Мова - це спосіб народження думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати”.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, філософиня

Джеффрі ПАЙЄТТ: «Я можу вас запевнити у якнайпотужнішій підтримці урядом Сполучених Штатів українського народу»

25 липня, 2014 - 12:16
Джеффрі ПАЙЄТТ
БОНУС ДЛЯ ЛЕКТОРА ЛІТНЬОЇ ШКОЛИ: ЛАРИСА ІВШИНА ВРУЧИЛА ДЖЕФФРІ ПАЙЄТТУ ФУТБОЛКУ ВІД «ДНЯ» / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Cитуація, спровокована агресією Росії на сході України, виявила справжніх друзів нашої країни. Ними, зокрема, стали Сполучені Штати, які одразу ж назвали речі своїми іменами і заявили про однозначну підтримку Києва в конфлікті з терористами, яких усіляко підтримує Кремль.

Позавчора в гостях у редакції побував посол США в Україні Джеффрі ПАЙЄТТ. Він поспілкувався з учасниками Літньої школи журналістики «Дня» та відповів на їхні запитання. Про позицію Вашингтона в українсько-російському конфлікті і про те, що означає для України статус союзника США не-члена НАТО — читайте в інтерв’ю з Джеффрі Пайєттом.

«УКРАЇНА НЕВПИННО ПІДДАЄТЬСЯ ТИСКУ З БОКУ РОСІЇ»

Мар’яна БОЛОБАН, Львівський національний університет (Біла Церква):

Треба віддати належне вашій країні. Вона активніше за ЄС діє щодо Росії, запровадивши санкції фактично третього рівня. З другого боку, ЄС не дуже горить бажанням запровадити цей третій рівень. Чи достатньо рішучості США, щоб зупинити Путіна, який вчора заявив, що «нинішні сценарії розвитку ситуації в Україні неприйнятні й контрпродуктивні, дестабілізують обстановку у світі», й при цьому Росія, і це відомо всім, не виконує ані Женевські, ані Берлінські домовленості, згідно з якими вона має припинити потік зброї і бойовиків на територію України?

Джеффрі Пайєтт: — Дякую за запитання і за ваші позитивні коментарі щодо ролі Сполучених Штатів. Фундаментальний принцип політики президента Обами, який керує нашою політикою щодо України, дуже простий. Він полягає в тому, що лише народ цієї країни може визначати її майбутнє. Наші зусилля відповідають цьому постулату. На жаль, принаймні під час мого перебування тут як посла, Україна невпинно піддається тиску з боку Росії. Рік тому це розпочалось із заборони на поставку шоколаду «Рошен», потім продовжилось інформаційною війною про нібито негативні наслідки зближення України з Європою,. А потім дійшло до того, що з’явився в цьому тиску і великий військовий компонент. Спочатку — вторгнення, окупація і наступна незаконна анексія Криму за допомогою російських військових. Пізніше —  інфільтрація російських розвідників і військових офіцерів з метою створити хаос у Східній Україні.А в останній час — це російська воєннаа кампанія, що включає перекидання в Україну через кордон російського озброєння, зокрема бронетанкової техніки і ракетних систем. Дані нашої розвідки свідчать про те, що в Росії створено центри підготовки для сепаратистів. Ми знаємо, що рейс Малайзійських авіаліній було збито ракетою «земля-повітря», яку було запущено з контрольованої сепаратистами території. І ми знаємо, що навіть після трагедії, яка сталася минулого четверга, російська транскордонна військова підтримка сепаратистів продовжується.

Президент Обама дуже чітко висловився стосовно того, що ми засуджуємо цю російську підтримку сепаратистів, бойовиків, та про те, що ми готові використовувати інструмент санкцій для того, щоб Росія платила вищу ціну за свою політику. Ми хотіли би рухатися в цій справі разом, синхронно з нашими європейськими партнерами; ми вважаємо, що спільні зусилля приносять більший ефект. Але ми також готові діяти й самостійно. Я хочу підкреслити — це не санкції саме заради санкцій. Це — санкції для того, щоб створити політичний простір для українського народу, в якому він міг би сам обирати свою долю.

Костянтин ЦЕНЦУРА, Запорізький національний університет (Кривий Ріг) :

— Учора ЗМІ повідомили, з посиланням на розвідку США, що «Боїнг-777» на Донбасі бойовики могли збити помилково, а як би збили український пасажирський літак. Розвідники також не можуть сказати, чи тренувала Росія бойовиків, які запустили ракету. Чи вплине це на налаштованість США покарати винних, тих, хто конкретно реалізував цей злочин і його організаторів, як про це позавчора заявив президент Обама?

Дж. П.: — Це, власне, якраз те, що має встановити Міжнародна комісія. Ми знаємо, що Росія має найтісніші зв’язки з сепаратистами. Тобто в певному сенсі не має значення громадянство тієї людини, яка натиснула на пускову кнопку, — чи воно було російське, чи українське. Просто цей «пуск» став причиною жахливої трагедії. Більшість керівників ДНР — це російські громадяни, а багато хто з них — співробітники російської розвідки. Розслідування має встановити, хто безпосередньо був у ієрархії передачі тих розпоряджень, що призвели до цієї трагедії. Ми провели незалежне дослідження телефонних розмов, у яких фігурував Безлер, і переконані, що це автентичний запис. Ще хочу зауважити, що місце катастрофи має бути недоторканим і охоронюваним. Міжнародним слідчим має бути надано безперешкодний постійний доступ, і вони мають докопатися до суті цих питань.

«США НЕ РОЗГЛЯДАЮТЬ УКРАЇНУ ЯК ЯКИЙСЬ ПРИЗ У ГРІ МІЖ ВАШИНГТОНОМ, МОСКВОЮ, БРЮССЕЛЕМ»

Альона ВИШНИЦЬКА, Національний університет «Києво-Могилянська академія» (Київ):

— Учора в інтерв’ю Сі-Ен-Ен Президент України Петро Порошенко заявив, що для вирішення проблем безпеки зараз є підстави для звернення до Конгресу США щодо надання Україні спеціального статусу — головного союзника НАТО, як Ізраїлю, Австралії та Філіппінам. Чи не могли б ви пояснити, що цей статус означає, або чи чого США очікують від України як партнера?

Дж.П.: — США вважає Україну своїм стратегічним партнером. Та конкретна пропозиція, про яку вчора говорив президент Порошенко, — це нова ідея. Для нас найголовніше, щоб український народ сам визначився з приводу того, яким шляхом він хотів би рухатися, щоб гарантувати свою безпеку. Я хочу підкреслити, що Сполучені Штати не розглядають Україну як якийсь приз у грі між Вашингтоном, Москвою, Брюсселем, в якій якщо хтось виграє, то хтось і обов’язково програє. Одна незмінна річ щодо України — це її географічне положення. Україна завжди потребуватиме якогось роду відносин з Росією. Але, як я сказав на самому початку, вибирати має не Москва. Цей вибір — за українцями. Я можу вас запевнити у якнайпотужнішій підтримці уряду Сполучених Штатів українському народові в цьому процесі.

«США БУДУТЬ НАДІЙНИМ ДРУГОМ УКРАЇНИ В ТОМУ, ЩОБ УКРАЇНА САМА ОБИРАЛА СВОЮ ОРІЄНТАЦІЮ ЩОДО ПОЛІТИЧНОГО ТА ЕКОНОМІЧНОГО ВИБОРУ»

Марта ФРАНЧУК, Національний університет «Києво-Могилянська академія» (Тернопіль):

— Одні експерти кажуть, що ця катастрофа стала пробудженням для Заходу, зокрема щодо перегляду політики відносно Росії. Збігнев Бжезинський зазначив, що Путин почав холодну війну; інші вважають, що ця ракета покладе край гібридній війні в Україні, яку розв’язала Росія, намагаючись дестабілізувати ситуацію в нашій країні й фактично зробити її своїм сателітом. Як оцінюєте ви цю ситуацію, і чи поділяєте ви думку експертів, що Обама має публічно визнати, що політика його адміністрації щодо Росії провалилася; що російське «перезавантаження» мертвее, і США мають задіяти нову стратегію щодо Росії й визнати Росією стратегічним конкурентом із дестабілізуючим впливом у регіоні?

Дж. П.: — У вашому запитанні міститься багато запитань. Давайте «розпакуємо» його. По-перше, я вважаю, що правила гри змінилися. Трагедія малайзійського літака привернула увагу всього світу і висвітлила глибокий дестабілізаційний вплив Росії на ситуацію в Україні. Коли я їхав на зустріч із вами, я переглядав Твіттер міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта про дебати, які зараз відбуваються в Брюсселі між європейськими лідерами. Що стосується «перезавантаження», так само, як Україна не може змінити свого географічного положення, так і Сполучені Штати Америки не можуть змінити факт того, що в США та Росії є певні глобальні інтереси, які корелюються, і того, що через Берингову протоку і Аляску ми фактично теж є сусідами. Також обидві наші країни є постійними членами Ради Безпеки ООН. І ми повинні домагатися, щоб наші відносини залишалися робочими. Я б сподівався, що в майбутньому наш діалог з Росією допоможе довести ідею того, що Росія не повинна відчувати, що їй чимось загрожує така Україна, яка розвивається як демократична держава, зміцнює свої інституційні зв’язки з Європою і перетворюється на більш привабливий економічний ринок, зокрема й для російських компаній. Для мене однією з найбільших загадок під час мого першого року роботи в Україні було те, що в країні, де Росія має так багато впливу м’якої сили, Кремль вдався лише до використання своєї жорсткої сили. Чітко підкреслюю, що Сполучені Штати будуть надійним другом України в тому, щоб Україна сама обирала свою орієнтацію щодо політичного та економічного вибору. Одним із найвищих моїх пріоритетів тут є й залишається усіляка підтримка підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС та її імплементація.

«СЬОГОДНІШНЯ КРИЗА МАЄ ШТЕМПЕЛЬ «ВИРОБЛЕНО В РОСІЇ»

Юлія БАЛКА, Донецький національний університет:

— Чи не вважаєте ви, що Захід має визнати помилки за анексію Криму Росією і те, що досі на сході України триває війна? Адже через позицію Франції та Німеччини НАТО не спромоглося надати Україні ПДЧ на Бухарестському саміті 2008 року, і, окрім того, три країни НАТО: — США, Великобританія і Франція підписали Будапештський меморандум, який гарантував територіальну цілісність України.

Дж.П.: — Я, мабуть, залишу історикам право визначити, хто в чому завинив. Моє ж завдання — це абсолютно чітко дати зрозуміти, що ми підтримуємо самостійний вибір України у окресленні шляху її подальшого розвитку. Що ж до відповідальності, то тут відповідь дуже проста. Володимир Путін направив війська в Крим, він же в березні ухвалив рішення розпочати кампанію дестабілізації на сході України і вдався до подальшої ескалації конфлікту. Тому сьогоднішня криза має штемпель «Вироблено в Росії».

Наталія ВУЙТIК, Національний університет «Києво-Могилянська академія» (Кіровоград):

— Нещодавно Петро Порошенко звернувся до конгресу США із закликом визнати так звані ДНР і ЛНР терористичними організаціями, чи готові США на такий крок?

Дж.П.: — Ми вже включили ДНР і ЛНР у список організацій, щодо яких діють американські санкції. Введено персональні санкції проти таких осіб, як Ігор Стрєлков (Гіркін) та інших лідерів ДНР. І цей процес ще не закінчився. Питання офіційного визначення цих організацій як терористичних є на порядку денному. Проте тут замішані ще й деякі важливі правові питання, які ще остаточно не розв’язано. Я хотів би вказати на те, що деякі інші країни зараз розглядають схожі питання. Як і по інших питаннях протягом всієї цієї кризи, ми намагатимемося якнайтісніше скоординувати наші дії в цьому відношенні із нашими європейськими союзниками. І той факт, що майже 200 громадян Голландії стали жертвами останньої трагедії з літаком, є серйозним фактором у цій справі.

Анастасія ПАНЧЕНКО, Кіровоградський інститут розвитку людини «Україна» (Кіровоград):

— Для України є критично важливим, щоб Mistral не було передано Росії. Таку точку зору поділяють країни Балтії, Польща, а також США. Як ви можете зробити так, щоб ці кораблі не потрапили до агресора? Чи є якісь варіанти вирішення цього питання?

Дж.П.: — Я, насамперед, скажу, що ми дуже чітко висловили свою позицію, що за даних умов така транзакція є дуже недоречною і шкідливою. Але, хочу зазначити, що у Франції є свій суверенний уряд, який ухвалюватиме свої рішення з цього питання. Я знаю, що у Президента Порошенка є дуже добрі зв’язки в Парижі, і я гадаю, що український уряд та народ і далі буде чітко проявляти свою позицію в цьому питанні. Я дуже сподіваюся, що ці зусилля вплинуть на остаточне рішення Франції. Ми неодноразово наголошували, що зараз не той час, коли з Росією можна вести справи як зазвичай.

«ЕНЕРГЕТИКА — ЦЕ ОДНЕ З НАЙВАЖЛИВІШИХ ПИТАНЬ ПОЛІТИКИ ТА БЕЗПЕКИ, ЯКЕ СТОЇТЬ ПЕРЕД УКРАЇНОЮ»

Михайло ДРАПАК, Донецький національний університет:

— Сполучені Штати традиційно виступають за те, щоб Україна мала енергетичну незалежність. Яким чином може відбуватися співпраця наших країн у цій галузі, і яке місце для енергетичних американських компаній ви бачите на нафтовому ринку України: участь у консорціумі з управління ГТС, спільне підприємство з виробництва ядерного палива, видобування сланцевого газу, чи, можливо, щось інше?

Дж. П.: — Все вищезгадане. Енергетика — це одне з найважливіших питань політики та безпеки, яке стоїть перед Україною сьогодні. За 23 роки незалежності України саме енергетика була тим важелем, що дозволяв Росії впливала на Україну і, я б сказав, послаблювала її політичні й безпекові позиції.

Хороша новина в тому, що за останні кілька років США теж пережили енергетичну революцію. Зараз ми фактично перетворилися на експортерів енергоресурсів. У цьому особливу роль відіграє експорт сланцевого та скрапленого газу.

Найпершим завданням для України є створення прозорого середовища за принципами верховенства права, в якому не буде корупції, а капіталовкладення приноситимуть чесні прибутки. Саме в енергетичному секторі відбувалася найбільша концентрація політичної корупції в Україні за всі роки незалежності. Якби цю сферу могли переформувати в такий спосіб, щоб справи велися більш прозоро та чесно, це відкрило б колосальні можливості.

Є також величезні перспективи в галузі енергозбереження. Ми в США домоглися серйозних результатів завдяки впровадженню більш ефективних газових турбін, надійнішій теплоізоляції житла та дієвішому використанню енергії на промислових підприємствах.

Поки що Україна мало інвестує в цей сектор, тому це величезний простір для діяльності, спрямованої на збільшення енергоефективності. Потрібно покращувати енергоефективність і зберігати ресурси. Інвестиції саме в це можуть дати дуже швидку віддачу, буквально протягом кількох місяців. Говорячи про більш довгу перспективу, звичайно, Україна має гарні умови і потенціал для видобутку сланцевого газу як на сході так, і на заході країни. Американські компанії мають велику зацікавленість у диверсифікації українського циклу ядерного палива. Є гарні шанси, що американські компанії зможуть брати участь у розвитку сектору відновлюваної енергетики, таких, як сонячна або вітрова. І ми зараз співпрацюємо з нашими європейськими партнерами для того, щоб збільшити обсяги реверсних поставок газу з Європи в Україну, і це допоможе Україні зменшити свою залежність від трубопровідного газу з Росії у найкоротші строки. Президент Обама колись сказав, що політика Сполучених Штатів щодо своєї енергетичної незалежності має базуватися на всіх перерахованих можливостях. І точно такий підхід має застосовуватися і в Україні.

Наталія ВУЙТІК, Національний університет «Києво-Могилянська академія»:

Влада СОЛОВЙОВА, Київський політехнічний інститут (Київ):

— Україна є однією з найрозвиненіших країн у галузі IT-технологій, однак у нас досі немає представництва Apple. Як ви думаєте — чому? І чи є можливість розвитку співпраці між американськими та українськими ІТ-спеціалістами.

Дж. П.: — Щодо останньої частини питання — звичайно так. Ви правильно окреслили потенціал України у цій галузі. На мене дуже велике враження справляли трудові ресурси і технічні можливості України, зокрема під час моїх поїздок до Дніпропетровська, де ви маєте такі приклади, як «Южмаш» (Південний машинобудівний завод) з його висококласними технологіями в космічній галузі, і з яким ми вже маємо конкретну співпрацю. Адже «Южмаш» виробляє більшу частину ракети, запуск якої здійснює американська компанія Orbitalsciences з узбережжя штату Вірджинія для постачання Міжнародної космічної станції. Також в Україні є чудовий досвід роботи її ІТ-сектора і програмістів, зокрема на аутсорсингу, зокрема у Львові. Є схожі компанії і в Харкові. І найбільша перешкода подальшій співпраці у цій галузі — це не найкраща репутація України у захисті прав інтелектуальної власності. Власне саме з цієї причини в Україні ще немає офіційного магазину Apple. Добра новина полягає в тому, що зараз в адміністрації Президента Порошенка призначено високопоставленого чиновника, який відповідатиме за питання електронного уряду і розвитку технологій. Дмитро Шимків, який посів цю посаду, перед цим був керівником офісу Microsoft в Україні. Я також мав розмову з Віталієм Кличком на тему електронного урядування в Києві. Цього ранку я спілкувався із своїм колегою — послом США в Естонії, і він мені повідомив, що тамтешній уряд зацікавлений по роботі з урядом України у галузі розроблення комп’ютерних програм для електронного урядування, в якому Естонія є світовим лідером. Перехід до електронного урядування — це потужна зброя проти корупції. Я думаю, тут ми маємо характеристику багатьох аспектів України: ми досить чітко бачимо дуже гарні рішення, але виклик перед вами, перед ЗМІ полягає в тому, щоб викривати й переборювати тих, хто наживається на збереженні старих моделей управління, які залишились ще з радянських часів. Україна має бути дуже заможною країною, адже це одна з найбільших країн Європи, вона має одні з найкращих сільськогосподарських угідь у світі, в неї чудові людські ресурси. Тепер ви ще підписали Угоду по асоціацію. Той факт, що ви маєте кордони з чотирма повноправними членами ЄС, надає можливість перетворити цю співпрацю на конкретні грошові прибутки. Але запровадження нових технологій має бути важливим елементом у подальшій побудові країни.

«ВІДПОВІДЬ УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ, ЗОКРЕМА «Дня», ЩОДО ВИСВІТЛЕННЯ МЕСИДЖУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ БУЛА ДУЖЕ ПРАВИЛЬНОЮ»

Лариса ІВШИНА: — Пане Посол, ви сказали про роль медіа, і мені здається, важливо обговорити ще один виклик. Перед початком силової агресії Росії проти України ми спостерігали цілий каскад спецоперацій. Очевидно, що медіа Росії (про це говорять наші автори-москвичі, які проти Путіна) стали військами спеціального призначення. Ми бачимо, що вони діють і на території Європи. Навіть замахуються працювати на території США та Канади, бо те, що називається Russia Today, навряд чи можна назвати журналістикою. Що можна цьому протиставити? Багато людей кажуть, що це треба просто забороняти, інші кажуть, що треба ускладнювати процедуру ліцензії. Вони не можуть бути безкоштовно в кабельних мережах, адже така руйнівна робота потребує потім величезного процесу реабілітації уражених цими інформаційними військами, що ми бачимо на прикладі Донецької та Луганської областей. Які ваші поради: чи зробити вигляд, що вони професійні журналісти, чи визнати їх зброєю?

Дж. П.: — Це справді надзвичайно важливе питання. Кремль під час усього цього конфлікту використовував медіа як зброю. Я не думаю, що просто зняття каналів з ефіру — правильна відповідь. Але що критично важливо — це створення альтернативи. Я пам’ятаю, в березні-квітні, коли почалася дестабілізація на Донбасі, російські ЗМІ як могли переконували російськомовних мешканців регіону в тому, що їм фізично загрожує Київ, що в столиці відбувся фашистський переворот і що Правий сектор та інші праворадикальні групи сунуть на схід, щоб забирати власність, ґвалтувати жінок і забороняти людям розмовляти рідною мовою. Я думаю, що відповідь українських ЗМІ, зокрема «Дня», щодо висвітлення месиджу національної єдності була дуже правильною, тому що московські ЗМІ, російські ЗМІ намагалися посіяти розбрат в народі. І тому найкраща відповідь на цю інформаційну війну — це не вимикати їх, а створювати чесні альтернативи і заслуговувати довіру. В України унікальна історія, в якій є позитивна частка.

М. С.: — Багато країн намагаються домовитися про створення зони вільної торгівлі. А чи може бути мова про зону вільної торгівлі між Україною та США?

Дж. П.: — Я повертаюся до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Адже ми, Сполучені Штати, зараз в процесі узгодження з Європою угоди про партнерство, торгівлю та інвестиції. Ця Трансатлантична угода стане найбільш амбіційною, найбільшою у світовій історії угодою в галузі торгівлі й інвестицій. Адже вона поєднає два гігантські економічні блоки: NAFTA, тобто Північноамериканську зону вільної торгівлі, та Європейський Союз. Але є важлива деталь. Оскільки рівні оподаткування, митних тарифів у зоні NAFTA і в зоні ЄС є невисокими і не дуже відрізняються, то тут головне питання не у погодженні митних тарифів. Найважливіше — це погодження регуляторних стандартів та нормативів, наприклад, безпечності для здоров’я споживачів і так далі. Їхнє узгодження уможливить вільний рух товарів. Це величезний проект. І якщо ми досягнемо успіху, то він матиме колосальний вплив. Тепер повертаємося до України. Трансатлантичне партнерство — це як об’єднання двох надпотужних залізничних потягів. Угода про асоціацію та Угода про глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі України з ЄС — це ніби вагон, який чіпляється до одного з цих потягів і приєднується до цього потужного злиття. Тобто це і є відповідь на те, як ми бачимо і чому підтримуємо вростання України в європейські інституції.

«МИ ПРАЦЮВАТИМЕМО З УРЯДОМ УКРАЇНИ, ЩОБ ДОПОМОГТИ РОЗБУДОВУВАТИ ЗДАТНІСТЬ ЗАХИЩАТИ СЕБЕ»

Л. І.: — Це чудова перспектива. Але оскільки ми щодня у стані війни, я хочу передати цей загальний настрій, який часто звучить у соціальних мережах. Політики часто говорять про «глибоку стурбованість» і так далі. Люди перебувають в стані постійної тривоги. Багато кого цікавить, чи можна чекати більш конкретної підтримки для нашої армії?

Дж. П.: — Я намагаюсь уникати фрази «глибока стурбованість». Зокрема тому, що вона не відбиває того, що ця колосальна травма, яку переживає Україна з листопада минулого року, включає в себе страждання конкретних людей. Мабуть, не лишилося жодної родини в Україні, якої тою чи іншою мірою ці зміни не торкнулися. Я не вірю, що розв’язання кризи може бути знайдено на полі бою. Ми будемо працювати з урядом України, щоб допомогти розбудовувати здатність себе захищати. Лише цього року ми вже витратили 23 мільйони доларів на військову допомогу Україні й будемо продовжувати свою програму підвищення професійних навичок українських військових. Але в кінці кінців розв’язання цієї кризи лежить в дипломатичному полі, у переговорах.

І це повертає нас до питання, що прозвучало спочатку: якими будуть подальші кроки та дії Путіна, і як нам (Сполученим Штатам) співпрацювати з вами та з нашими європейськими партнерами, щоб змусити Кремль прийняти ті дипломатичні можливості, які президент Обама та інші світові лідери намагаються сформулювати.

Тетяна СТОЛЯРОВА, Харківська державна академія культури (Харків):

— Під вашим керівництвом посольство США дуже креативно та цікаво вітає українців зі святами. Чи не могли б ви відкрити таємницю і розповісти, що плануєте до Дня Незалежності України цього року?

Дж. П.: — Поки що я не можу вам розповісти, з чим ми виступимо цього разу. Секрет можу відкрити лише в тому, що саме прес-аташе посольства Ярина Ференцевич є тією креативною людиною, яка кожного разу пропонує щось таке, що привертає вашу увагу. Так що я цілком можу переадресувати ваше питання їй. Я повністю впевнений в тому, що попит на це є і він лише зростає.

Я хотів би подякувати за можливість взяти участь у цій бесіді, а також за гарні запитання. Дозвольте мені щиро просити вас продовжувати робити те, що ви робите. У контексті інформаційної війни з боку Росії, про яку ми з вами говорили, професійна, креативна та часом навіть агресивна робота ЗМІ — це абсолютно необхідний інгредієнт для розвитку демократичного суспільства. А у роботі ЗМІ, як ви знаєте, велику роль відіграє бізнесовий аспект їх існування і розвитку. І тут потрібно враховувати швидкі зміни, що відбуваються буквально перед нашими очима: помітно зросла роль телебачення; ті, що виросли, читаючи паперові газети, мусять тепер звертати увагу і на онлайн-видання.

Л. І.: — Проте варто зазначити, що саме друковану газету наразі читають українські хлопці, які знаходяться на передовій. У нас є ціла колекція фотографій, де українські військові на бронетранспортерах або блокпостах читають паперову версію «Дня». Ми враховуємо всі варіанти, маємо навіть телевізійний проект, віртуальні 3D-тури цікавими місцями України. У цьому плані ми дійсно випереджуємо час.

Дж. П.: — Нарешті не слід забувати про надзвичайний феномен соціальних медіа. Веб-камери повсюди, інформація поширюється неймовірно швидко. Але складніше відрізняти правдиву інформацію від брехні. І для цього потрібна якісна журналістика.

Марта ФРАНЧУК, Костянтин ЦЕНЦУРА, Літня школа журналістики «Дня»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments