Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

«Наука под піффко»?

або Логіка національної гідності проти логіки базарного хамства
5 березня, 2010 - 00:00
ТРАДИЦІЯ МОГИЛЯНЦІВ «МИТИ СКОВОРОДУ» — ДУЖЕ СИМВОЛІЧНА. ПЛЯМ НА УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІЇ, СТЕРЕОТИПІВ, ДУЖЕ БАГАТО. ПОТРІБНО ДОСТАТНЬО ГРОМАДЯНСЬКОГО ТЕМПЕРАМЕНТУ, ЩОБ «ВІДМИТИ» УКРАЇНСЬКУ ІСТОРІЮ ВІД БРУДУ, ЯКИМ «ЗАЛЯПУВАЛА» ЇЇ АНТИУКРАЇНСЬКА ПРОПАГАНДА / ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

Інформацію про те, що спудеї Могилянки протестують проти візиту генерального директора компанії «Славутич» Петра Чернишова до свого університету, ми побачили на сайті «Майдан». Студенти обурювалися тим, що у своїх статтях пан Чернишов ображає українське козацтво, порівнюючи козаків із сомалійськими піратами.

У цій двозначній ситуації важко одразу визначити, на чиєму боці правда. Проте нас «зачепили» заповзятість і громадянський темперамент могилянців — риси, такі важливі в час, коли зберігається небезпека наступу на українські святині. Ми попросили спудейське братство Києво-Могилянської академії розповісти детальніше про причину їхнього обурення. Також нам видався доречним текст Якуба Парусинського, експерта Міжнародного центру політичних досліджень і редактора англомовного дайджесту The Day, який торкається питання громадянського темпераменту українців.

Право громадянина на захист власної гідності в усіх її проявах є невід’ємною складовою суспільства, яке ми хочемо побудувати в сучасній Україні. Незалежно від того, хто на нього зазіхає, хай навіть і така поважна постать, як генеральний директор українського підрозділу представництва транснаціональної корпорації. На жаль, досить часто навіть небайдужі люди не вірять у свою здатність вплинути на події. Проте є варті уваги винятки, що заслуговують на повагу, і варті того, щоб стати прикладом свідомої громадянської позиції. Описана нижче історія ілюструє один невеликий приклад, коли організована студентська спільнота не допустила плюндрування історії своєї Батьківщини та національної гідності українців.

Усе почалося з того, що після виходу скандального російського фільму «Тарас Бульба» всеукраїнський часопис «Кореспондент» (№19 від 29 травня 2009) опублікував статтю «Экономика Тараса Бульбы». Автор цієї статті, пан Петро Чернишов, генеральний директор компанії «Славутич», Carlsberg Group, між іншим, громадянин Росії, вдався до викладення своїх думок щодо українського козацтва. У цьому, достойному найманого менеджера, зайнятті він дійшов до «геніальних висновків». Зокрема, козаків було порівняно із сомалійськими піратами та чеченськими бойовиками, які, мовляв, жили із розбою та грабіжництва, і було запропоновано поступитися «такими» героями Росії.

Хоча подібною писаниною наповнено велику кількість сумнівних українофобських форумів і сайтів у інтернеті, проте даний випадок є знаковим: статтю було надруковано у всеукраїнському часописі, який є важливим джерелом інформації для великої кількості громадян і має досить високі позиції у формуванні громадської думки. До того ж підписано її було не просто іменем пересічного громадянина, що по-аматорськи цікавиться історичною наукою, але саме як «Петр Чернышов, генеральный директор компании «Славутич», Carlsberg Group», досить успішної та поважної компанії, яка використовує в комерційних цілях бренди з чітким українським національним колоритом: «Львівське», «Славутич», «Квас Тарас» тощо. Пригадаймо, до того ж, і час, коли було оприлюднено статтю: приблизно тоді ж було зроблено й одіозний телеультиматум президента РФ Дмитра Медведєва до його українського колеги на фоні військових суден російського Чорноморського флоту. А ще тоді увага громадян була прикута до нелегкої долі українських моряків судна «Аріана», які перебували в полоні у... сомалійських піратів.

Подальше дослідження літературного доробку «гендиректора-графомана» дозволило винайти ще один образливий для України «перл», уже в пасквілі для журналу «Фокус». У ньому згаданий вище успішний менеджер хвацько обіграв звучання абревіатури «Отечественного Производителя» заголовком «Спасите наши ОПы», закінчуючи «красномовним» висновком: «Вот так и получается: защищаешь ОПа — получаешь рифмующееся с ним слово из четырех букв». У кінці, разом із підписом, розміщувалася корпоративна електронна адреса генерального директора компанії «Славутич».

З огляду на все це, братчики Спудейського братства НаУКМА вирішили відповісти панові Чернишову. Особливо враховуючи, що давня Києво-Могилянська академія отримувала вагому допомогу від гетьманів запорізьких козаків, зокрема, від Петра Конашевича-Сагайдачного (між іншим, Сагайдачний із усім військом запорізьким свого часу вступив до Київського (Богоявленського братства), яке розміщувалося на території сучасної Києво-Могилянської академії). А ще сучасних братчиків обурило, що висловами Петра Чернишова як офіційної особи було порушено основні корпоративні принципи групи Carlsberg, а саме: «...компанія веде чесний та прозорий бізнес, успішно будує лояльні стосунки із суспільством, проявляє турботу про навколишнє середовище. У витоків цієї стратегії лежить усвідомлення того, що підприємство працює не в ізольованому просторі», «...усі підприємства, що входять до Carlsberg Group в Україні, — соціально відповідальні компанії, що використовують високі етичні стандарти у взаємних стосунках із співробітниками, партнерами, акціонерами та місцевими спільнотами» (взято з офіційного сайту компанії).

Активісти Спудейського братства склали, лист на адресу головного офісу Carlsberg Group із вимогами спростувати позиції компанії, які висловив генеральний директор компанії «Славутич», Carlsberg Group Петро Чернишов, та звільнити людину, яка дозволяє собі принижувати національну гідність українців. У разі мовчанки студенти залишили за собою право закликати до бойкоту продукції компанії, яку очолює людина, що не поважає українців та їхню історію.

Реакція корпорації не забарилася. Уже через декілька днів на адресу сайту «Майдан», що одним із перших розмістив відкритий лист, прийшло звернення прес-служби компанії «Славутич», Carlsberg Україна, в якому редакції сайту погрожували зверненням до правоохоронних органів за «недобросовісну конкуренцію» та «прямі погрози по відношенню до представництва компанії Carlsberg Group в Україні та її чільного керівництва», вимагалося зняти статтю з публікації на сайті. На жаль, ні публічного вибачення, ні звільнення Чернишова, ні проектів, які б свідчили про зміну ходу думок керівництва компанії, не сталося...

Натомість у лютому 2010 року в Могилянці з’явилися оголошення про те, що в стінах НаУКМА в рамках студентського проекту «Наука при каві» відбудеться лекція Петра Чернишова «Переможцями не стають — ними народжуються». До того ж у першому корпусі університету, стіни якого прикрашає барельєф Петра Сагайдачного, а у дворі — похований і сам гетьман «сомалійських піратів» (за логікою успішного гостя). Очевидно, організатори зустрічі забули, що однією з цілей НаУКМа є «творення інтенсивного духовного середовища, що сприяє вихованню незалежних, критично мислячих, національно свідомих особистостей» (з офіційного сайту НаУКМА). Керуючись цим принципом, члени студентських організацій «Спудейське братство НаУКМА» та «Братство козацького бойового Звичаю «Спас» звернулися з відкритим листом до президента НаУКМА Сергія Квіта з проханням не допустити порушення цінностей університету та плюндрування славної, спільної для козаків і могилянців, історії.

Офіційної реакції адміністрації отримано не було. Однак почались цікаві явища: інформація про лист поширювалася різноманітними інтернет-ком’юніті та блогами, відомими інтернет-ресурсами. Уже за кілька днів незалежні групи інтернет-користувачів почали активно висловлювати свій протест проти візиту Чернишова, почалась ініціатива знизу заблокувати вхід до корпусу, де мала б проводитись зустріч з горезвісним графоманом. Піком стала поява в Могилянці оголошень, де обігрувалася назва «Науки при каві» як «Наука под піффко», на якій серед тем зустрічі з Петром Чернишовим були згадані такі: «Як на Великий Державний Герб України потрапили сомалійський пірат і чеченський бойовик» і «Втрата обсягів продажу компанії як наслідки літературної діяльності вищого керівництва ТНК та неповаги до національних традицій».

Але у день зустрічі на сайті проекту «Наука при каві» з’явився лист пана Петра Чернишова (звичайно ж, російською мовою, незважаючи на те, що робочими мовами НаУКМА є українська та англійська), у якому він звинуватив Спудейське братство та «Спас» у неповазі до цінностей свободи слова та особистої думки та оголосив про перенесення дати проведення лекції з міркувань безпеки. Свою присутність у стінах навчального закладу з козацьким минулим він виправдав бажанням провести бізнес-ігри та кейси (щоправда, англійською мовою). Очевидно, його увагу оминув той факт, що національну гідність і захист права на повагу до власної історії не продають.

У згаданому листі пан Чернишов висловився про братчиків Спудейського братства та про «спасівців» як про «совків» та ретроградів: «По их мнению, если моя позиция не совпадает с их — мой визит нужно запретить. Это напоминает мне принципы, которых придерживались в прошлом веке в СССР». Дивно, адже ні братчики, ні молоді козаки зі «Спасу» в жодному випадку не проти вільного висловлювання поглядів кожною людиною. Вони всі активно підтримують демократичні принципи верховенства свободи слова й права на власну думку кожного, але ж авторство статей належить не громадянину Чернишову, а саме офіційній персоні — голові великої корпорації, про що було зазначено в підписах до статей, які, відповідно, висловлюють думку щодо піднятих ним питань саме цієї корпорації. Адже в цьому випадку, слідуючи логіці пана Чернишова, якщо в Україні таксист лізтиме в справи медицини, президент займатиметься астрологією, пивовар писатиме історію, а кухарка керуватиме державою — тоді й отримаємо СРСР з усіма можливими наслідками. Тому й виглядають досить наївно спроби пана Чернишова почепити ярлика «совків» і ретроградів на могилянське товариство, яке одним із перших приєдналося до помаранчевої революції шість років тому...

Невідомо, як складеться подальша доля «скандального автора» Петра Чернишова — компанія Carlsberg нині переживає не найкращі часи: зовсім нещодавно страйкували працівники датського відділення, дізнавшись про проблеми із зарплатнею, будівництво нової пивоварні в Харкові було відмінено через брак коштів, не подовжено контракт із корпорацією PepsiCo, Inc, напої якої розливалися на потужностях «Славутича»... Чи утримуватиме керівництво Carlsberg особу, діяльність якої прямо впливає на падіння популярності продукції компанії в українців?

Вони, закордонні акціонери, можуть і не розуміти принципів захисту національної гідності, але комерційну логіку зменшення обсягу продажів мали б розуміти прекрасно.

КОМЕНТАР

Олена ТРЕТЯКОВА, помічник президента НаУКМА з питань корпоративного управління:

— Як на мене, ця ситуація показова з точки зору ставлення українців до власної історії. Є таке твердження, що історія — це своєрідний погляд на сучасність. Дискусія, про яку ми говоримо, — ілюстрація до процесу переосмислення історії нашої країни. Для адміністрації Києво-Могилянської академії (а ми знаємо позицію обох сторін) позитивом у цьому випадку є готовність і студентів, і пана Чернишова до діалогу. Непорозуміння могилянських студентів і Петра Анатолійовича Чернишова ми запропонували використати як привід для проведення круглого столу із залученням професійних істориків для того, щоб аргументи обох сторін були прокоментовані фахівцями. Це і є завдання університету — бути майданчиком для гармонізації різних позицій, різних точок зору, надавати експертну оцінку проблемним питанням. І хоча, на перший погляд, ця заочна полеміка між паном Чернишовим і студентами виглядає як напружена ситуація, насправді — це ситуація, що веде до розвитку. Для мене як для члена університетської спільноти це дуже важливо.

Андрій ГОРДІЄНКО
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ