Зміни із застереженнями
У вівторок усі, хто причетний до друкарських ЗМІ, відмічали всесвітній День свободи преси. В Україні це свято співпало зі знаковим числом — 100 днями нового Президента і майбутніми — 15 травня — уряду. Тому паралельно з аналізом проведеної роботи вищого керівництва країни можна робити перші висновки про метаморфози преси в нових умовах.
При тому, що і журналісти, і суспільство відзначають покращення ситуації зі свободою ЗМІ в Україні, однак і ті, й інші зіткнулися з тим, що свобода слова у нас часто обертається свободою низьких стандартів. І в цьому плані реалістичні слова сказав Президент України Віктор Ющенко. З одного боку, він називає аксіомою для себе й для своєї команди існування вільної преси в Україні, однак вважає, що в країні повинна пройти серйозна дискусія стосовно стандартів журналістики. «Одним із гасел Майдану була свобода слова. Майдан звільнив журналістів», — вiдзначив Президент. Вiн підкреслив, що сьогодні перед українськими журналістами стоять серйозні виклики, адже Майдан поставив високу планку відносно демократизації суспільства й професійних стандартів. В. Ющенко висловив упевненість, що суспільству вдасться пройти це випробування.
Крім цього Президент відмітив важливість функції медіа «бути неупередженим і чесним контролером дій влади». «Безумовно, преса виконує роль четвертої влади, але ми повинні бути єдині в одному: в захисті національних інтересів», — заявив він.
По суті, дискусія щодо стандартів журналістики, до якої закликає Президент, вже розпочалася. В інтерв’ю інтернет-виданню «Телекритика» (www.telekritika.kiev.ua) головний редактор «Дня» Лариса Івшина сказала наступне: «Помаранчева революція сама по собі не є помахом чарівної палички, яка приведе нашу розтерзану протиріччями та різними неблаговидними справами журналістику — через місток — у гарне майбутнє. Цей міст необхідно побудувати...». На її думку, потрібно створювати умови для появи авторитетних журналістів і політиків, яким можна довіряти. І вони зростатимуть у справжній боротьбі, а не виникатимуть за політичними замовленнями. В інтерв’ю Лариса Івшина говорить: «Зараз відбувається імітація. А насправді потрібна відкрита розмова про те, що відбувається в нашій журналістиці. Рівень антисанітарії в журналістиці такий, що загрожує загибеллю всьому організму. Потрібно говорити правду — не ту, коли кажуть: у кожного своя правда. Ми знаємо, що існують об’єктивні речі. Ось про них і треба вести мову. У ході відкритої внутрішньої дискусії. Ми не можемо зараз розраховувати на політиків. У них на журналістів свої плани. Їм не потрібна журналістська корпорація — їм потрібні конкретні розцінки. Зараз немає таких політиків, які... Вірніше, вони є, але вони не мають достатніх ресурсів, аби сприяти створенню нової журналістики». Тому тут поки що особливих змін не помітно. «Ми — відкрите суспільство. Але ж не прохідний двір? Насправді мало би бути так: ось інтереси українських громадян — ось інтереси українського суспільства. І через них — в інформаційному суспільстві — ми розглядаємо все, що відбувається. Цього ще немає, і це велика та надзвичайно серйозна національна проблема. Якщо ми хоча б трошки почнемо думати саме так, то це дозволить відсепарирувати тих, у кого ще є професіональність і совість», — вважає головний редактор «Дня».
Та ж Київська незалежна медіапрофспілка відзначила істотне покращання ситуації зі свободою ЗМІ в Україні з початку 2005 року. «Вперше за довгий час український інформаційний простір є місцем перетину різних поглядів, а інформація, доступна українським споживачам, — нецензурована», — говориться в заяві організації з нагоди Дня свободи преси. Тим часом медіапрофспілка відзначила відсутність системних змін в інформаційному просторі, які дозволили б інституціалізувати здобуту свободу. У заяві підкреслюється, що організація не бачить стратегії дій влади стосовно закріплення успіхів у сфері свободи слова й свободи ЗМІ ні всередині виконавчої, ні всередині законодавчої влади.
