Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів
Іван Франко, український письменник, поет, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч

У «міцних обіймах» георгієвської стрічки

На фоні нищення всього «українського живого» почався спізнілий пошук універсальних швидкодіючих «ліків»
30 квітня, 2010 - 00:00
КРЕМЛІВСЬКА АКЦІЯ «ГЕОРГІЄВСЬКА СТРІЧКА» З РОСІЙСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ БЕЗ ОСОБЛИВИХ ЗУСИЛЬ ПЕРЕПОВЗЛА НА УКРАЇНСЬКІ ЕКРАНИ. ТУТ У НЕЇ ЗНАЙШЛИСЯ СВОЇ АПОЛОГЕТИ / ФОТО НАДАНЕ ТЕЛЕКАНАЛОМ «ІНТЕР»

Передчуваючи, чим (чи то пак, ким) завершиться другий етап президентських виборчих перегонів, більшість із вітчизняних експертів залишалася доволі оптимістичною у своїх прогнозах. Армагедону, казали майже всі вони, не буде, «відкату» у свободі слова — також. Мовляв, суспільство та журналістика вже виросли зі «штанців меншовартості», відчули, якою на смак є свобода, і тепер нізащо нею не поступляться, хоч би хто там став до «керма» країни.

Сьогодні ці прогнози — як сіль на відкриту рану.

Якщо ще три місяці тому ми нарікали на те, що національний інформаційний простір України — програний, то що про нього можна сказати сьогодні? Якщо протягом попередніх п’яти років «українська тема» перебувала в інформаційному гетто попри відносно сприятливу владну кон’юнктуру, то яка доля чекає на неї тепер?

Не минуло навіть хрестоматійних ста днів, а телевізійна журналістська спільнота вже, стогнучи, шепочеться про те, що кучмістські порядки порівняно з грядущими здадуться майже демократичними. «Демократія — це порядок», — пояснює значення одного з найболючіших для України слів її Президент.

А, може, процедура?

Протягом 50 днів ми стали свідками грандіозних трансформацій в усіх сферах життя країни, передусім— у гуманітарній та інформаційній. Виявляється, розуміють наші можновладці (хоча, скоріше, їхні кремлівські опікуни), які питання повинні бути першочерговими!

Найперше — зміна складу тих, кому в інформаційній сфері належить «робити погоду»: нове керівництво НТКУ (поруч зі зміною юридичного статусу керівника державного телебачення), нове керівництво Нацради з питань телебачення та радіомовлення, рішення про розпуск Національної комісії з утвердження свободи слова...

До речі, з огляду на почерк і «високий стиль» нового керівництва держави, цікаво як складеться доля сумнозвісної Національної експертної комісії із питань суспільної моралі. Якими моральними системами (чи то «понятіями») вона відтепер послуговуватиметься, видаючи нагора свої вердикти щодо якості того чи іншого творчого продукту?

Першим виразним дзвіночком, що сповістив про зміну інформаційного курсу, стало зникнення розділу, присвяченого Голодомору, з офіційного веб-представництва Президента України.

Далі — дзвін задзвенів гучніше.

На логотипі Першого Національного телеканала вже кілька тижнів поспіль — як у ефірі, так і на сайті — майорить георгіївська стрічка. «У 2005 році в Росії вперше стартував флешмоб Георгіївська стрічка. Щорічне, у квітні — травні, розповсюдження російської імперської символіки є тепер невід’ємною складовою кремлівської пропаганди, — нагадує Ярослав Макітра в своїй статті на «Українській правді». — Віктор Янукович за два місяці здав Росії практично все, починаючи від гуманітарної сфери, і закінчуючи військовою базою в Севастополі. Тому георгіївська стрічка на Першому Національному є не чим іншим, як символом початку відродження тотального панування Кремля над Україною.»

Серед низки анонсів програм та фільмів на Першому, присвячених 65-річчю з Дня перемоги, є й «масштабний концерт ... за участю зірок української, російської та білоруської естради — як символ єднання народів у Великій Вітчизняній війні».

Ще три місяці тому такі формулювання на Першому Національному навряд чи могли б з’явитися. Тепер на інші очікувати не доводиться. Державне телебаченням, яке, згідно із заявами політиків, мало би поступово трансформуватися в громадське мовлення та, відповідно до свого статусу, служити громаді, де-факто є глашатаєм інтересів влади, які, у свою чергу, суперечать інтересам і суспільним, і національним, і державним. Окрім іншого, державне телебачення обстоює також...комерційні зацікавлення наближених до керівництва осіб (про це детальніше читайте в статтях про «Євробачення-2010» Олександра Зиріна).

Ще один «подарунок» від нового менеджменту, цього разу — Нацради: до переліку програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, а ретрансляція — не обмежується на території України, включено три російські телеканали «РТР-Планета», ТVСІ та «Теледев’ять». «У наших служб немає ніяких зауважень щодо адаптованості програм і передач цих телеканалів щодо українського законодавства», — передає слова нового голови Національної ради Володимира Манжосова сайт відомства. А під час зустрічі із представниками Всеросійської державної телерадіомовної компанії пан Манжосов закликав її керівництво у своїй політиці толерантно ставитися до України та суспільних процесів, що відбуваються в ній, передає Уніан. У свою чергу, директор дирекції міжнародних відносин ВДТРК Петро ФЕДОРОВ зазначив: «Ми вдячні за те, що ви зробили зустрічний крок. Для нас дуже важливо — бути в Україні як канал, котрий постійно мовить не для того, щоб втручатися в справи дружньої країни, а задля того, щоб зближувати нас».

Дуже зворушливо!..

Що стосується комерційних каналів, то тут тенденції не менш виразні. Передусім — на ниві суспільно-політичного мовлення та новин. Схоже, наш ліміт свободи слова Нестор Шуфрич і Ко вже виговорили. Один за одним зникають суспільно-політичні майданчики, а дискусії перетворюються на розмазування «повидла». Ефіри Анни Безулик та Романа Чайки на «5 каналі» залишилися в минулому, зате маємо «Велику політику» (чи радше «Большой театр») на «Інтері» від Євгєнія Кисельова.

Під загрозою зникнення з ефіру опинився навіть Савік Шустер, який досі віртуозно оминав будь-які гострі кути. Минулого тижня Юлія Тимошенко спрогнозувала закриття ток-шоу «Шустер Live» на телеканалі «Україна». «Ток-шоу Шустера на телеканалі «Україна», за нашою інформацією, матиме недовге життя», — сказала вона. Хоча телеведучий ці слова поставив під сумнів, а прес-служба назвала провокацією, словам головної опозиціонерки можна знайти підтвердження. Адже, за інформацією «Телекритики», на ТРК «Україна» готується нове суспільно-політичне ток-шоу. І не першим ліпшим поціновувачем свобод і вольностей, а екс-ведучим «Подробиць тижня» і «Свободи на «Інтері»» Андрієм Данилевичем, якому на «першій кнопці країни» довіряли особливо відповідальні ефіри (як-то розмову з патріархом Московським Кирилом).

Закриття не найконструктивніших, але все ж «живих» дискусійних майданчиків остаточно занурює українців у морок «паркетних» новин та розважальних проектів, які переважно зосереджуються на люмпенізації глядача, додаючи свої «5 копійок» до, скажімо так, «справи честі» Дмитра Табачника. Чого тільки варта назва нового «інтерівського» шоу дотепників із «95 кварталу»: «Пороблено в Україні»...

До невтішної інформаційної картини можна додати ще не один яскравий штрих. На появу деяких із них, до речі, відгукнулися як національні, так і авторитетні міжнародні організації (наприклад, «Репортери без кордонів»). Чи можемо ми вірити словам Президента, який після інцидентів із побиттям журналістів у Києві та Львові пообіцяв відстоювати свободу преси? «І ще раз наголошую — як Президент України я завжди буду відстоювати свободу преси, буду захищати журналістів і робити все, щоб влада була прозорою, а її дії — відкритими для преси і суспільства», — сказав Віктор Янукович.

Чергова атака на інформаційний простір — законопроект, що передбачає скасування обов’язкової 50-відсоткової квоти на трансляцію музичних творів українських авторів в ефірі теле- та радіостанцій, зареєстрований депутатом ПР Оленою Бондаренко. «Прийняття такого закону призведе до повного знищення українського інформаційного простору!» — так коротко і без прикрас прокоментував цей законопроект Володимир Яворівський виданню «КоммерсантЪ».

У хаотичному пошуку рецептів виходу із ситуації схопилася на ноги навіть та частина мистецької інтелігенції, яка, як правило, надавала перевагу демонстративному дистанціюванню від суспільно-політичних процесів. Пошук ліків — універсальних та швидкодіючих (як-то революція та інші радикальні заходи) триває. Ясна річ, адже час, відведений на глибоку роботу, був фактично згаяний.

«Як зупинити цей ворожий бліцкріѓ? — запитує сам себе в колонці на Уніані Юрій Андрухович. — Здається, нам не лишили варіантів. Є тільки один, і починати слід негайно.»

Навіть з огляду на події останніх 50 днів, які характеризуються атакою на все «українське живе», в морі медійного хаосу збереглися і, сподіваємося, збережуться надалі «острівці адекватності». Саме на них сьогодні і варто передусім орієнтуватися українцям.

— Триматися складно, але зраджувати собі не можна. Бо зрада себе означає зраду країни, людей, батьків, — каже головний редактор каналу «Культура» Тамара Бойко. — Людина повинна вірити в свої сили. Опускати голову не можна. Кілька днів тому в ефірі нашого каналу була трансляція творчого вечора Ліни Костенко. Пам’ятаєте, про що, власне, говорила Ліна Василівна на тому вечорі? Ми не на колінах! І ці слова можуть стати нашим «дороговказом», найбільш запитаною сьогодні національною рисою».

ДО РЕЧІ

ГУБЕРНАТОР ЧЕРКАЩИНИ ПРОСИТЬ ЖУРНАЛІСТІВ «НЕ КИДАТИСЯ ЙОМУ В НОГИ» І ОБІЦЯЄ ЇМ «МАТЕРІАЛЬНУ ПІДТРИМКУ»

Новий губернатор — нові порядки. Чи не найбільше в цьому встигли переконатися черкаські журналісти. Щойно приїхавши на своє представлення, Сергій Тулуб уже встиг посваритися з фотокором відомого черкаського тижневика «Прес-Центр». Коли журналіст його фотографував, новому очільнику ОДА щось не сподобалося: «Ти чого мені під ноги кидаєшся?»

Коли на першій шпальті газети з’явилося фото, на якому Сергій Тулуб виходить із авта і «робить перші кроки на черкаській землі», в редакцію газети зателефонували з ОДА і «насварили». Мовляв, неетично робити подібні знімки.

Далі була зустріч із мерами міст обласного значення. Там теле- та фотокамери так втомили своєю присутністю Сергія Тулуба, що на зустріч із головами районних держадміністрацій журналістів просто не пустили.

Через десять днів після призначення відбулася перша прес-конференція. Запросили туди не всіх. Склад прес-служби не змінився, тож очевидно, що діяли за принципом, проголошеним ще за губернатора Олександра Черевка: «Прес-конференція — це як день народження: кого хочуть бачити, того й запрошують». Утім, навіть запрошених перед початком дійства промовисто попередили:

— Тільки не кидайтеся йому в ноги. Він цього не любить. І фотографувати можна тільки перші 15 хвилин.

Вершиною плекання свободи слова на Черкащині стала заборона спілкуватися із пресою. Новий керівник області заборонив працівникам облдержадміністрації безпосередньо надавати інформацію журналістам. Подейкують, що навіть розписки з усіх взяв. Відтепер коментар чи довідку можна отримати тільки після офіційного запиту до прес-служби.

Тим часом, невідомо, яким чином Сергій Тулуб збирається реалізовувати (чи вже реалізовує) політику матеріального заохочення журналістів. Адже під час першої ж прес-конференції одна з черкаських журналісток, власниця приватної телекомпанії, яка, проводжаючи Олександра Черевка, бідкалася, що «ніхто так, як ви, не підтримував нас у матеріальному плані», запитала:

— Ви будете підтримувати журналістів в плані комерційному, матеріальному?

У відповідь свіжоспечений очільник області відповів:

— Я все своє життя це робив, і я нічого змінювати не буду...

Вікторія КОБИЛЯЦЬКА, Черкаси

ТЕЛЕПРОГРАМУ ЗАКРИЛИ, ЩОБ НЕ ЗАСМУЧУВАТИ ГУБЕРНАТОРА?

Керівництво Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України занепокоєне ситуацією, що склалася у сфері ЗМІ. Воно звернулося до громадськості, місцевої влади та політичних сил із заявою, в якій звертає увагу на факти почастішання нападів і тиску на представників преси. «Останнім часом, — говориться в поширеному документі, — були скоєні підпал нікопольської газети «Вінал-візит», напад на знімальну групу «Резонанс-ТБ», замах на життя директора «9 телеканала», а 12 квітня цього року біля офісу «9 каналу» було побито редактора програми «Губернські хроніки» Бориса Брагінського». Керівництво обласної організації НСЖУ вважає, що цей напад був пов’язаний з професійною діяльністю, а його метою було залякування журналіста. «Ми в черговий раз переконалися в тому, що наша професія перейшла в хронічну категорію ризику, — говориться в заяві. — НСЖУ висловлює надію на те, що ефективними діями слідства ланцюжок злочинів проти працівників ЗМІ буде перерваний, а їхні організатори та виконавці нарешті будуть покарані». Спілка журналістів вважає за доцільне, щоб найближчим часом місцеві органи влади «комплексно вивчили ситуацію щодо проблеми безпеки діяльності преси й обговорили її разом з журналістським активом Дніпропетровської області».

Як раніше повідомлялося, напад на Б.Брагінського було скоєно, коли він увечері покидав будинок «9 телеканала». Біля машини журналіста очікував невідомий, який несподівано завдав йому удару в обличчя й почав бити ногами. Програма «Губернські хроніки», в якій працював Б.Брагінський, відома телеглядачам своїми гострими сюжетами на злободенні теми з життя Дніпропетровщини. Останнім часом журналісти програми багато уваги приділяли проблемі президентських і місцевих виборів, а також особам потенційних кандидатів на посаду міського голови Дніпропетровська. Цікаво, що після нападу на Б.Брагінського автор і ведучий програми Борис Філатов несподівано заявив про закриття «Губернських хронік». За його словами, проект, що існував п’ять років на «9 каналі», вичерпав свій творчий потенціал. Однією з причин закриття програми Б.Філатов назвав... призначення нового губернатора. За його словами, він особисто знайомий з Олександром Вілкулом, а тому «критикувати його в ефірі не зміг би з етичних міркувань». У той же час, зазначив Б.Філатов, «залишати губернатора поза критикою неможливо, бо це ламає концепцію передачі». «Виходить глухий кут, — сказав він у інтерв’ю, опублікованому в газеті «Зоря». — Тому що упереджені «Хроніки» нікому не цікаві, а беззубі — тим паче». Крім того, Б.Філатов визнав, що його програма свого часу «перегнула палицю» щодо нинішнього заступника губернатора Івана Ступака, який у команді О.Вілкула займається правоохоронними органами Дніпропетровщини. «Журналісти не пророки, — збентежено зауважив Б.Філатов, — і вони мають право на помилку». Найближчим часом ведучий «Губернських хронік» планує зайнятися далекими від політики проектами. Наприклад, видати альбом фотознімків з вертольота «Україна очима птахів».

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ

Марія ТОМАК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments