Історії належить не судити, а пояснювати. Історія не суддя, а адвокат.
Бенедетто Кроче, італійський інтелектуал, філософ, політик, історик та літературний критик

«Їх цікавив не футбол, а гроші»

Британський журналіст зняв фільм про те, як Росія у ФІФА чемпіонат світу «купувала»
13 липня, 2018 - 13:08

10 липня у Брюсселі відбулася презентація документального розслідування про корупцію у ФІФА, що дозволила проведення чемпіонату світу з футболу в Росії, яка веде збройну агресію проти України та утримує українських політичних в’язнів.

Фільм називається «Один кубок світу з футболу, одна війна, а скільки корупції?» (в оригіналі «One World Cup, One War, How Much Corruption?»). Його автор і режисер        — британський журналіст-розслідувач Тім Вайт.

«Нині в Україні триває війна. Очевидно, що всі у світі розуміють, хто є агресором. І ця країна проводить Кубок світу... Як на мене, рішення надати Росії право провести чемпіонат світу з футболу, очевидно, було корумпованим. Це нині розслідується. І саме про це мій фільм», — відзначає Тім Вайт.

Хронометраж фільму — 23 хвилини. Переглянути його мовою оригіналу, тобто англійською, вже можна на YouTube. Очікується, що найближчим часом фільм продемонструють на одному з українських, а також британських телеканалів. Тим часом «День» уже переглянув документальне розслідування Тіма Вайта, занотувавши найцікавіші моменти для своїх читачів.

«РІШЕННЯ НА МІЛЬЯРД ДОЛАРІВ»

«Один кубок світу з футболу, одна війна, а скільки корупції?» — спроба британського журналіста Тіма Вайта правильно розставити акценти у світі, реальністю якого є велике спортивне свято в країні-агресорі. Головну причину цього він вбачає в корупційній сутності Міжнародної федерації футболу. Автор вважає неприпустимим проведення чемпіонату світу з футболу в країні, яка анексувала Крим, веде збройну агресію проти України та утримує українських політичних в’язнів.

Тім Вайт повертається в листопад 2010 року, коли ФІФА надала право на проведення чемпіонатів світу з футболу 2018 і 2022 років Росії та Катару відповідно. Автор називає це «рішенням на мільярд доларів, яке було ухвалено лише 22 чоловіками, на чолі яких стояв опальний колишній президент ФІФА Йозеф Блаттер».

«Вони не їхали до Москви обговорювати футбол. Їх цікавив не футбол, а гроші», — розповідає про візит невеликої делегації ФІФА до столиці Росії британський журналіст-розслідувач Ендрю Дженнінгс у інтерв’ю для Тіма Вайта. Цікаво, що Дженнінгс неодноразово виступає спікером у цьому фільмі. Це логічно: роботі над темою корупції у ФІФА Ендрю присвятив не один десяток років. З-під його пера вийшло декілька гучних за своїм змістом книжок. Зокрема, «Фол! Таємний світ ФІФА: хабарі, голосування та скандали з квитками», «Мафія Блаттера. Зворотний бік футболу» і «Брудна гра: розкриття скандалу у ФІФА». Кольорова гама обкладинки останньої книги, виданої в 2015 році, не випадково повторює російський триколор.

У своєму фільмі Тім Вайт згадує скандал 2015 року, коли була відкрита кримінальна справа проти вищих посадовців ФІФА за звинуваченням їх в корупції, шахрайстві і відмиванні грошей. Тоді серед звинувачень був і корупційний характер надання прав на проведення чемпіонатів світу з футболу Росії та Катару. Однак жодних вагомих результатів, окрім відсторонення президента ФІФА Йозефа Блаттера та президента УЄФА Мішеля Платіні, досягнуто не було. Але від зміни очільників суть цих футбольних структур не змінилася.

Питання про те, аби відібрати чемпіонат світу в Росії, серйозно так і не було порушено. Обговорювалася пропозиція зробити господаркою турніру в 2018 році Англію. Однак за це рішення проголосували лише двоє з 22 вищезгаданих членів комісії ФІФА.

«Я все ще не переконаний, чи справедливо робиться вибір ФІФА та УЄФА, — відзначає Геррі Саткліфф, який протягом 2007—2010 років очолював Міністерство спорту та туризму в британському уряді. —  Є великі проблеми щодо цілісності управління спортом, які потрібно вирішити. Я думаю, що необхідно ввести третю сторону, яка б технічно стежила за чесністю процесу відбору країн-господарів великих спортивних турнірів.

Ідея в збереженні спорту окремо від політики. Я розумію цей принцип, але реальність інакша. Якщо ви подаєте заявку на проведення Кубка світу або Олімпійських ігор, то це коштуватиме уряду країни-господарки або місту-господарю мільйони фунтів та доларів. Політики повинні брати участь у цьому, тому що необхідно надати гарантії безпеки та інфраструктури. Я не переконаний, що процес відбору у FIFA чи в інших видах спорту є цілком вільним від того, що сталося».

Тім Вайт згадує, як Захід запровадив санкції проти колишнього СРСР та бойкотував московські Олімпійські ігри 1980 року у відповідь на введення радянського військового контингенту до Афганістану.

«Відносно Росії цього зроблено не було. ФІФА повинна була відкликати Кубок світу з цієї країни», — переконаний британський журналіст. Він припускає: якщо б такі великі футбольні й економічно розвинуті країни, які замовляють масштабні футбольні телетрансляції, як Іспанія, Велика Британія, Німеччина, Італія, Нідерланди та інші, зайняли єдину позицію та натиснули на ФІФА, то організатор чемпіонату світу ухвалив би правильне рішення.

ФАКТОР СУРКІСА ТА МЕДВЕДЧУКА

Вагомий фокус у фільмі Тім Вайт робить на самій Україні, пояснюючи і розповідаючи глядачеві чимало про українські футбольні та політичні реалії. Зокрема, автор з’ясовує, що деякі українські владні кола сприяли Росії в проведенні чемпіонату світу з футболу.

У фільмі наголошується, що посередниками між Росією та ФІФА були футбольний функціонер і бізнесмен Григорій Суркіс та Віктор Медведчук, наближений до Путіна український політик. Вони допомагали Росії не лише отримати ЧС, а й згодом зберегти право на його проведення, коли на ФІФА почали чинити тиск. Суркіс-старший у цьому питанні сприяв як знана та впливова у футбольних колах фігура, зазначається у стрічці. Протягом 12 років він очолював Федерацію футболу України, а з травня 2013 року є віце-президентом УЄФА.

«Українським медіа та спецслужбам відомо, що з 2015 року, від першого візиту Суркіса та Медведчука до Санкт-Петербурга, відбувалися консультації з приводу проведення та сприяння Суркісом, через його можливості в УЄФА, щоб чемпіонат світу відбувся саме в Росії», — розповідає в інтерв’ю Вайту народний депутат України Андрій Левус.

ПРАВИЛЬНИЙ ДИСКУРС

Загалом фільм Тіма Вайта важко назвати ґрунтовним журналістським розслідуванням, адже місцями глибини фактажу та конкретних доказів йому відчутно бракує. Втім «Один кубок світу з футболу, одна війна, а скільки корупції?»         — документальна стрічка, що знята у правильному дискурсі.

Згадайте риторику, яку найчастіше використовували західні політики, обговорюючи ймовірність бойкоту чемпіонату світу в Росії. Фокус був на отруєнні в британському Солсбері та на кризі в Сирії. У дискурсі були зовсім відсутні згадки про російські злочини в Україні, які не припиняються донині. Не згадували ні анексію Криму, ні війну на Донбасі, ні, зрештою, трагедію з MH-17. Британський журналіст Тім Вайт у своєму фільмі не згадує Солсбері, проте робить акцент виключно на моральному конфлікті проведення спортивного свята в країні-агресорі, що тероризує Україну. Передовсім, цей фільм розрахований на європейську аудиторію, хоча українському глядачеві він, без сумніву, також буде цікавий.

Історія ФІФА типова для організації, яку вщент проїла корупція. Її репутація заплямована скандалами настільки, що вже навіть важко уявити, як ці плями вивести. Про історії з присмаком футбольної корупції і надалі зніматимуть фільми та писатимуть книжки. Тим часом ФІФА продовжуватиме красти у нас гру. До речі, книга-бестселер британського письменника Дейвіда Єллопа про комерціалізацію футболу та корупцію у найвищих ешелонах ФІФА саме так і називається — «Як вони вкрали у нас гру». Ця книга свого часу викликала серйозний резонанс у світових навколофутбольних колах. ФІФА намагалася усіма доступними способами заборонити книжку та перешкодити її поширенню, проте вона лише доповнювалася і перевидавалася.

Тепер завдяки старанням журналіста Тіма Вайта на одну таку документальну стрічку стало більше. Питання лише в тому, скільки ще таких матеріалів буде відзнято та написано до того моменту, коли ФІФА під тиском громадськості та відповідних структур нарешті наважиться на повне перезавантаження та очищення.

Дмитро ПЛАХТА, «День», Львів
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments