Хто пожертвував свободою заради безпеки, не заслуговує ні на свободу, ні на безпеку.
Бенджамін Франклін, американський учений-фізик, державний діяч, дипломат і публіцист.

Не кожен кулик хвалить своє болото

Кліматичні зміни та діяльність людини зменшують шанси птахів на існування
22 жовтня, 2020 - 16:21

Ітиметься, звісно, не про всіх куликів, а про одних представників цього величезного сімейства, яке нараховує понад двісті різних видів. Хоча майже у всіх куликів є підстави турбуватися про існування свого потомства надалі — і через зміни клімату, і через природних ворогів, і через людську діяльність.

ЛЮБИТЬ БІЙКИ І СХОЖИЙ НА КУРКУ

Це брижачі, відомі багатьом під дещо екзотичною назвою — турухтани. Птах має й інші імена, серед яких — півник, просяник, таратайка і навіть морський півник.

Латинську ж назву виду перекладають як «войовничий», «той, що любить бійки». Перший опис птаха з’явився у фундаментальній праці шведського натураліста Карла Ліннея «Система природи», що поклала початок науковій систематизації організмів, розповідає біологиня Марія САВЧУК.

І родова, і видові назви цих птахів вказують на агресивну поведінку самців під час токування. Характер у брижачів насправді войовничий.

Видатний мовознавець Леонід Булаховський вважав, що слово «турухтан» походить від «курухтан» чи «курахтан» (птах, схожий на курку) і взяте зі східних мов.

Під час осіннього перельоту брижачі, бува, збираються у величезні зграї з кількох сотень, можливо, до тисячі екземплярів, але найчастіше тримаються невеличкими зграйками з десяти-тридцяти птахів. На відміну від весни, коли ці птахи майже завжди тримаються окремо від інших куликів, восени вони часто об’єднуються з чайками, грициками та коловодниками. Хто бачив, підтвердить, яке це гарне видовище!

Осінній переліт брижачів починається на півночі й сході ще в середині — наприкінці серпня, а на півдні — частіше у вересні. Закінчується переліт зазвичай у кінці вересня, але іноді цих птахів вдається побачити й значно пізніше.

ПОЛІССЯ — ВАЖЛИВА ТЕРИТОРІЯ ДЛЯ БАГАТЬОХ ПТАХІВ

Полісся є однією з найбільших у Європі ділянок водно-болотних угідь та одним із найважливіших місць для перелітних птахів, зокрема й куликів та водоплавних птахів. І стан цих угідь безпосередньо впливає на популяції птахів. Брижач разом із сірим журавлем і грициком великим належать до найвразливіших видів птахів поліського регіону, вважають орнітологи. Крилаті символи Полісся щовесни долають величезні відстані, щоб створити пару й виростити пташенят в Україні. Їх гніздування в Україні безпосередньо залежить від стану водно-болотних угідь. А кліматичні зміни та діяльність людини з відвойовування територій у природи для свого господарювання призводять, на жаль, до негативних змін в екосистемах. Зокрема, й до осушення боліт, зменшення харчової бази і місць гніздування.

Для того, щоб ефективно захистити біорізноманіття на Поліссі, природоохоронцям потрібно знати, де воно зосереджене, та розуміти загрози, з якими стикається дика природа регіону. Такі дослідження умов перебування птахів та викликів, з якими вони зустрічаються, зокрема, відбуваються й у рамках міжнародного проєкту «Полісся — дика природа без кордонів». Щоб дослідити маршрути міграції, вчені використовують різні види мічення — від кільцювання до сучасних невідчутних GPS-датчиків, що допомагають дослідити точний маршрут перельоту птахів і появу їх у тому чи іншому регіоні.

Як показали спостереження за окільцьованими птахами, на весняному прольоті вони зазвичай дотримуються традиційних маршрутів і на відпочинок зупиняються в певних місцях. Теоретичні розрахунки підтверджують, що птахи зупиняються на відпочинок і годування раніше, ніж дозволяє їхня середня вага. А це свідчить про певну стратегію при перельоті — вчасно відпочити, поїсти, набратися сили для подальшого польоту. І стан угідь, де вони зупиняються, у цьому відіграє головну роль.

НАДАЄ ПЕРЕВАГУ БОЛОТАМ І ЗВОЛОЖЕНИМ ЛУКАМ

Брижач, або турухтан, — симпатичний невеликий (дещо менший від голуба) птах з довгими ногами і довгим дзьобом. Для гніздування обирає болота і вологі трав’яні луки у північній частині Євразії, зимує в тропіках, на південь від гніздового ареалу.

На території України гніздиться на півночі Полісся, а біля морських узбереж його можна побачити іноді й узимку. Трапляється він і в заплавах, у лісах, лісостепах, на плоских вододілах.

Самки брижачів надають перевагу сирим, нерідко багнистим низинам, порослим осокою і злаками, в той час як самці навпаки — обирають сухі галявини і мохові болота.

ФОТО З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ

 

Найгарніший вигляд, як і ведеться, самці брижача мають під час шлюбного періоду, коли прагнуть перемогти суперників і завоювати самку. Останніх вони приваблюють не лише яскравою зовнішністю, а й виконанням ритуальних танців, сміливою поведінкою під час бійок. Таким чином вони також намагаються посісти своє місце в ієрархії. Самку ж їм доводиться завойовувати щороку, оскільки брижачі не належать до полігамних видів птахів. До того ж самці, які мають вигідніше місце в ієрархії, можуть мати протягом шлюбного сезону стосунки з кількома самками.

В інший час ці красені мало відрізняються від самок, хіба тим, що більші.

Після спарювання самка втрачає інтерес до партнера, відлітає, їхнє спілкування на цьому закінчується назавжди. Тепер її турбота — побудувати гніздо, висидіти яйця і вигодувати пташенят без участі самця. Ця особливість відрізняє брижачів від інших видів сімейства, що турбуються про потомство разом.

Серед куликів зустрічаються й інші стосунки. Наприклад, у плавунців плоскодзьобих висиджують яйця і доглядають пташенят самці. Після відкладання яєць самки шукають іншого партнера. Вони й першими вирушають у міграцію, а самці продовжують доглядати потомство.

СТАН ПОПУЛЯЦІЇ ПТАХА У ЄВРОПІ ВИКЛИКАЄ ЗАНЕПОКОЄННЯ

У деяких європейських країнах, зокрема в Латвії, Нідерландах, Польщі, Фінляндії, як відзначають екологи, — чисельність брижачів скоротилася мало не вдвічі. І це продовження загальної тенденції в Європі протягом двох останніх століть.

Серед головних причин такої ситуації — кліматичні зміни, природні вороги і людська діяльність. Але від природних ворогів — сірих ворон і хижих птахів — гине все ж менше птахів, ніж від зміни природних угідь.

Основними ж причинами вчені вважають деградацію довкілля: осушення боліт, інтенсивне використання мінеральних добрив, зменшення площ для пасовищ і заготівлі сіна.

І хоча брижач оберігається міжнародними захисними документами, як-от Боннською та Бернською конвенціями, Директивою ЄС про захист диких птахів та Угодою AEWA, у ситуації, що склалася, лише невтручання людини замало — важливими є невідкладні природоохоронні заходи, які можуть пом’якшити загрози існуванню птахів та скорочення їхньої чисельності

Птахам потрібні люди, як і людям — птахи.

Людмила СТУПЧУК. Фото Оксани РАЛДУГІНОЇ
Газета: