Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Бережіть бджіл!

На Рівненщині — 16 ентомологічних заказників
7 червня, 2018 - 15:27
ФОТО З САЙТА ДЕРМАНСЬКО-МОСТІВСЬКОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ

Видатний фізик Альберт Ейнштейн пророкував: якщо вимруть бджоли, то років за чотири після цього зникнуть і люди. Може, й справді казав, а швидше, йому приписали слова, над якими людству все ж варто задуматися. Бо перелік рослин, які не дають плодів без комах-опилювачів, доволі великий. Причому 80 відсотків роботи з їх опилення виконують саме бджоли, адже метелики, мухи чи оси, звісно ж, не можуть опрацювати величезні площі, що потрібні людині. Тож і вчені, й пасічники, й фермери дедалі частіше б’ють на сполох: бережіть бджіл, вважаючи головними причинами їхнього винищення отруєння пестицидами і патогенними мікроорганізмами.

Чимало рослин опилюють і дикі бджоли, які самі якось ще дають собі раду в природі, влаштовуючи гнізда в дуплах дерев, біля входів у печери або навіть під скельними виступами. Вони майже не хворіють і здатні пережити сувору зиму з пониженням температури навколишнього середовища до –50 градусів за Цельсієм. Але відрізняються дикі бджоли не лише вищою працездатністю й витривалістю, а й незлобливістю — рідко кусаються і ганяються за тими, хто їх потривожив, таке можна побачити хіба у мультиках. Пам’ятаєте, як втікав від таких бджіл Вінні-Пух? Але, як і «свійським» (а може, й більше), у нинішніх умовах їм також загрожує вимирання. Тому деякі види диких бджіл знаходяться під охороною і в Україні, і в інших країнах світу. До Червоної книги України занесено вісім видів джмелів і кілька видів диких бджіл (бджола-муляр, мохнонога бджола).

— Справа в тому, що для повноцінного існування диких бджіл та їхньої здатності збирати дикий мед необхідні особливі умови, яких дуже складно дотримуватися в сучасному світі. Щоб зберегти генофонд дикої бджоли та не допустити схрещування її з бджолою одомашненою, територія проживання (незаймані ліси з дуплистими деревами і достатньою кількістю дерев, що забезпечують багату кормову базу) має бути величезною. Адже самці бджіл для спарювання долають відстані деколи до 17 кілометрів, — розповів біолог Анатолій ВЛАСКІН. — Сприяє зникненню диких бджіл насамперед «людський фактор». Через надмірне використання отрутохімікатів, розорювання земель, випалювання трави вони незворотно скорочують свої ареали та гинуть.

Задля збереження популяцій комах, що зникають, у тому числі й диких бджіл, створюють ентомологічні заказники. Зокрема, на Рівненщині існує 16 таких заказників. Ентомологічна фауна цих територій представлена багатьма видами, серед них і регіонально рідкісні види комах, занесені до Червоної книги України. У заказниках Рясниківський і М’ятниківський, наприклад, — це жук-олень, жук вусач мускусний, метелик махаон.

У Грушвицькому та Колоденському — сірий лісовий коник та сірий ковалик, зелений коник, турун фіолетовий, красноцвіт зоряний. Не всі дорослі, певно, знають, як виглядають всі ці комахи, а діти бачили їх здебільшого лише у книжках. Хоча їхні батьки за часів свого дитинства, мабуть, добре доклалися до зменшення популяції жуків-оленів, коників-стрибунців і навіть метеликів махаонів — згадайте, скільки переловили їх і пересадили в коробочки, щоб милуватися і показувати друзям.

Але найбільше ентомологічних заказників у Рівненській області створено саме для збереження місць розмноження диких бджіл та джмелів. Їх охороняють у заказниках Синівський, Мощаницький, Ступнівський, Будеразький, Коршівський, Стеблівський, Озерянський. У цих «зоопарках» для комах обмежено вирубку дерев, випасання худоби, викошування трав, а також заборонено використовувати будь-які хімікати.

Людмила СТУПЧУК, Рівне
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments