Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Їжаки у великому місті

Про ризики і користь сусідства колючих звірят із людьми
31 травня, 2018 - 16:34
ФОТО АВТОРА

А без їжаків, певно, міст уже й не буває... Цих колючих звірят дедалі частіше можна зустріти не лише на узліссях та лісових стежинках, у городах і на полях, на тихих сільських вуличках, а й у скверах і парках мегаполісів. Скрізь вони знаходять собі харчі й домівки.

У полях часто труять їхню улюблену їжу — плазунів та гризунів, а навколишні води пересихають. От і залишається — втікати до людей, де хоч щось можна знайти їстівне.

А ми й не проти такого сусідства.

За ніч у пошуках поживи їжак проходить до трьох кілометрів. Під час ходьби і бігу він ступає на землю всією лапкою, тому на асфальті чи твердому ґрунті, особливо тихої нічної пори, добре чути їжачий тупіт. Тварини відрізняються великою ненажерливістю — за ніч можуть з’їсти таку кількість корму, яка дорівнює треті власної ваги.

— Що їжак може знайти у місті? Насамперед, сміття. Він з’їсть навіть отруйні для людини відходи, а що вже казати про таку смакоту, як протухлі яйця, підгнилі фрукти й овочі, — розповів біолог Анатолій ВЛАСКІН. — Білкова дієта все ж для них привабливіша. Слимаків, дощових черв’яків, отруйних комах, таких, як іспанські мушки, наривники, яких інші звірі або птахи не їдять тому, що в їхньому організмі міститься сильна отрута, їжаки поїдають у великих кількостях і без будь-якої шкоди для себе.

Люди люблять частувати їжаків молоком, власники заміських будинків часто залишають на ганку блюдечко для них. Справді, звірята охоче п’ють його, але потім почуваються дуже погано. Як більшість ссавців, ці тварини харчуються молоком, тільки будучи дитинчатами. У дорослих їжаків перестає вироблятися фермент, необхідний для розщеплення лактози, — молочного цукру. А ще їм дуже смакує котячий корм, який вони часто знаходять на подвір’ях будинків.

Найбільшою загрозою для їжаків, певно, є сучасні дороги, де тисячі тварин гинуть під колесами автомобілів. Особливо у нічний час, коли виходять на полювання, а водіям не просто помітити маленьких звірят на темній дорозі. Небезпека часто чигає на їжаків і в садах. Вони часто влаштовують там зимові гнізда в купах листя й хмизу, які навесні спалюють садівники.

А ще якось зауважили — їжаки охоче підбирають колючками недопалки, що допомагає позбавлятися їм від бліх та кліщів, але нікотин їх труїть безжалісно.

Найпоширеніша легенда про їжаків, яка тиражується в безлічі дитячих книжок та мультфільмів, — це те, що вони збирають і наколюють на колючки гриби та яблука. Цьому повір’ю майже дві тисячі років: вперше про таку милу людям особливість їжаків згадує в «Природничій історії» давньоримський вчений і письменник Пліній Старший. Але бачили ми їжаків з грибами та яблуками лише на малюнках. Та ще в рекламі охоче використовують цей приємний, особливо дітям, сюжет.

Також їжаки не роблять запасів на зиму, бо взимку сплять. І не полюють на мишей. Бодай через те, що просто не можуть їх наздогнати. До речі, звірятко ще й добре плаває, швидко працюючи лапками й піднімаючи догори свою маленьку голівку.

Попри те, що їжак не є зникаючим видом, у багатьох країнах Європи оберігають цих симпатичних звірят.

Людмила СТУПЧУК, Рівне
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments