Лісовий голуб

Отож, якщо пощастить, можемо побачити цих великих гарних птахів і навіть поспостерігати за їхньою поведінкою.

Той, хто любить фільм «Сам удома», певно, пам’ятає, як власник крамниці іграшок подарував Кевіну гарну ялинкову прикрасу — диких голубів. Певно, чимало з нас теж мали в дитинстві таку іграшку. Принаймні у мене така іграшка була, згодом її вподобали й мої діти. В усякому разі, більше, ніж кулі й банти, якими здебільшого оздоблюють ялинки.

НАЙБІЛЬШИЙ ГОЛУБ ЄВРОПИ

Припутень — найбільший із лісових голубів, які живуть у Європі, — розповідає біолог Марія САВЧУК. — Він схожий на всім нам добре відомого сизого голуба, але значно більший. Це зовсім не ті голуби, яких постійно підгодовують на вулиці бабусі й діти, але близькі родичі тамтешніх голубів.

Дикий голуб вирізняється великим тулубом та широким розмахом крил. Але характерні його ознаки — це насамперед великі білі плями з обох боків шиї, широкі білі смуги на крилах, райдужна оболонка очей. Молодий птах від дорослого відрізняється буруватим загальним тоном оперення, на його шиї немає ні металевого блиску, ні білих плям.

Найбільший голуб Європи віддає перевагу лісовим місцевостям у Скандинавії, на південному березі Білого моря; водиться він також на Уралі, в Західному Сибіру, Середній і Західній Азії, Гімалаях та Північній Африці. Зимують припутні в Західній та Південній Європі, Південно-Західній Азії, Закавказзі, зрідка трапляються взимку й в Україні.

Диких голубів можна побачити в міських парках і передмістях. Проте зазвичай вони живуть все-таки за містом — у густих лісах чи сільській місцевості, де можна запросто поживитися зерновими культурами.

ПО УКРАЇНІ ПРИПУТНЯ МОЖНА ЗУСТРІТИ БУДЬ-ДЕ

На території України припутень поширений скрізь, крім високогір’я Карпат. Весняний приліт птахів в Україну, на місця гніздування, триває від середини березня до середини квітня. Приблизно із квітня до жовтня можна почути їхній низький, трохи буркотливий голос. Рідше — побачити, бо птахи доволі обережні, все ж дикі й лісові. Гніздяться вони в листяних лісах, у парках, інколи на хвойних ділянках, наприклад у молодому ялиновому лісі в Карпатах. Чимало їх гніздиться й у лісостеповій зоні, трапляються в лісах степової зони, а от на Поліссі цього птаха можна зустріти рідше.

У різних місцевостях його називають по-різному. Не лише припутнем, а й трепетнем, гриваком, горлачем, хоча це ім’я, здається, більше пасує самцю горлиці.

У вересні, після закінчення сезону розмноження, дикі голуби збираються у великі зграї й починають відлітати на південь. Закінчується осінній переліт припутнів зазвичай у листопаді. Птахи здебільшого відлітають від нас на зиму, але деякі з них залишаються зимувати на півдні й заході країни.

Прилетівши навесні, пари припутнів селяться на місцях, що їх обрали для гніздування. Зайнявши гніздові ділянки, самці починають воркувати, як у нас прямо у дворі. Але ці гнізда голуби будують, видимо, аж тоді, коли дерева вкриються листям. Простенькі гнізда — невеликі купки тонких гілочок, крізь які просвічують яйця, майже без лотка і без гніздової вистилки, припутні будують високо на деревах у розгалуженні гілок або на товстій горизонтальній гілці й гарненько маскують їх від стороннього ока.

ПРИПУТНІВ ПРИВАБЛЮЮТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ КУЛЬТУРИ

Аграрії часто нарікають на припутнів, які завдають їм збитків, поїдаючи зернові культури. Крім того, однією з улюблених культур цих птахів став ріпак, що широко вирощується на полях Європи. Великою мірою саме цим пояснюють пристосування припутнів у сучасному європейському ландшафті, йдеться в публікації журналу «Птах».

Британські фермери вважають припутня сільськогосподарським шкідником, а французькі сердяться на нього за жадібне збирання урожаїв оливок.

Так, ці смакові вподобання припутнів завдають часом чималих незручностей для людей. Особливо багато птахів збирається на полях після основного збору урожаю зернових, щоб поживитися тим, що є на снопах чи залишилося на полях. А взагалі припутні відрізняються різноманітністю як у їжі, так і в способах її добування.

У середині літа до їхнього меню додаються ягоди, насіння диких трав, плоди на деревах. А ще згодом вони залюбки ласують молодими горіхами, шипшиною, черемхою. Трапляється, за необхідності, їдять черв’яків та гусінь.

Одна з особливостей птахів — те, як вони п’ють воду, всмоктуючи її, наче через соломинку.

ІЗ 1 КВІТНЯ В УКРАЇНІ СТАРТУВАВ «СЕЗОН ТИШІ», ЯКИЙ ТРИВАТИМЕ ДО 15 ЧЕРВНЯ

Нагадуємо, з 1 квітня до 15 червня, згідно зі статтею 39 Закону України «Про тваринний світ», у лісах і на об’єктах благоустрою заборонено будь-які заходи, що супроводжуються підвищеним шумом та порушенням спокою тваринного світу, зокрема стрілянина, проведення вибухових робіт, феєрверки, санітарні рубки лісу, використання моторних маломірних суден, проведення змагань на транспортних засобах.

Мета таких заходів — охорона ареалу існування, шляхів міграції диких тварин на час їх розмноження, що сприятиме відтворенню популяції лісових звірів та птахів і забезпечуватиме їх зростання та різноманіття, спокійний розвиток фауни в наших лісах. Підприємства, установи і громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, яка впливає чи може вплинути на стан тваринного світу, зобов’язані забезпечувати охорону середовищ існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин.

Порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин — тягне за собою накладення штрафу як на посадових осіб, так і на громадян. Це ж стосується і невживання заходів щодо запобігання загибелі диких тварин, погіршенню середовища їх перебування та умов міграції або добування диких тварин, які зазнають лиха.

Варто зазначити, що влітку птахи поводяться доволі обережно, а ось восени, коли збираються у великі зграї на відкритих просторах, вони найбільш уразливі не так щодо хижаків, як щодо мисливців.

Припутень перебуває під охороною Бернської конвенції та Директиви Європейського Союзу про захист диких птахів. У міжнародному Червоному списку припутень позначений як вид з найменшим ризиком. Однак зважаючи на те, що припутень у деяких країнах, у тому числі й в Україні, є об’єктом полювання, — варто дбати, щоб наш припутень не повторив сумної долі припутня із острова Мадейра, котрий загинув від нищівної діяльності людей на початку ХХ століття.