«Ми повинні підняти з печі 50% виборців»

Проблема відсутності альтернативи, що так гостро постала напередодні чергових українських виборів, змушує активізуватися не лише новостворені амбітні партії, а й громадських діячів. Єдиним фронтом на парламент рушила Українська платформа «Собор», списки та програма котрої буде оприлюднено на з’їзді (4 серпня). Однак уже зараз достеменно відомо, що до них увійдуть письменники Віталій та Дмитро Капранови, дипломат та поет Рауль Чілачава, відомий бандурист Тарас Компаніченко, історик та політолог Олександр Палій та ін. Таке рішення партія оголосила на прес-конференції, що відбулася під гаслом «Візьмемо політиків за...! Громадські авторитети проти «авторитетів».

Усупереч традиції, голова «Собору» Павло Жебрівський, котрий є чинним депутатом, відмовився очолити список у Раду. «Я піду по мажоритарці, щоб переконатися у підтримці людей», — пояснює він.

Соборівці апелюють до того, що майже 50% виборців ще й досі не визначилися, за кого голосувати, або взагалі відмовляються йти на вибори. «Ми повинні підняти з печі ті 50% і змусити їх використати свій голос», — говорить Віталій Капранов. За словами його колеги по партії, порівняно з 2004 р., кількість виборців зменшилась на 9 млн. Саме на цей втрачений ресурс розраховує «Собор». «Ми не хочемо відбивати у когось голоси, — зазначив лідер партії, — наш потенційний виборець — це той, хто ще не визначився зі своїми вподобаннями». Щоб не бути голослівними, члени партії заприсяглися відмовитися від участі у виборчих перегонах, якщо станом на 15 жовтня соціологічні служби не пророкуватимуть їм подолання п’ятивідсоткового бар’єру.

Зважаючи на політичні перипетії та попередній парламентський досвід, пов’язаний із якістю кадрового складу, кандидатів у партію відбиратимуть дуже ретельно. Наразі «Собор» оприлюднив 9 критеріїв, яким обов’язково мусять відповідати члени партії: відсутність судимостей та фактів притягнення до відповідальності через звинувачення у корупції, декларація власного майна та статків родичів, відмова від ведення бізнесу чи лобіювання інтересів бізнес-груп, наявність українського громадянства, письмова присяга про неналежність до іноземних агентів, вільне володіння та застосування української мови, докази на користь того, що кандидат брав участь в утвердженні української державності. Останній пункт — присяга — голосувати особисто, зняти свою кандидатуру, якщо партія не набере прохідного відсотка, зобов’язання скласти повноваження на вимогу Наглядової ради та попередження про те, що надання недостовірних особистих відомостей призведе до добровільного припинення повноважень члена парламенту.

Головною метою соборівці визначають відродження зворотного зв’язку у стосунках влади й народу. «Ми повинні забезпечити можливість виносу «тіла влади» з парламенту мирним шляхом, у разі її некомпетентності та нелегітимності», — заявив Віталій Капранов.

Питання про поспіх у створенні партії за три місяці до виборів члени «Собору» парирували тим, що більшість її кандидатів є громадськими діячами, котрі неодноразово боролися на боці народу, відстоюючи його права та свободи. Однак план дій досить розмитий. Одноголосно соборівці заявили лиш про те, що готові взяти на себе функцію рішучого опору. Вони зауважили, що під час останніх бійок в парламенті опозиція не змогла дати гідної відсічі більшості.