Свобода, друже мій, священна, це одна з найбільших цінностей, яку ми повинні врятувати за будь-яку ціну.
Ернесто Сабато, аргентинський письменник, фізик і художник

Як захистити свій медіапростір?

І що для цього може зробити кожен громадянин
28 липня, 2017 - 13:54

Після заборони пропагандистських російських засобів масової інформації та російських соціальних мереж вплив кремлівських медіа на суспільну думку в Україні було суттєво послаблено. Українські аналітики, що моніторять та досліджують зміст російських ЗМІ, запевняють: наша країна на сьогодні забезпечила суверенітет свого інформаційного простору. За даними дослідників, меседжі та наративи, що поширюють російські медіа, вже кілька місяців не доходять до потенційної аудиторії в Україні. «Ми з деяких пір навіть не знаємо про фейки, які вони виробляють», — розказав про результати досліджень російського медіаполя політичний аналітик, кандидат історичних наук Володимир Головко.

Під час круглого столу, що відбувся нещодавно в Українському інституту майбутнього, він зазначив, що після того, як Україну відключили від російських ЗМІ, проблему російського гібридного впливу на Україну, хоча б в суто публічній, інформаційній сфері (а не у сфері діяльності спецслужб), можна вважати вирішеною. На сьогодні такого впливу російських медіа на українців, як був на початку гібридної війни, навесні та влітку 2014 року, вже практично не фіксується. Зараз журналісти-пропагандисти з РФ вже не можуть у колишніх масштабах робити так звані вкиди, задавати теми для обговорення українським суспільством або поширювати та популяризувати фейки. Час «розп’ятих хлопчиків» з «Першого каналу» минув. (до речі, 12 липня цьому найбільш відомому фейку російських ЗМІ виповнилося вже три роки). Українські медіа, які відомі своєю проросійською позицію, все ж таки не відважуються на відверту брехню або відкриту російську пропаганду.

Але ця перемога у гібридної війні може бути тимчасовою та триватиме недовго.

Володимир Головко певен: нас чекає поява україномовних ЗМІ антиукраїнської спрямованості. Такі псевдоукраїнські медіа зможуть просувати інтереси РФ в українському інформаційному полі, ховаючись за бездоганною українською мовою та вишиванками. Такими методами російська пропаганда в українському медіапросторі зможе не тільки повернути втрачені позиції, а й захопити нові.

Отже, як зазначив Головко, радість української інтелігенції через те, що ми повертаємо українську мову в інформаційне поле через введення мовних квот, може бути передчасною.

«Лазівкою», через яку російські гібридні інформаційні війська можуть у будь-який час прорвати нашу оборону та без надмірних зусиль почати працювати безпосередньо в Україні, «під прикриттям», є непрозорість українського медіаринку.

Так (історично) склалося, що багато вітчизняних ЗМІ працює, використовуючи «сірі» схеми фінансування своєї поточної діяльності.

По-перше, дефіцит надходжень від «білої» реклами компенсується іншими джерелами доходу. Це не обов’язково горезвісна «джинса», і це не обов’язково щось кримінально-корупційне. Але, між тим, непрозорий рух коштів завжди створює багато можливостей для зловживань та махінацій.

Другою вадою значної частини українських медіа є непрозорість власності. Це зазначали, зокрема, учасники експертного дослідження «Майбутнє українських медіа», для обговорення якого, власне, і зібрався круглий стіл в Інституті майбутнього.

Впровадження норм щодо обов’язкового відкриття відомостей про власників та реальних бенефіціарів ЗМІ, на думку експертів, є першочерговим завданням як для посилення захисту від гібридної агресії Росії, так і, взагалі, для розвитку українських ЗМІ за європейськими стандартами.

Під час опитування експерти уточнили, що ще у вересні 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення». Необхідні законодавчі норми вже впроваджені, але, як зазначали експерти, «механізм існує на папері, але не працює», тому що «низка ЗМІ показує в якості кінцевих бенефіціарів фейкових персонажів, а норм, які б дозволяли перевірити їхні доходи, — не існує».

Існування на ринку сталих непрозорих схем фінансування створює таку систему медіа, яка забезпечує чудові можливості для «входу» на ринок будь яких грошей, в тому числі російського походження, та для продукування матеріалів будь-якого змісту, в тому числі антиукраїнського.

Отже, ефект від заборони Україною пропагандистських російських медіа, який поки що діє, може закінчитися як тільки російським бійцям гібридного фронту виділять достатньо коштів на більш активне просування інтересів РФ в Україні, використовуючи особливості українського медіаринку.

Але ж які механізми захисту?

Зрозуміло, що на першому місці — прозорість медіа.

Суспільство і держава мають знати справжніх, а не «підставних» власників та інвесторів ЗМІ, які працюють в Україні. Але, за оцінками експертів, якщо норма про відкриття відомостей про кінцевих бенефіціарів дійсно буде впроваджуватися жорстко та в повному обсязі, на медіаринку станеться катастрофа, яка, за словами відомого медійника Ольги Лень, буде схожа на виверження вулкану Везувій у Помпеях. «Відразу «накриє» половину ЗМІ», — зазначила експерт під час круглого столу в Українському інституту майбутнього. Під ударом опиняться навіть великі телеканали.

По суті, в умовах абсолютної прозорості той медіаринок, який сьогодні існує в Україні, просто не зможе працювати та зазнає краху.

Така ж проблема з відмовою від т. зв. «тіньових» медіабюджетів. «Білий» рекламний ринок в Україні замалий для існуючої кількості ЗМІ та працюючих в них журналістів. Відмова від «сірих» джерел фінансування призведе до скорочення обсягів фінансування медіа настільки, що нестача ресурсів стане, фактично, вироком для, знову таки, багатьох ЗМІ.

Звичайно, незважаючи на усі існуючи проблеми, Україна має прийти до цивілізованого ринку медіа й зробити це якомога швидше. Це вже не просто питання впровадження законності або європейського вибору — це сфера національної безпеки та захисту інтересів суспільства.

Але процес переведення медіаринку на цивілізовані рейки не зможе відбутися без суспільної підтримки. Національний бізнес має поставитися з громадянської відповідальністю до розподілення своїх рекламних бюджетів. Читачі з громадянської позицією мають почати нарешті передплачувати, оформлювати платну підписку в інтернеті або купувати в кіосках ті видання, які їм справді подобаються. Інакше в якийсь момент на ринку залишаться тільки ті медіа, що погодилися взяти російські кошти.

Наталья ИЩЕНКО
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments