Ми досі ще рятуємо дистрофію тіл, а за прогресуючу дистрофію душ — нам байдуже.
Василь Стус, український поет, перекладач, прозаїк, мислитель, правозахисник,

«Прилетіла ластівка голубою ласкою»...

В Україні, як і в більшості європейських країн, поширені три види цих пернатих — сільська, міська та берегова
11 квітня, 2019 - 15:19

На півдні України вже з’явилися перші ластівки, до кінця місяця вони прилетять до своїх домівок в усіх областях. Ви ж пам’ятаєте вислів: «Перша ластівка» — знак того, що наближається щось зазвичай хороше і радісне? Чекаємо з нетерпінням!

«Прилетіла ластівочка» — звучить і в найвідомішій нашій щедрівці. Хіба ж це можливо взимку? Так, за основу пісні композитор Микола Леонтович узяв текст народної пісні, складеної ще в ті стародавні часи, коли початок нового року святкували навесні, з поверненням птахів із вирію...

Ластівок легко впізнати по яскравому, блискучому, темно-сизому оперенню з синюватим відтінком і характерній формі хвоста з глибоким розрізом і довгим хвостовим пір’ям з боків. Зовні ластівки різних видів дуже схожі між собою, — розповідає рівненський біолог Марія САВЧУК. — Вони проводять більшу частину життя в повітрі, не часто спускаючись на землю. Їхнє тіло природа ідеально пристосувала до цього. На льоту ластівки не лише ловлять комах і їдять, а й п’ють, підлітаючи до водойми, спарюються ба навіть сплять. Це дуже симпатичні й товариські птахи, які літають, харчуються і гніздуються зазвичай зграйками, голосно щебечучи. Вони дуже миролюбні, не люблять і не вміють битися, хоча й можуть виселити непроханого гостя зі свого гнізда.

А ще відомо, що вони однолюби і складають свою пару зазвичай надовго. Збудувавши гніздечко і відклавши туди яєчка, самка висиджує їх упродовж двох тижнів. А самець у цей час годує її, а згодом і малих ластів’ят.

З року в рік птахи повертаються до одного й того ж місця. Але навіть якщо старе гніздо збереглося, часто поруч із ним будують нове і поселяються вже там. Багато хто навесні, особливо у сільській місцевості, певно, бачив ластівок, котрі носять у дзьобиках багнюку з калюж, тоненькі гілочки, з яких і мостять свої кубельця. Грудочки землі вони перекладають соломинками чи волосинками — виходить дуже міцна, відкрита зверху споруда, її й прикріпляють до вертикальної поверхні.

В Україні, як, утім, і в більшості європейських країн, поширені три види ластівок — сільська, міська та берегова. А взагалі у світі їх орієнтовно 80 видів.

Міські та сільські ластівки охоче живуть поряд з людьми. Вони прикріплюють свої гнізда найчастіше до виступів дерев’яних стін, над вікнами, на горищах, під дахами будинків, де мешкають люди. А ще вони часто оселяються у повітках і хлівах, де тримають свійських тварин. Берегові ж ластівки зазвичай гніздяться в норах, які самі ж видовбують у високих берегах річок, схилах ярів, старих кар’єрів, найчастіше зверху круч, щоб гнізда не затопила вода.

НАЙБІЛЬШЕ ЛАСТІВОК ГНІЗДИТЬСЯ В СЕЛАХ, ДЕ ТРИМАЮТЬ БАГАТО ХУДОБИ

Найбільш поширені на всій території України сільські ластівки. Пташки тримаються відкритих просторів біля сіл, на околицях міст. У негніздовий період їх можна побачити біля водойм. Сільських ластівок приваблюють навіси, розташовані таким чином, що птахи можуть збудувати під ними гнізда на висоті не менше, ніж два метри. На відміну від міської ластівки, сільська часто гніздиться всередині невеликих будівель.

Лісів вона уникає, бо любить інші ландшафти — з яскраво вираженим сільським виглядом: одноповерхові будинки, присадибні ділянки, господарські будівлі, худоба, птиця і трава на вулицях. Люди помітили, що сільські ластівки перестали селитися на території великих міст після того, як ті втратили останні сільські риси. Найбільше ластівок гніздиться таки в селах, де тримають багато домашньої худоби. Однак там, де збудовані сучасні, великі, світлі й занадто чисті приміщення для утримання худоби, ластівок поменшало. Сільські ластівки люблять полювати над відкритими просторами: луками, вигонами, пустками, городами, сільськими вулицями, нерідко над фруктовим садами, рідше над лісом.

Сільські мешканці часто помічають, як ластівка літає за людьми, великими тваринами і сільськогосподарськими машинами, супроводжуючи їх на великі відстані. Орнітологи пояснюють це цікаве явище так: люди, тварини і машини приваблюють ластівок тим, що, рухаючись, сполохують комах, які можуть стати здобиччю птахів. Ластівка вміє на льоту схоплювати комах з листя, квітів, стель і стін будівель, спин корів, ба навіть гусениць та павуків, що висять на павутинні.

У МІСТІ ЛАСТІВКУ МОЖНА ПОБАЧИТИ НАД ПЛОЩЕЮ

Ластівка міська від решти видів, зокрема від берегової та сільської, відрізняється білими попереком і надхвістям, цілком білим низом, горлом і передньою частиною шиї. Для гніздування вона обирає не лише населені пункти, а й скелясті місцевості — в горах і на берегах водойм. Міські ластівки будують гнізда також на кручах із пухких порід, наприклад глиняних, мостах, греблях, руїнах, під ковпаками вуличних ліхтарів, літаках на летовищах, а також на деревах. Оселяючись у настільки різних місцях, вони завжди облаштовують гнізда таким чином, щоб ті були розташовані під навісом, який прикривав би їх від опадів і давав тінь. Їхні гнізда можна знайти на висоті від двох до вісімдесяти метрів від поверхні землі на будівлях і до 120 метрів від підніжжя скель.

У місті цих птахів можна частіше побачити над площами та широкими вулицями, аніж у вузьких провулках. Тільки за несприятливої погоди вони можуть літати між деревами чи над землею.

Ластівки — зграйні птахи. Вони збираються у зграї в період гніздування; в повітрі під час полювання, при появі ворога або грозової хмари, для вечірнього польоту, на землі в пошуках матеріалів для гнізда, на відпочинку вдень, на виступах скель і будівель, на деревах під час ночівлі. Часом їх можна побачити на телеграфних проводах чи дротяних огорожах. Вони охоче долучаються до зграй деяких інших птахів, насамперед ластівок інших видів, трясогузок, кропив’янок, вівсянок.

ЛЮДИ ЛЮБЛЯТЬ ЛАСТІВОК, АЛЕ Й ШКОДЯТЬ ЇМ

Орнітологи зазначають, що чисельність ластівок зменшується через низку чинників. Головні з них — розростання міст, збільшення кількості промислових підприємств, асфальтування сільських вулиць, бетонування доріг, посилення руху автомобільного транспорту, осушення боліт, нові способи вирощування та утримання худоби, застосування отрутохімікатів проти комах (позбавляє ластівок поживи і спричиняє отруєння птахів), знищення гнізд.

Великої шкоди міським ластівкам завдає також ремонт будівель, на стінах яких розташовані їхні гнізда, особливо в період гніздування. Сучасна архітектура, яка не передбачає карнизів та виступів на будинках, позбавляє ластівок місць, зручних для спорудження гнізд. Багато пташок гине, вдаряючись об великі вікна чи засклені переходи між будинками. На жаль, не рідкими є випадки знищення птахів мисливцями під час перельотів та на зимівлях, здебільшого в країнах Середземномор’я та Африки.

Ластівку люди шанують зі стародавніх часів. Так, відомо, що вона вважалася священною пташкою богині Ізіди у Стародавньому Єгипті й богинь материнства у деяких інших культурах.

Сільські ластівки — національні птахи Австрії та Естонії. Та й в українському фольклорі ластівкам присвячено чимало казок, пісень, віршів, прислів’їв, забавлянок.

До слова, погодні прикмети, пов’язані з ластівками, мають наукове обґрунтування. Ми знаємо: якщо ластівки літають низько над землею, то буде дощ. Насправді перед дощем вологість повітря підвищується. Це робить важчим оперення птахів, тому вони й спускаються нижче до землі.

А от вислів «перша ластівка весни не робить», на відміну від широко вживаного «перша ластівка», має трохи інше значення і застерігає: не будьте занадто довірливими до перших змін.

Людмила СТУПЧУК. Фото Оксани РАЛДУГІНОЇ, сайт «Птахи України» та Віктора СЕВИДОВА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ