Піднесім свій народ культурно, навчаймо його. Не тільки учитель може навчати, але може його навчати та виховувати і урядовець, вояк, промисловець чи інший.
Августин Волошин, український політичний, культурний і релігійний діяч Закарпаття

У чому цінність Полісся...

Справжнього лабіринту водойм, островів, боліт, луків та заплавних лісів, що знаходиться на території чотирьох країн
15 жовтня, 2020 - 18:11
ДРЕВЛЯНСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК

Дороге багатьом і маловідоме також багатьом Полісся — унікальний природний регіон Європи, якому певною мірою все ж вдалося залишитися у первісному вигляді — з природними лісами, величезними масивами боліт, мережею річок із заплавами і луками.

Територія дикої природи є домівкою для багатьох рідкісних і вразливих видів, серед яких такі дивовижні, як пугач, бородата сова, підорлик великий, скопа, зубр, ведмідь, вовк і рись. Тут росте безліч рідкісних рослин, які більше ніде не побачиш, а заплави є важливим місцем перепочинку для водоплавних птахів, що мігрують через Полісся восени та навесні.

Тутешній ландшафт — це справжній лабіринт водойм, островів, боліт, луків, заплавних лісів, що знаходиться на  території чотирьох країн — України, Білорусі, Польщі, Росії.

«ЄВРОПЕЙСЬКА АМАЗОНКА»

Головний водний ресурс Полісся — річка Прип’ять — належить до останніх великих річок Європи, що майже не зазнали серйозного втручання людини. Майже незмінена течія, неспрямлене русло, непобудовані дамби. Іноземці часто називають Прип’ять «європейською Амазонкою».

Природоохоронці встановлюють чимало загроз Поліссю, пов’язаних з діяльністю людини — від зневоднення територій та видобутку бурштину до недбалого ставлення громади до довкілля.

Існуванню Полісся загрожують масштабні вирубки, часті пожежі, осушення боліт, незбалансоване полювання та неекологічний збір ягід. Все це порушує зв’язки між екосистемами і руйнує природні біотопи.


РІЧКА ПРИП'ЯТЬ

І найбільший чинник занепокоєння — це небезпека будівництва великого водного шляху Дніпро-Прип’ять, яким  планують з’єднати Балтійське та Чорне моря.

Але попри серйозні втручання людини в природний ландшафт тут все ж залишилися великі території, яких людина не торкнулася, і це вселяє надію, що зміни можливі не лише на гірше, а й на краще. Тому науковці і природозахисники й об’єднали свої зусилля, щоб допомогти нам всім зрозуміти цінність Полісся і необхідність його збереження для людства.

ЗАХИСТ ПОЛІССЯ ОБ’ЄДНАВ П’ЯТЬ КРАЇН

«Полісся — дика природа без кордонів» — міжнародний транскордонний проєкт, що об’єднав природоохоронні інституції Білорусі, України, Німеччини, Польщі, Британії, — розповіла Тетяна ЖУРІЙ, менеджерка з комунікацій проєкту. — На території України його впроваджує громадське об’єднання «Українське товариство охорони птахів», у партнерстві з німецькою природоохоронною організацією «Франкфуртське зоологічне товариство», що опікується збереженням природного середовища в Європі. Проєкт є частиною Програми вразливих ландшафтів (Endangered Lanscapes Programme) і фінансується фундацією «Аркадія — благодійний фонд Лісбет Раузин та Пітера Болдвіна».

Українська частина проєкту охоплює чотири області: Волинську, Рівненську, Житомирську та Київську. У межах проєктних територій існує сім природно-заповідних об’єктів. У Волинській області — це національний парк «Прип’ять-Стохід» і природний заповідник «Черемський», у Рівненській області — Рівненський природний заповідник і національний парк «Нобельський», у Житомирській — Поліський і Древлянський заповідники, у Київській — Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.


РІВНЕНСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК

Головна увага експертів все ж зосереджена на серці Полісся — регіоні Центральної Прип’яті. Оцінка сучасного стану дикої природи Полісся передбачає різні види наукових досліджень — геоботанічні, орнітологічні, ботанічні, зоологічна та експертну оцінку лісів і пралісів. Над виконанням завдань проєкту працюють експерти всіх біологічних напрямків. Завдяки цьому можна виявити особливо цінні природні території, місця існування уразливих видів тварин і птахів, які потребують захисту.

НОМІНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ У ПРОГРАМУ ЮНЕСКО

Українське товариство охорони птахів, зокрема, впроваджує створення нового біосферного резервату на Поліссі в басейні річки Прип’яті. Номінуються для резервату території площею до 600 тис. га.

Одне із завдань проєкту — підвищення природоохоронного статусу регіону, розширення природно-заповідного фонду як для створення нових парків, так і задля збереження водного балансу територій.

На думку фахівців, цьому також сприятиме номінування територій у програму ЮНЕСКО — створення біосферного резервату. Території біосферних резерватів розділені на три різні зони взаємодії людини і природи: заповідну, буферну і транзитну. Це повинно захистити його від негативного впливу господарської діяльності, а також забезпечити потреби людини у певній діяльності.

Буферна зона формується із уже існуючих охоронних зон навколо природних заповідників й інших природно-заповідних об’єктів. На цій території дозволені певні види робіт, які не матимуть негативного впливу на заповідні території. Це сінокосіння, збір ягід, грибів, лікарських рослин, пасічництво/бортництво, обмежений випас худоби, закладання туристичних стежок та інші види діяльності, які не руйнуватимуть природне середовище.

Третя зона — транзитна, або зона співробітництва, найбільша. Вона складає близько 70% території резервату. Це території, які внаслідок діяльності людини сильно видозмінені. Тут знаходяться населені пункти та зони навколо них, до яких входять господарські ліси, сільськогосподарські землі. Тут передбачене звичайне життя людей, але з обмеженням щодо шкідливого будівництва, розробки кар’єрів, меліорації та інших видів діяльності, небезпечних для довкілля.

Пріоритетними видами діяльності є екологічно дружні напрямки: розвиток зеленого туризму, екомаркетинг, екологічно-дружнє ведення господарства (без випалювання травостою). Особливістю цієї зони є лише регулювання використання природних ресурсів: підтримка життєздатності природи й повноцінного здорового існування людей у регіоні, створення місць відпочинку й освіти задля знайомства з дикою природою та розвитку свідомого ставлення до неї.

НА ЧАСІ — БІЗНЕС-ПЛАНИ ТА ЕКОЛОГІЧНІ МАРШРУТИ

Ще один напрям — відновлення колись цінних, а зараз деградованих угідь. Серед них — унікальний болотний масив Сира Погоня (Рівненський природний заповідник), що постраждав у минулому від меліоративних робіт і через низький рівень води втрачає свої природні багатства.

Проєкт передбачає, зокрема, і створення альтернативних економічних можливостей для місцевих громад та співпрацю з місцевими природоохоронними волонтерськими ініціативами. Наприклад, щодо вирішення проблем вичерпання природних ресурсів, створення сміттєзвалищ, сезонних зборів ягід тощо. Залучення бізнес-фахівців дозволить розробити альтернативні екобізнес-плани, що сприятимуть й збереженню природи, й забезпеченню людей робочими місцями.

Команда проєкту розробила пакети документів для розширення природно-заповідних територій на Житомирщині та Рівненщині загальною площею понад 50 тисяч гектарів. Окрім того, експерти проєкту номінували створення 13 нових Смарагдових об’єктів у Житомирській, Рівненській та Волинській областях загальною площею понад 170 тисяч гектарівтре.

У результаті проведення експедиційних пошуків нових бізнес-ініціатив Полісся визначені потенційні місця розвитку туристичного напрямку, потенційні зони розвитку ягідного бізнесу, розробка бізнес-ініціатив місцевих громад.

Один з цікавих цьогорічних заходів — велопоїздка експерта з роботи з волонтерськими групами «Хранителі Полісся» усіма проєктними територіями (а це 850 км), що допомогло встановити зв’язок з активами волонтерських об’єднань, навчити фотоспостереженню за птахами, розробити та створити екомаршрути, а ще вивчити природне різноманіття на своїх територіях.

Людмила СТУПЧУК, фото Сергія КАНЦИРЕНКА (матеріал підготовлено за сприяння проєкту «Полісся — дика природа без кордонів»)
Газета: