Гідність держави залежить, у кінцевому рахунку, від гідності особистостей, які її створюють.
Джон Стюарт Мілль, англійський філософ, економіст, політик, ідеолог лібералізму

Відсутній стратегічний підхід

Українська фундація безпекових студій проаналізувала інформаційний простір Херсонської області. Висновки — застережливі
22 березня, 2019 - 12:59
ЮЛІЯ КАЗДОБІНА

Протягом кількох місяців наприкінці 2018 року тривало дослідження інформаційного простору Херсонщини, яке здійснювали експерти Української фундації безпекових студій (УФБС) у рамках проекту «Підтримка Міністерства інформаційної політики у комунікації та забезпеченні інформаційної безпеки на регіональному рівні» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Метою дослідження була оцінка стану інформаційного простору області та розробка рекомендацій для Міністерства інформаційної політики України щодо короткострокових та довгострокових заходів, спрямованих на нейтралізацію деструктивного інформаційно-психологічного впливу, з яким регіон зіштовхнувся з початком відкритої агресії Росії проти України, зокрема               — анексії Криму.

«Розуміння нових загроз в інформаційній сфері та шляхів їх подолання тільки формується не лише в Україні, а і за її межами. Залучення громадянського суспільства до розробки державних програм на центральному та регіональному рівнях, підвищення обізнаності учасників цього процесу із новітніми викликами, координація між центральним та регіональним рівнями на сьогодні є дуже важливими», — заявила під час презентації дослідження радниця міністра інформаційної політики з питань інформаційної реінтеграції Криму, голова ГО «Українська фундація безпекових студій» Юлія КАЗДОБІНА.

Для розуміння ситуації в регіоні експерти УФБС провели низку глибинних інтерв’ю з представниками органів місцевого самоврядування і державної влади, силовими структурами, зустрічалися з журналістами, активними громадськими організаціями та іншими громадянами, які слідкують, наповнюють або відповідають за певні напрями інформаційного простору області. У дослідженні були проаналізовані діючі місцеві програми, які стосуються інформаційної політики, найпопулярніші регіональні й локальні медіамайданчики.

Дослідження УФБС описує також політико-економічну ситуацію в області, стан розвитку громадянського суспільства, потенційні конфліктні теми, загальні характеристики психологічного стану жителів Херсонської області, а також дає рекомендації для органів влади. Ми вибрали головні тези дослідження саме в інформаційній сфері.

ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ

Однією з ключових проблем експерти виокремили відсутність чітко артикульованої інформаційної стратегії як щодо самого регіону, так і його включеності у ширшу загальноукраїнську інформаційну стратегію. До останнього часу як таку стратегію сприймали документи Національної ради з телебачення та радіомовлення, однак термін їх дії сплив, а нових документів поки що не ухвалено. Наприкінці 2016 року Херсонська обласна рада затвердила Програму розвитку інформаційного простору Херсонської області на 2017—2020 роки. Втім, про її існування і будь-які прояви реалізації в області відомо дуже мало. На це частково впливає проблема відсутності ресурсів. Більшість ініціатив із Києва містять вимогу реалізовувати їх за рахунок місцевих бюджетів, які не мають на це коштів.

Безумовно, для регіону характерний негативний вплив російського телебачення та радіомовлення як через мовлення з окупованого Криму, так і через супутникове мовлення. На значній території Херсонщини присутній сигнал російських медіа, які поширюють пропагандистські матеріали, маніпуляції та загалом російський погляд на події в Україні, Криму та в Херсонській області. У низці випадків медіаконтент прямо суперечить українському законодавству і містить заклики до насильницької зміни конституційного ладу і державного устрою України, посягання на її територіальну цілісність.

Цьому сприяло будівництво окупаційною владою Криму біля Джанкою об’єкта «Соленое озеро» — телерадіовежі висотою 151 метр, яку ввели в експлуатацію у травні 2018 року. Завдяки цій станції здійснюється мовлення низки російських радіостанцій: «Звезда», «Море», «Русское радио», «Радио Крым», «Ватан Седасы» та інших.

Станом на серпень 2018 року РТС «Соленое озеро» разом із радіоцентром «Красноперекопськ» забезпечують поширення деструктивного інформаційного контенту на території Генічеського, Новотроїцького, Каланчацького та Чаплинського районів Херсонської області.

БЛОКУВАННЯ СИГНАЛУ

Експерти УФБС зазначають, що під час дослідження часто зустрічали думки про необхідність блокування сигналу російських медіа на території Херсонщини, опираючись на досвід таких заходів у окремих районах Донецької та Луганської областей.

У 2018 році в дослідну експлуатацію було введено систему «Серпанок», яка здатна придушувати телерадіомовлення від пропагандистських структур «ДНР», «ЛНР». «Серпанок» — це українська розробка, яка, за заявами її виробника, в декілька разів дешевша за закордонні аналоги та здатна блокувати не тільки звичайне цифрове та аналогове ефірне мовлення у визначених каналах, але й супутникові передачі.

Однак із досвіду використання «Серпанку», на Донбасі можна виділити низку проблем, які потребуватимуть вирішення під час запровадження аналогічної системи на Херсонщині. По-перше, попри технічну можливість блокувати супутникове мовлення, таке рішення може бути дискусійним із погляду міжнародного права. По-друге, відсутнє техніко-економічне обґрунтування розробки такої системи. Невідомо, чи є в Херсонській області інфраструктура, необхідна для розгортання системи вибіркового блокування теле— і радіомовлення.

Вартість побудови такої системи може дорівнювати десятків, якщо не сотень мільйонів гривень. Після введення її в експлуатацію така система вимагатиме фахового обслуговування та оплати поточних витрат.

По-третє, навіть якщо йдеться про придушення ефірного мовлення, не вирішеною залишається проблема правової бази для придушення теле-, радіосигналу. З одного боку, ми маємо факт незаконного використання радіочастотного ресурсу України (безвідносно змісту такого мовлення). З іншого — ми не маємо правового механізму припинення такого мовлення. Жоден державний орган на сьогодні не має законодавчо закріпленої функції із придушення теле— і радіомовлення.

УКРАЇНСЬКІ МОВНИКИ

У 2017 році біля селища Чонгар Херсонської області ввели в експлуатацію телекомунікаційну вежу заввишки 150 метрів, побудовану для організації українського аналогового мовлення на територію окупованого Криму. Сигнал із вежі також поширюється на Генічеський та Новотроїцький райони, а також частину Чаплинського та Каланчацького районів.

Триває реконструкція РРС «Чаплинка» (збільшення висоти з 92 до 130 м.). Це дозволить вирішити проблему так званих білих плям на півдні області, а також значно розширить зону впевненого прийому українського сигналу на ТОТ АР Крим.

На сьогодні на територію АР Крим ведуть мовлення радіостанції «Армія FM», «UA: Українське радіо», «Радіо НВ», «Радіо Крим. Реалії», «Радіо Meydan», «Радіо Хаят», «Херсон ФМ», «UA: Радіо Культура».

Водночас проблема забезпечення українського мовлення в прикордонних районах залишається невирішеною. Великі телерадіокомпанії не зацікавленні в оплаті ліцензії для мовлення на цій території, бо це економічно невигідно.

З 1 вересня 2018 року в області було вимкнено аналогове мовлення всіх ефірних телеканалів, крім «UA:Першого» і регіональних філій Суспільного, а також місцевих телеканалів, які не мають цифрових ліцензій. Аналогове мовлення було збережено на територіях з особливим режимом мовлення, до яких належить частина Херсонської області, що межує з тимчасово окупованим Кримом.

Відключення телевізійного ефірного аналогового мовлення, з одного боку, збільшило присутність російських каналів, з іншого — додатково стимулювало перехід на супутникове мовлення, де жителі області можуть дивитися як українські, так і російські канали. Проблема доступності російських каналів посилюється слабким охопленням цифровими тюнерами, які стали значно дорожчими у зв’язку зі зростанням попиту.

Автори дослідження зазначають, що херсонське регіональне телебачення не вирішує місцевих проблем у частині вироблення інформації, адже слабко фінансується, не має ресурсів для серйозного професійного розвитку і має обмежене поширення сигналу в районах. За даними Інституту масової інформації, 20% населення області не має доступу до сигналу місцевих телеканалів. Жоден із шести місцевих телеканалів не виробляє повноцінних випусків новин, які б виходили кілька разів на день.

Пов’язаним із цим є питання розвитку мовлення громад, яке має декілька позитивних кейсів на території Херсонщини (селище Рикове, Велика Лепетиха, Іванівка). Хоча в процесі децентралізації в громадах з’явилося достатньо грошей, щоб започаткувати та утримувати власну радіостанцію, за словами члена Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Сергія Костинського, місцеві громади не бачать необхідності розвитку власного радіомовлення.

СТАН МІСЦЕВИХ ЗМІ

За даними Херсонської ОДА, в регіоні діють 12 телерадіоорганізацій, 40 онлайнових та приблизно 80 друкованих видань.

У сфері телебачення і радіомовлення у Херсонській області ліцензії Національної ради мають телеканали НСТУ ПАТ («Скіфія»), «Херсон Плюс», KRATU, «ТВій ПЛЮС», «ВТВ плюс» і ЯТБ. Ліцензії на мовлення в області також мають Чорноморська ТРК, Прямий, ICTV, 5-й канал, Новий.

Головними радіомовниками в регіоні є мережеві радіостанції, що мовлять із Києва. Місцеві радіостанції з покриттям області майже відсутні. На частотах місцевих компаній мовлять мережеві станції.

Друком виходять дві обласні газети: «Гривна» і «Новий день». Інші обласні інформаційні видання мають лише онлайн-версії.

Серед проблем місцевих медіа експерти УФБС виділили відсутність рекламного ринку. Низькі темпи економічного розвитку регіону мінімізують необхідність у рекламній діяльності. Це ускладнює виживання більшості ЗМІ, стимулює розвиток «джинси» та відтік кваліфікованих журналістських кадрів у привабливіші регіони, передусім Київ.

Гостро стоїть проблема дотримання місцевими медіа журналістських стандартів та професійної етики. Херсонські онлайнові видання переважно політично мотивовані. Деякі видання отримують грантову підтримку, але на проектній основі, що не дозволяє забезпечити постійне функціонування.

Експерти виділяють також проблему віддаленості окремих районів області, а відтак — обмежену географію та тематику новин. Найбільші ЗМІ регіону сконцентровані на обласному центрі, а основними ньюзмейкерами є обласні чиновники та депутати або приїжджі політики, медіапрограми яких включають інтерв’ю місцевим ЗМІ (зазвичай, платні). Про події у віддалених районах та проблеми людей, які там проживають, із найбільших херсонських ЗМІ дізнатися проблематично.

Частково це пояснюється тим, що третина населення області мешкає в Херсоні. Однак основна причина тематичної «централізації» — відсутність у «обласних» медіа кореспондентів у регіонах та брак коштів на відрядження.

Ще одна проблема місцевих ЗМІ — обмежена кількість джерел інформації. Більшість новин побудована на офіційних повідомленнях органів влади, які подаються переважно без обробки та перевірки інформації журналістами. Це пов’язано не стільки з лояльністю до влади, скільки з обмеженими можливостями редакцій для створення власного оригінального контенту та низьким фаховим рівнем журналістів та редакторів. Стрічки новин провідних онлайнових видань області на 50—70% складають саме «новини» з офіційних повідомлень. Оригінальний контент і журналістські розслідування херсонські онлайнові видання продукують рідко.

КОМУНІКАЦІЯ З ВЛАДОЮ

Під час спілкування з експертами УФБС респонденти відзначали неефективність комунікації влади з громадськістю, особливо щодо важливих реформ. Частина респондентів звертала увагу на те, що для багатьох державних структур комунікація так і не стала невід’ємною функцією здійснюваної ними діяльності.

Відзначається неспроможність органів влади комунікувати із громадянами «простою мовою». Частково цю проблему намагаються вирішити окремі місцеві осередки профільних організацій, що створені донорським коштом (наприклад, Центр розвитку місцевого самоврядування), однак цих зусиль недостатньо.

Гостро стоїть проблема оперативності реагування на кризові ситуації та поширення недостовірних повідомлень. Чутки поширюються дуже швидко. ЗМІ надають пріоритет швидкості, а не якості інформації.

Одна з головних особливостей регіону — статус прикордонних у шести районів області. На території трьох із них розміщені контрольно-пропускні пункти, діяльність яких забезпечують ДПСУ, ДФС, Національна поліція та СБУ.

Практика роботи з цими відомствами щодо отримання інформації з «кордону» показує надмірну централізацію: речники надають інформацію тільки після узгодження із «центром», інколи процедура отримання інформації затягується на добу і більше. В результаті інформаційний простір займають повідомлення російських ЗМІ, зрежисовані у потрібному фокусі.

Водночас, на думку державних органів, у них не існує значних проблем у взаємодії зі ЗМІ та неурядовими організаціями в регіоні.

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments