Шедевр Растреллі. Реставрація продовжується...
Андріївській церкві 250!
Нагадаємо, Андріївська церква — єдиний у світі витвір Франческо Бартоломео Растреллі, який до сьогодні зберіг автентичні архітектуру, іконостас та внутрішнє оздоблення! Цей шедевр геніального архітектора було освячено та відкрито для вірян 250 років тому...
Музейники, науковці, фахівці з охорони пам’яток культури та небайдужі кияни, протягом останніх років спостерігають за ремонтно-реставраційними роботами, що тривають у церкві. За свою історію Андріївська реставрувалася багато разів: нині над збереженням цієї пам’ятки, що належить до Національного заповідника «Софія Київська», працюють досвідчені фахівці.
Про роботу реставраторів розповіла «Дню» старший науковий співробітник Ліна ЯНЧЕНКО:
— Пагорб, на якому стоїть церква, ще у 2007 році було визнано гостро-аварійним, а тому терміново керівництвом заповідника «Софія Київська» вжили заходів, щоб провести роботи з укріплення пагорбу в комплексі невідкладних протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт.
Роботи проводяться у три етапи — по-перше, укріплення пагорбу, перекладання церковної паперті, ремонтно-реставраційні роботи стилобату. Нагадаю, до «Євро 2012» встигли це зробити, і церкву як популярний туристичний об’єкт відкрили для відвідувачів. Але, на жаль, фінансування ремонтно-реставраційних робіт на цьому етапі припинилося, отже, з 2012 до 2015 рр. Андріївська церква працювала у звичайному режимі — як діюча церква і музей. Проте, проблеми нікуди не пішли — треба було зробити гідроізоляцію сходів, щоб не замокали приміщення, що знизу...
У 2015 р. церкву закрили і почався другий етап зовнішніх робіт, над цим завданням працювали фахівці Інституту «УкрНДІпроектреставрація», ТОВ «Екстер’єр-Будсервіс», ТОВ фірма «ЕРІДАН». Літом 2017 р. комплексні зовнішні роботи закінчили, і до Дня незалежності відкрили для відвідування оглядовий майданчик Андріївської церкви. А реставрація інтер’єру церкви триває й до сьогодні.
Цікаво, що автор проекту Андріївської церкви — архітектор Растреллі, сам ніколи не бував в Україні, будівництво церкви він доручив своєму обдарованому і освіченому помічнику Івану Мічурину, який вивчав інженерну справу в Голландії. Мічурін уважно дослідив пагорб і стан ґрунтів, що дозволило вдало закласти фундаменти храму. Існуючі ґрунтові води в пагорбі були відведені за допомогою дерев’яних труб, так званих рур, що йшли до спеціально влаштованих дренажних колодязів та найближчих міських водограїв. Один із таких водограїв до сьогодні є окрасою Києва — це відомий «Самсон» на Подолі, до якого в свій час вода поступала з Андріївської гори. Частини дерев’яних рур, що були віднайдені під час археологічних розкопок на Подолі, демонструються зараз в Музеї води. Саме завдячуючи фаховій роботі Івана Мічуріна, Андріївська церква вже чверть тисячоліття височить на стрімкому пагорбі над Подолом.
Коли фахівці розпочали досліджувати стан фарбового шару на стінах та склепінні церкви, зрозуміли — косметичним ремонтом не обійтися! Реставрація торкнулася й живопису Андріївської церкви, частину ікон із іконостаса було перенесено до майстерень Софійського заповідника. Над реставрацією ікон середини XVIII ст. працюють художники-реставратори Дорат Капоріков та Леонід Колодницький, під керівництвом реставратора Анатолія Остапчука. Влітку минулого року вони реставрували унікальний витвір мистецтва різьблення доби бароко: Царські врата Андріївської церкви, які експонуються на виставці «Піднесена до небес» у північному залі Софійського собору (ІІ поверх).
Хоча праця реставраторів є непомітною і «закулісною», але дуже важливою роботою заради збереження шедеврів для прийдешніх поколінь. Отже, пам’яткоохоронці та працівники музею закликають нас замислитися: що важливіше для нашої спадщини — оригінальний інтер’єр доби бароко, який має зберігатися у певних умовах й температурно-вологісному режимі, чи діючий храм з новим церковним начинням і розписами?
Андріївська церква за розмірами невелика, і коли палає багато свічок, в храмі різко підвищується температура та вологість, що є дуже шкідливим для різьбленого декору та іконопису... і що залишиться у храмі після такої втрати? Як позитивний приклад можу навести церкву Св. Юра у Львові, де користуються електронними свічками (це чудове рішення, мрія реставраторів та музейних працівників). Ми повинні зберегти унікальні пам’ятки нашої національної спадщини...
