал — у процесі придумування. Але з місцем дислокації («Парус») і з видом за вікном (треба сказати, вражаючим) ви уже визначилися (що за «понти» — миттєво відреагували соцмережі). Це частина майбутнього образу?

— Коли ваш канал показує контент у записі, а не в прямому ефірі, то він територіально може перебувати будь-де. Хоч у спальних, хоч в індустріальних районах, де можна побудувати великі павільйони, орендувати велику кількість квадратних метрів складських приміщень, щоб там створити нові студії тощо. Але ми дуже гарно обізнані щодо специфіки і стандартів саме інформаційного мовлення. Побудувати інформаційний канал не в центрі міста — це велика помилка, канал не в центрі позбавляє тебе багатьох переваг. Звичайно, на перший погляд здається, що будувати в одній із головних будівель столиці — це «понти». Я цього не сприймаю. Те, що ми будемо тут гармонійно існувати для працівників каналу, і це буде зручне місце для гостей студії, яким буде зручно сюди добиратися, — головний козир. Крім того, коли ми говоримо про «Парус», багато коментаторів у соціальних мережах поняття не мають, скільки насправді тут коштує оренда. Але прокоментувати, що це надміру дорого, — кожен хоче. Дорого порівняно з чим? Ми порівняли ціни на вулиці Генерала Тупікова, де колись був гуртожиток, і це місце насправді не облаштоване для будівництва інформаційного каналу. Там було приміщення, де кожен працівник мав велику кімнату, де він був сам собі начальником. Так ТВ-структури вже не працюють. Звичайно, тут у нас менша площа оренди в рази... Ми тут зібрали всіх наших людей, вони фотографувалися, ділилися враженнями, і зрозуміло, що для кожного, хто прийде тепер на роботу, буде велика радість сидіти тут, а не там, де раніше було кладовище. Тобто не йдеться про «понти» чи фінансово необґрунтовані витрати... Навіть працювати з рекламним ринком нам приємніше звідси. Ми тепер у рекламного ринку мало грошей не попросимо. Їм самим буде соромно дати нам мало грошей. Ця різниця в півтори тисячі доларів на місць на оренді — це менеджерський успіх, і мій талант якраз у тому, щоб переконати власника зупинитися на цьому приміщенні. Ринок два дні не міг відійти, що новий канал буде в «Парусі», на 24 поверсі. Нехай обговорюють...

Олексію, ви створювали «112 Україна», перезапускали NewsOne... В чому буде ваша ключова «фішка» з «Тонісом»?

— Через те, що ми робили ці два канали, ми сьогодні з Євгенією Захаровою майже все розуміємо про особливості інформаційного мовлення в Україні. По суті, нам вдалося показати певну планку. Є стандарти в інформаційному мовленні світу. Їх потрібно продукувати. Якщо ти від них відходиш, це вже не сучасне мовлення. Але я вам скажу, навіть попри те, що ми серйозно працювали на цих двох інформаційних каналах в Україні, вони не були CNN і BBC. Вони були, умовно кажучи, простими першопрохідцями такого стилю мовлення. Ми ж хочемо зробити аналог CNN. А для цього треба змінити не лише форму, а й зміст. Змініть логотипи «112 Україна» і NewsOne на якісь європейські мовники, і з технічної точки зору ви не побачите різниці. Це достатньо потужні за картинкою мовники. Але за змістом... — є чимало запитань. Бо зміст вибудовується не лише озвучуванням інформаційної стрічки і не лише від уміння класно аналізувати подію у стилі «зараз на зараз»... Зміст — це якісна аналітика. А на неї потрібен ведучому час. Ми дамо їм цей час. Глядач все побачить і зрозуміє наші переваги.

Євгеній Кисельов і Матвій Ганапольський, безумовно, помітні постаті в українському телепросторі. Але на них двох «сітку мовлення» не побудуєш. Якою буде у вас кадрова лінійка — вирощуватимете нових телезірок чи експлуатуватимете старих?

— У нас не буде дуже молодих, хоча і професійних ведучих. Це точно. Для того щоб людина стала ведучим у нас на каналі, їй треба пройти свій життєвий шлях, чимало випробувань, потрібно мати досвід в особистому житті... бо все це насправді, так чи інакше, відображається на їхньому ефірі. Знання інформаційної стрічки — цього не досить для того, щоб стати таким «важковаговиком», як наш ведучий Євгеній Кисельов, наприклад. Або Людмила Добровольська чи Анна Безулик... У нас будуть ведучі, в авторитеті яких ніхто не сумнівається. Їм довірятимуть, бо знатимуть, що озвучена ними інформація є точною. Це буде третій такий канал, і я сподіваюся, що з будівництвом цього, найбільш потужного, інформаційного каналу ми з інформаційним мовленням поставимо в Україні крапку. Всі акценти будуть розставлені.

— Ви анонсували, що робота оновленого телеканала запланована на День Незалежності, 24 серпня. Заявка з претензією. Хто обрав дату?

— Насправді, це умовна дата. Завжди, коли ти стартуєш, то хочеш якомога швидше вийти в ефір. Тому, з урахуванням доставки техніки, її інсталяції... увесь цей складний технологічний ланцюжок автоматично вивів нас на 24 серпня. Зрозуміло, що для нас це важлива дата, що для нас це — велика можливість символічно запустити канал у знаковий для країни день. Ми розуміємо, що в цей день почнемо не просто мовлення, а дамо старт своїм проектам, якими, до речі, спробуємо об’єднати країну, покажемо, що відбувається у регіонах, будемо брати на себе роль головного інформаційного каналу, на який орієнтуватимуться інші.

Від чого, на ваш погляд, залежить успіх чи неуспіх ТБ-каналів, зокрема, інформаційних?

— Усі канали раніше були, як курчата, що вирощені на комбікормі. Їх ситно нагодували якимись хімікатами, і вони вже за три дні стали великими і товстими. А ще — об’ємними і безтолковими. Але ж це не справжня курятина. Це не органічний продукт. Що насправді відбувалося з українським ТБ? Велика кількість олігархів влаштувала між собою змагання із «надування» своїх каналів. Будь-яке телебачення у світі проходить еволюційний шлях. Воно працює не з грошима олігархів чи політичних партій, а з комерційними фінансами. Поки наші канали не почнуть працювати з комерційними грошима і саме за рахунок зароблених капіталів вибудовувати свою «сітку мовлення», доти ТБ буде незрозумілим. Немає такого у світі, щоб ТБ-канали були такими витратними, як українські національні канали, і це велика трагедія для їхніх власників. Сьогодні власники змушені зменшувати бюджети утримання каналів, а менеджмент важко на це реагує. Чому? Бо в них елементарно немає звички працювати із чесно заробленими малими грошима... Всі звикли запускати дуже великі і витратні проекти. Я знаю, що в Україні були періоди, коли топ-менеджери просто сиділи й думали, щоб нам такого зробити, щоб самих себе здивувати? Може, формат реаліті у космос відправити? Було можна все — не вистачало лише ідей. Сьогодні ж не вистачає грошей, щоб щось цікаве і якісне запустити — форматне, велике. І тепер усі сидять і думають, як запускати велике шоу за... маленькі кошти. А ми будемо тим каналом, який відразу, ну просто зі старту, з маленької точки, буде працювати з комерційним ринком.

Але ж останнім часом усі тільки й говорять про скорочення рекламного ринку.

— Він дійсно скорочується, але для великих і витратних каналів. Я вам скажу, що лише витрати на блок новин — оці малі за часом програми — на національних каналах роздуті більше, ніж утримання цілого інформаційного каналу. Ви можете собі таке уявити? Про які неспівмірні речі ми говоримо! Чимало власників національних каналів, коли ми почали робити «112 Україна», сприймали нас дуже... гидливо. Чесно, не те щоб недовірливо, а просто гидливо. Мовляв, що там рипаєтеся? Ці ваші маленькі інформаційні канали — з нікчемними долями... Що ви можете? Але час показав, що вони помилялися. І зараз вони зовсім по-іншому сприймають такий вид мовників взагалі. Якщо ми візьмемо два основні інформаційні канали, то разом вони дають високу долю рейтингу. І виходить, що з урахуванням того, що на них увесь час інформаційне мовлення, то давайте порівняємо ці нові канали з охопленням аудиторії новинних блоків національних каналів. Зовсім інша картинка.

Всі наші медіагрупи зробили одну важливо помилку — їм обов’язково треба було засновувати класні інформаційні канали. Давно. Саме ці інформаційні канали прекрасно працювали б і були впливовими і самоокупними в пулі з розважальними, спортивними, дитячими тощо. У них був би пул великим промо, які б за правильні гроші продавали рекламу. Ми ж на своєму каналі з понеділка до п’ятниці будемо робити інформаційне мовлення, а на вихідних — пропонувати глядачам більше формату розважального.

«ПОЛІТИК АПРІОРІ НЕ МОЖЕ БУТИ ВЕДУЧИМ»

— Ми нещодавно у «Дні» писали про діючих політиків у ролі телеведучих — Савченко, Саакашвілі, Рабіновича... Як ви оцінюєте таку «тенденцію»?

— Можна як завгодно говорити — добре це чи погано... Все залежить від того, яку позицію ти займаєш. Але треба розуміти, що об’єктивності тут немає жодної. Треба чесно говорити — яке в тебе завдання і на якому ти боці. Якщо ж говорити про те, що від цього втрачають телеведучі — ті люди, які закінчили університети і намагаються бути професійними ведучими... вибачте мене, якщо ви серйозно вважаєте політиків конкурентами, то що ви взагалі робите в медіапросторі? Тоді не називайте себе профі. Бо всі профі розуміють причину цього явища. Що більше політиків у ролі ведучих, то жалюгідніше вони виглядають. Політик апріорі не може бути ведучим. Так чи інакше політик на екрані диктує свої політичні інтереси. Пересмикування відбуватиметься постійно. Інша справа, якщо ми на це дивимось як на шоу-програму... Але треба розуміти, що все одно тут багато таємниць. Є таємниця цього політика, є таємниця комерційного відділу, є таємниця продюсера і взагалі керівника каналу, є таємниця спілкування з телеглядачами... Розумієте, всі ці політики у ролі ведучих — це одна велика таємниця. Її, звичайно, можна розібрати і зрозуміти. Якщо глядач захоче, він сам зрозуміє причину такого телеявища.

 — На вашому каналі політиків у ролі ведучих не буде?

— Поки що з тієї сітки мовлення, яку планую, ні. Хоча брешу — один політик таки буде ведучим. Це та програма, яку я давно хотів відродити. Ми будемо повертати старий і перший формат, який свого часу класно зайшов в Україну як проект розслідувань, — це «Закрита зона» Володимира Ар’єва (з березня 2004 року по грудень 2005-го, «5 канал». — Ред.). Ми попередньо домовилися, але це буде нова програма, абсолютно інший формат. Все буде сучасно і гарно подано, елегантно. Обіцяю, буде круто.

ОЛЕКСІЙ СЕМЕНОВ: У ЦЬОМУ «КУБІ» МИ ПЕРШИМИ ЗАКРИЄМО КИСЕЛЬОВА І ГАНАПОЛЬСЬКОГО, ЯКІ ТАМ БУДУТЬ ЖИТИ. МИ ЇМ ТАМ РОЗКЛАДАЧКИ ПОСТАВИМО

 — Кого ще бачите в команді? У розмові ви згадували імена Анни Безулик і Людмили Добровольської...

 — Назвав як приклад. Я вам точно не скажу зараз. Річ у тім, що з багатьма діючими ведучими національних каналів ми вже домовились. Але поки що вони продовжують там працювати, тому ми не афішуємо. Це відомі і круті люди. Коли глядач увімкне наш канал 24 серпня, то у нього буде відчуття, що всіх ведучих він давно знає і любить. Навіть тих, хто тривалий час не був у ефірі.

Ви — досвідчений телеменеджер і продюсер, тому цікаво спробувати з вами «просканувати» національний телепростір. Які зараз, на вашу думку, можна відзначити головні тенденції на ринку українського ТБ? Куди він рухається?

— Взагалі на перспективи телеринку я дивлюся з оптимізмом. Скажу, що український глядач, до певної міри, розбалуваний. Те, що пропонують українцю на такій великій кількості каналів, не пропонують ніде. Однією з проблем, як на мене, є кадрова політика. Коли один ведучий іде зі свого каналу на інший, то ви не уявляєте, які інтриги на цьому мовнику і в медіасередовищі. Говорять про політичний тиск, цензуру... ще всяку дурню. Насправді, є лише одна таємниця всіх цих переходів — там платять більше. Більше таємниць немає. По-хорошому, менеджер має сказати своєму ведучому, якщо там більше платять: іди, я за тебе радий. І друга річ — це еволюційний процес, який ми повинні пройти — нормальні трудові взаємовідносини з журналістами і ведучими. Ексклюзивні договори. Василь Голованів пішов зі «112» на НВ. Що повинен був раніше зробити «112»? Підписати з Василем договір, за яким він працює один, три, п’ять років за таку-то зарплату. Адже це ведучий, обличчя каналу... Канал вкладав у нього піар, ведучий має відпрацювати. Тоді все чесно і зрозуміло. Ніхто не буде запитувати: слухай, а ти до нас надовго чи скоро підеш?..

Зі своїми співробітниками ви так будете вибудовувати відносини?

 — Я вважаю, що це правильно. Я не хочу дурити своїх колег. Для того щоб наші ведучі стали крутими для людей, вони не повинні їздити в метро. Зараз всі накинуться на мене: як так, вони ж повинні бути близькі з народом... Дурня! Якщо ведучий має право розповідати людям важливу інформацію у вечірньому випуску новин і йому довіряють — це дуже хороший спеціаліст. І боротьба за цього дуже хорошого спеціаліста колосальна. І вона — виключно грошова. Відповідно якщо боротьба за цього спеціаліста велика, він отримує багато грошей, і він, чорт його забирай, не повинен їздити в метро.

«ЗАХИСТ СВОЄЇ КРАЇНИ У МЕДІАКОЛЕКТИВАХ — ПОВИНЕН БУТИ ЯВИЩЕМ АВТОМАТИЧНИМ»

Наш головний редактор Лариса Івшина ще у 2014 році поставила важливе запитання: чи змінить Революція Гідності сітку мовлення? В її колонці, зокрема, йшлося про те, що вину за те, що відбувається в країні, разом із політиками несуть і багато ЗМІ, які допустили мутацію інформаційного простору. І що сьогодні професійний журналіст — це перш за все відповідальний громадянин.

— Це важливе запитання, як на мене, кожен повинен ставити сам собі. Чи повинна журналістика бути чесною і незалежною? Напевно, якщо ти живеш у Франції, де політик, коли його в чомусь викрили, йде у відставку і просить вибачення у людей, — там повинна бути чесна і порядна журналістика. Коли ми живемо в умовах, які реально маємо — кожен сам повинен вирішувати, на чиєму він боці. Тут межа дуже тонка. Так, люди повинні мати інформацію чесну, об’єктивну, але і роль держави треба підсилювати. От говорять про різний вплив на редакційну політику тощо. Я ніколи не вказував, про що говорити ведучим з гостями студії. Я ніколи не збирав колектив каналу для вказівок. У нас працювало багато людей, у них різні позиції, і буває, вони між собою «рубаються». Але це позаефірні історії. За п’ять років існування цих каналів справжніх скандалів про звільнення ведучих чи журналістів через тиск на них не було. Я вам чесно кажу, не було цього. Захист своєї країни у медіаколективах — повинен бути автоматичним явищем. На жаль, є ті, що йдуть «на відкіс» — такі є в кожному колективі. Але розумних, які усвідомлюють, що державу сьогодні треба захищати, тому вони балансують в межах загальнолюдських моральних вимірів і професійних вимог — їх більшість.

«Прогнозую, що найбільший попит буде не просто на інформацію, а на подробиці...»

Євгеній КИСЕЛЬОВ, телеведучий:

Власник NewsOne Євген Мураєв так прокоментував рішення вашої команди піти: «Вони отримали дуже великі гроші за те, що встануть і негайно підуть. Я знаю, що Кисельова навіть повернули по дорозі до аеропорту — щоб провести з ним ці переговори. Як прокоментуєте? І що стало ключовим фактором у рішенні піти на новий проект?

— Я вдячний Євгенові Мураєву за те, що він дав можливість попрацювати на каналі NewsOne... А всі ці дурниці він, певно, наговорив просто від образи та розчарування. Не більше. Я дуже добре спрацювався з Олексієм Семеновим, з Євгенією Захаровою — тому, коли мені запропонували перейти на новий проект, з радістю погодився. У них — класна і злагоджена командна робота, і мені це імпонує.

Що ж до моєї ролі на новому каналі... Знаєте, я ніколи не розповідаю про свої майбутні проекти, готовий обговорювати і коментувати лише ті проекти, які вже вийшли в ефір. Чому? Елементарні забобони. Скажу лише, що про канал, про те, яким він має бути, у нас постійно ведуться товариські, професійні творчі дискусії. Зрозумію, що модерує їх головний продюсер Олексій Семенов.

Телебачення — творча робота. З одного боку — це ніби закритий металургійний завод замкнутого циклу, цей конвеєр, здається, просто неможливо зупинити. А з другого боку, колосальний момент творчості тут завжди присутній.

Як можете оцінити конкуренцію інформаційних каналів в Україні?

— У багатьох країнах є по кілька потужних інформаційних каналів, які гарно себе почувають і чесно між собою конкурують. Так має бути. Я не виключаю того, що якийсь інформаційний канал помре, не витримає конкуренції після нашої появи. Наразі ж нашими головними конкурентами, безумовно, є «112 Україна» та NewsOne. Можливо, з часом, підтягнеться ZIK. Але зараз, не в образу їм буде сказано, їх доля і рейтинг дуже малі. Чому сьогодні в принципі телебачення змінюється? Бо змінюється саме наше життя, змінюються технології. З минулого року в Україні став доступним канал Netflix. Будь-який українець, який може заплатити кілька доларів на місяць і володіє англійською мовою, має можливість дивитися цей прекрасний канал. Це фактично означає, що частина аудиторії вже пішла з наших каналів. Їм не треба чекати на новий крутий серіал по ТБ, бо вони можуть його переглянути в себе на комп’ютері у зручний час. І це не кажучи про сотні піратських ресурсів... Дедалі менше людей дивляться телевізор для того, щоб подивитися кіно чи серіал, чи взагалі отримали елемент розваги від телевізора...

Ще 20 років тому телевізор — це було «вікно» у світ, це було наше все. Ми з телевізора дізнавалися новини, тільки на ТБ можна було подивитися якісне кіно західного виробництва... Помер прокат, не було кінотеатрів, не було інтернету... сьогодні, незважаючи на всі економічні труднощі, все уже є — розвинута індустрія розваг та харчування. І в цій ситуація закономірно падають рейтинги ТБ. Тому сьогодні відбувається бурхливий розвиток нішевих каналів. На багатьох із них, на їхніх сайтах, що націлені на спеціальну вузьку аудиторію, реклама коштує навіть дорожче, ніж на медіаресурсах широкого профілю. Загальнонаціональні канали так званого широкого профілю навряд чи колись взагалі піднімуться. Мій власний досвід можна вважати тому прикладом. Ще десять років тому, коли я на «Інтері» вів проект «Велика політика», доля програми могла становити 20—25%. Коли було трохи менше 20%, то менеджери вже кривилися, чому, мовляв, менше людей переглянуло. Сьогодні ж 15—17% будь-якого проекту — це захмарний успіх.

Прогнозую, що найбільший попит буде не просто на інформацію, а на подробиці, коментарі, оцінки, прогнози... Чимало людей отримують інформацію з мобільних телефонів. Підскочив курс долара — чому це відбулося? Оголосили, що бізнесмени російського походження купують «доньку» російського «Сбербанка» — хто ці люди? Що це означає? Яка їхня історія? В чиїх інтересах вони це роблять? Сьогодні наші завдання — швидко пояснити і проаналізувати. І саме на такий контент буде попит.

А хто ваш ідеальний глядач?

— Думаю, що це інтелігентний, розумний житель міста віком старше 40 років. Тобто це доросла людина, котра має родину і думає про її майбутнє, як, власне, і майбутнє країни. Це людина, котрій не байдужа доля країни та світу, з незашореним світоглядом, і котра, що не менш важливо, не має готових простих відповідей на складні питання. Думаю, що мій ідеальний глядач не живе в чорно-білому світі. Адже він добре розуміє, що між білим і чорним є ще, як нині модно казати, 50 відтінків сірого.

«ПРИНЦИП — ДАВАТИ ЕФІР ЛИШЕ НАЙКРАЩИМ»

Матвій ГАНАПОЛЬСЬКИЙ, теле- і радіоведучий:

— Ми будуємо новий канал, а новий канал завжди викликає інтерес. Думаю, що саме тому український глядач передусім буде нас дивитися.

Розумієте, у мене є свої фанати, у Кисельова є свої фанати, у кожного ведучого, якого ми вже запросили чи ще запросимо до співпраці, є певний сегмент власної аудиторії.

РЕЛАКС ВІД ГАНАПОЛЬСЬКОГО

Всі ці люди будуть дивитися оновлений «Тоніс», бо там є ми, і це щось невідоме й нове.

Коли ж говорити про ролі на каналі, то для мене це буде звична і знайома глядачам робота в ефірі. Це ознайомлення аудиторії з новинами дня, представлення думок та оцінок цікавих людей і пошук, якщо можна так сказати, сенсу життя людей в Україні. Все, що я робив до цього.

У мене ніколи не було депутатів чи членів уряду — в моїх телевізійних чи радіопрограмах моїми гостями були лише аналітики. Разом із цим пулом аналітиків ми створимо своєрідний «клуб Ганапольського». І власне, збереження цього клубу було моєю умовою роботи на каналі. Мені не цікаві люди, які займаються самопіаром, так само як і заангажовані люди. Принцип — давати ефір лише найкращим.

Словом, у моїх програмах кожну важливу подію чи заяву будемо розбирати в деталях, будемо говорити про смисл інформаційного дня.

Вадим ЛУБЧАК, Анна ШЕРЕМЕТ, фото Руслана КАНЮКИ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments