...Від того, скільки цеглинок ворожого муру проб’ємо лезами і кулями, залежить підсумок боротьби.
Юрій Горліс-Горський, український військовий і громадський діяч, письменник

Будяковий королик

Щиглик — один із найгарніших птахів Європи
28 травня, 2020 - 16:36

Чорноголовий щиголь водиться у багатьох європейських країнах — від Ірландії і Португалії, Північної Африки до Південної Скандинавії. Понад століття тому європейці його завезли й до Австралії та Нової Зеландії, де він успішно акліматизувався. А новозеландські аграрії згодом стали вважати шкідником плантацій.

ЗАВДЯКИ НЕПОВТОРНОМУ ЗАБАРВЛЕННЮ ЩИГЛЯ НЕ СПЛУТАЄШ З ІНШИМ ПТАХОМ

Більшість часу яскраві щиглики проводять у повітрі. Але навіть у небі їх важко сплутати з якимось іншими птахами — настільки неповторним є їхнє забарвлення, — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — Настільки ж яскравий і його запальний спів. Орнітологи виділяють у ньому понад двадцять різних мелодій — від голосного скреготу до мелодійних, схожих на канаркові переливів.

Наукова назва роду щигликів походить від латинської назви чортополоху. Таке ім’я вчені обрали йому саме тому, що птах найбільше любить насіння цього бур’яну, який ми частіше називаємо будяком, а ще татарником, реп’яхом чи осотом.

У деяких європейських мовах щигликів так і називають «чортополохами». Наприклад , chardonneret від chardon у французькій мові.

Українці ж у різних місцевостях кажуть на цього птаха ще й щикель, щенглік, цінгель, арматка, армілка, осетар, катуньчик, бодашник і навіть грушеник.

З червня по березень щиглик ласує насінням чортополоху, якого, на щастя, багато повсюди. Суцвіття ж чортополоху, його кошики, хазяйновитий птах береже до зими. А ось коли земля замерзне і вкриється снігом, настає час і для них.

Охоче поїдає щиглик і насіння гречки, кульбабки та інших бур’янів, прополюючи таким чином і садові ділянки, і пустища.

Якщо ж вам вдасться спостерігати птаха, коли він намагається дістати корм, то ви побачите справжнього акробата. Щиглик звішується на стеблах і гілочках вниз головою, довгим гострим дзьобом витягуючи насіння із складних суцвіть, до яких іншим птахам не дотягнутися. Колючий і чіпкий, прикрашений пухнастими і запашними квітами, чортополох не може залишитися повз увагою таких же яскравих птахів. Від колючок чортополоху голову птаха захищають жорсткі пір’їни.

А ще він належить до нечисленної групи птахів, які можуть притримувати їжу ногами.

ГНІЗДА ЩИГЛИКИ НАЙЧАСТІШЕ БУДУЮТЬ УСЕРЕДИНІ НЕВЕЛИКИХ ДЕРЕВ

Іноді на старому фруктовому дереві можна побачити гніздо щиглика, підвішене до краю однієї з кронових гілок. Спорудженням гнізда займається переважно самка, а самець знаходить і приносить їй будівельний матеріал. Головне завдання самця на цей час — охороняти свою територію, а пізніше — добувати корм для дітей і їхньої мами. Хазяйновиті птахи в’ють гнізда добротними і міцними, сплітаючи їх з корінців, травинок, волокон, переплетених павутинням. Із зовнішнього боку його облицьовують лишайником і мохом.

У такому гнізді у комфортних умовах вони виводять потомство двічі на рік.

Якщо на період гніздування птахи розбиваються на пари і маленькі групки, то в інший час вони тримаються зграйками.

На цей час птахи віддають перевагу відкритим ділянкам, а улюбленими місцями їх проживання є вирубки, придорожні чагарники, старі покинуті садки. А ось восени і взимку вони нерідко переміщаються в міста. А коли настають холоди, теплолюбні птахи намагаються перелетіти у європейські країни з теплішим кліматом і більшою можливістю діставати корми — Іспанію, Португалію, Францію, Нідерланди, Бельгію.

ГАРНА ПТАШКА ЗАЗНАЛА ЧИМАЛО ПРИКРОЩІВ ВІД ЛЮДЕЙ

Завдяки яскравій зовнішності і мелодійній пісні щиглик завоював серця багатьох людей. І сам постраждав за це. Його виловлювали, щоб зробити домашньою забавкою і тримати в клітках Або значно гірше — робити з нього опудала, прикрашати капелюхи його пір’ям.

Сьогодні, на щастя, відлов цих птахів заборонений, проте вони час від часу трапляються на чорному ринку, виловлені нелегально, переважно на півдні Європи.

ЗОБРАЖЕННЯ ЩИГЛИКА ПОПУЛЯРНЕ У МИСТЕЦТВІ

Зображення Мадонни зі щигликом було особливо популярним у мистецтві Середньовіччя. Птах вважався символом душі, її воскресіння. У живописі епохи Відродження, зокрема на картинах Рафаеля, Лоренцетті, Леонардо да Вінчі  немовля Христа часто зображали зі щиголем у руці, що вказував на його подальші страждання.

РАФАЕЛЬ САНТІ. «МАДОННА ЗІ ЩИГЛИКОМ» 1505—1506 рр.

 

У мистецтвознавчій літературі зазначають, що щиголь у християнському мистецтві уособлював Страсті за Христом, оскільки червона «маска» птаха в уявленні перших християн асоціювалася з кров’ю на обличчі Христа від тернового вінця. У католицькій традиції побутувала легенда про те, що маленька пташка вийняла тернову колючку з брови Христа, тоді його крапля крові потрапила пташці на голівку.

Завдяки роману сучасної американської  письменниці Донни Тартт «Щиголь», удостоєному Пулітцерівської премії, багато хто дізнався  про популярну  свого часу  картину голландського художника  Карела Фабриціуса «Щиголь» і зацікавився його творчістю. «Щиголь» Фабриціуса належить до так званих картин-обманок,  популярних в 17 -18 століттях у Голландії. Вони вражали глядачів тим, що ми зараз називаємо 3D-ефектом, а тому були предметом особливої гордості їхніх власників.

До слова, картину Фабриціуса ніколи не крали з музею, як про це йдеться в романі Донни Тартт. Вона й надалі радує глядачів у музеї Гааги, поряд з картинами Рембранта і Вермеера. Матимете нагоду — подивіться.

Що ж до слова «щеголяти», що означає  вишукано одягатися і хизувати цим, то схоже, воно також походить від назви птаха — особливо ошатного серед інших. Але однозначного тлумачення з цього приводу мовознавці не дають. Може й так, а може й ні...

Людмила СТУПЧУК, Фото Оксани РАЛДУГІНОЇ
Газета: