Як відродити ТБ на Донбасі?

Минулого тижня ми писали про те, що на Луганщині планують встановити новий телепередавач і один замінити на більш потужний (матеріал «У Широкому буде встановлено додаткові телепередавачі», «День», №118 за 2015 рік). Мета — розширити покриття аналогового телевізійного мовлення на територіях цього регіону, підконтрольних Україні. Луганську обласну державну телерадіокомпанію відроджують із весни. Головний офіс ЛОДТРК розташований у Сєверодонецьку, до її структури входять телеканал «ЛОТ» і радіо «Пульс». Взагалі, компанія поновлює роботу повільніше, ніж могла б, бо 4,8 мільйона гривень, які Кабінет Міністрів виділив на Донецьку та Луганську ОДТРК, досі не надійшли. Приватні структури наче розуміють важливість появи на Луганщині місцевого українського мовника, але далі обіцянок допомогти поки не заходить.

На початку липня генеральним директором Луганської ОДТРК став Андрій ШАПОВАЛОВ. Із кінця березня він виконував обов’язки гендиректора цієї телерадіокомпанії, тому не тільки добре знається на проблемах структури, а й уявляє, як їх вирішити. Андрій Шаповалов розповів «Дню» про співпрацю з телебаченням Донеччини, ресурси ЛОДТРК і про те, як луганську телерадіокомпанію робитимуть кращою в Україні.

«ІЗ ТЕХНІКИ НАМ ПОТРІБНО ВСЕ»

— Що зробили від початку відновлення роботи Луганської ОДТРК?

— 27 березня цього року мене призначили виконуючим обов’язки генерального директора компанії, і 2 квітня ми почали мовлення через наші передавачі. Спочатку передавачів було десять, а зараз їх дев’ять — один постраждав внаслідок бойових дій. Коли я прийшов, компанію вже перереєстрували у Сєверодонецьку, але, крім документа про цю перереєстрацію, нічого не було. 27 березня уклали угоду про надання нам приміщення. Ми вже відремонтували апаратно-студійний блок, відновили сайт і роботу радіо, робимо новини. Радіо можна послухати в Інтернеті або в FM-діапазоні у місті Старобільську. Щодня ми створюємо близько восьми випусків оригінальних новин. Також до вихідних готуємо інформаційно-підсумкові програми і низку авторських програм. Теми передач різні: життя на вільних територіях Луганської області, сільське господарство, промисловість, пошуки роботи, інформація для переселенців.

— Де можна побачити телеканал «ЛОТ»?

— Ми є і в аналоговому, і у цифровому мовленні. Також телеканал представлено в усіх кабельних мережах, які є на вільних українських територіях. Загалом, охоплюємо майже всю північ області. Якщо встановимо більш потужні передавачі у Старобільську та Широкому, як плануємо, це дозволить мовити навіть на окуповану територію. Крім цього, ми охопимо теле- і радіомовленням Станицю Луганську, місто Щастя і Новоайдарський район області. Зараз узгоджуємо у Міністерстві оборони документи з отримання FM-частоти у Лисичанську, що дозволить охопити державним радіо Лисичанськ, Старобільськ, Рубіжне, Кремінну, Новоайдар. Але, наприклад, на придбання передавача у Широкому потрібно більш ніж один мільйон гривень. Отримання цих грошей — важливе питання, у Міністерстві інформаційної політики обіцяють допомогти його вирішити.

— Хто взагалі допомагає компанії ресурсами?

— Поки ніхто. Нещодавно обіцяв виділити гроші Президент України. Чекаємо. Кошти від Кабінету Міністрів ще не отримали. Більше того, це — цільові гроші, передбачені для закупівлі камер і апаратно-студійних блоків. Процес освоєння їх доволі тривалий — треба проводити тендери на придбання апаратури, це може затягнутися на три місяці чи півроку. Власним коштом ми придбали мінімально необхідну техніку: комп’ютери, кілька камер. Але цього замало.

— Як приватні ініціативи допомагають вашій організації?

— Далі розмов справа не рухається. Багато хто чого обіцяє, але нічого конкретного не роблять. Днями взяв контакти кількох благодійних фондів і волонтерських центрів. Ми просимо допомоги в усіх, але часто все закінчується розмовами. Всі розуміють, як важливо відновити телебачення у Луганській області, але конкретики мало.

— Яке зараз технічне забезпечення Луганської ОДТРК?

— Із техніки нам потрібно все. Зараз маємо п’ять комп’ютерів, дві камери і хто що з дому приніс. Тримаємося на ентузіазмі людей. Наскільки вистачить цього ентузіазму — велике питання.

«ДОНЕЦЬКА І ЛУГАНСЬКА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЇ ПРАЦЮЮТЬ ЯК ОДНЕ ЦІЛЕ»

— Хто становить колектив вашої компанії?

— Загалом у нас працює трохи більше ніж 50 людей — разом із технічним персоналом. Нам дуже не вистачає керівної ланки, топ-менеджерів. Не вистачає операторів і журналістів. Оскільки компанія рік не працювала, багато людей роз’їхалися, знайшли роботу в інших містах і повертатися у прифронтову зону не будуть. Довелося брати багато молоді, а це потребує додаткового часу, щоб вивчити, виростити добрих журналістів. Зараз цим займаємося. Водночас у нас працюють журналісти з досвідом, зокрема ті, які раніше працювали в Луганській ОДТРК.

— В яких містах є корпункти луганського телебачення?

— Є один у місті Сватове. Також є стрингери, які працюють на лінії фронту, але існують труднощі з фаховою підготовкою цих людей. Самого бажання і патріотизму не завжди вистачає, щоб зробити професійний телевізійний контент.

— Як компанія взаємодіє з Донецькою ОДТРК, яка зараз працює у подібних складних умовах?

— Донецька і Луганська обласні державні телерадіокомпанії зараз працюють, так би мовити, «унітарно», як одне ціле. Ми — дві окремі господарчі структури. Але сьогодні контент для Донецької та Луганської областей робиться в одній апаратній, яка розташована у Києві. Адже ми не маємо власних апаратних та ефірних і не можемо технічно виходити в ефір. Нам потрібно обладнання — сервера, які коштують сотні тисяч гривень і які ще не закупили. Завдяки Держкомтелерадіо таке обладнання взяли в оренду в Києві. У тій апаратній працюють інженери ефіру, програмні директори, які «зшивають» контент із матеріалів усіх ОДТРК України. Потім цей продукт передають на Донецьку і Луганську області за допомогою радіорелейних центрів Концерну радіомовлення, радіозв’язку і телебачення. Ми створюємо власні новини і програми, монтуємо їх і передаємо в Київ, робимо включення у контент, який створюється у столиці.

Як тільки у нас будуть власні апаратні та ефірні, зможемо включатися в ефір самі. Зараз гостро стоїть питання закупівлі обладнання, без якого зробити це неможливо. А поки працюємо з Донецькою ОДТРК як одна компанія — своєрідне «донбаське обласне телебачення». Втім, акцентую, кожна компанія робить свої включення. У нас є випуски новин, програми «Луганщина звільнена», «Здоров’я важливіше», «Кожне життя — надія», ще кілька проектів у розробці. Триває динамічний розвиток і становлення компанії, але дуже гальмує відсутність технічних можливостей.

— Яка зараз роль регіональних медіа сходу України?

— Величезна. Більше і немає чого додати. Людям потрібна інформація саме місцевих телеканалів. Узагалі, люди потребують максимально об’єктивної, чесної інформації.

— Наскільки забезпечені такою інформацією мешканці Луганської області?

— Погано забезпечені. Не вистачає інформації з українських джерел, українських газет, телебачення, радіо. По всіх фронтах ми програємо інформаційну війну. Це видно навіть на прикладі нашої компанії. Те, що можна було зробити за місяць, ми робимо три місяці, й кінця цьому не видно. Дефіцит інформації — великий.

На територіях, прикордонних із Росією, є зони, непокриті українськими радіо й телебаченням. Але будь-який вакуум швидко заповнюється. Якщо існує порожнеча українських каналів, вона одразу заповнюється російськими. Сигнал нашої телерадіокомпанії йшов з Луганська на інші території області, і так все й залишилося. Там, де зруйновані українські передавачі, транслюються канали Росії та «ЛНР». І щоб виграти цю інформаційну війну, треба займатися технологічним оснащенням.