Мова - це спосіб народження думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати”.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, філософиня

Попереджувальний постріл

Експерт: Росія навряд чи колись ставитиметься до України прагматично, принаймні поки Путін перебуває при владі
30 серпня, 2013 - 11:38

У Європейському Союзі визнали, що в торговельній дискусії Києва і Москви замішана не лише економіка. «Події останніх тижнів чітко продемонстрували, що в цій торговельній дискусії присутній політичний елемент. Заяви (російської сторони. — Авт.) дають підстави вважати, що дискусія на кордоні Росії й України, найімовірніше, є першим попереджувальним пострілом відносно того, що щось ще може статися, якщо Україна наближатиметься до підписання Угоди про асоціацію», — заявив представник Зовнішньої служби ЄС Гуннар Віганд під час позачергового засідання комітету Європейського парламенту з питань закордонних справ в Брюсселі. Такий тиск є неприйнятним, вважає він. А Україна, як суверенна держава, має право зробити свій вибір щодо міжнародних угод, тому що, підкреслив Віганд, рішення про переговори про підписання Угоди про асоціацію було «рішенням українського народу, не важливо, хто був у керівництві».

Відповіді Білокам’яної не довелося довго очікувати. Росія ( як і очікувалося) відкинула твердження про те, що, мовляв, Москва змушує Україну приєднатися до Митного союзу, і словами свого офіційного представника МЗС РФ Олександра Лукашевича закликала ЄС «не допускати оцінок, що спотворюють суть питання».

Тим часом усі запевнення Кремля у вільному виборі і відсутності тиску на своїх торговельних партнерів викликають запитання. І ось чому. У російських фітосанітарів різко з’явилися зауваження до якості молочної білоруської продукції. «Лише у Московській області було обстежено 240 зразків білоруської молочної продукції. Із них 72 зразки, або 30%, не відповідали показникам якості і безпеки», — рапортував керівник Росспоживнагляду, головний державний санітарний лікар Росії Геннадій Онищенко. Дивним чином ці зауваження «намалювалися» якраз після недавньої заяви білоруського президента Олександра Лукашенка, який висловився на підтримку України в питанні об’єктивності торговельних суперечок з Росією.

Паралельно Росія не перестає твердити, що в разі «відступництва» від Митного союзу і входження в більш тісні торговельні відносини з ЄС, українські підприємства зазнають істотних збитків. При цьому про втрати своїх підприємств вона бажає мовчати. А вони будуть однозначно, кажуть опитані «Днем» зарубіжні експерти.

Щоб коментувати будь-які взаємовідносини, треба розуміти, на тлі чого це відбувається, говорить «Дню» президент Міжнародного Конгресу промисловців і підприємців Віктор Глухих. «Ми бачимо тло — тло Вільнюса, хтось — тло Сирії. Тому що економіка з політикою часто пов’язані», — продовжує він. Так само, зазначає він, треба знати причини затримки поставок тих або інших товарів на українсько-російському кордоні. А вони поки невідомі. «Якщо це порушники і контрабандисти — це має суворо каратися. Якщо ж йде чистий товар — люди не повинні страждати, стоячи на кордоні», — говорить він. «Тобто в цій боротьбі втрачають обидві сторони?» — поцікавився «День». «У будь-якій ситуації завжди втрачають і ті й інші. Так не буває, що втрачає лише хтось один», — говорить Глухих. Тому, на його думку, міжурядові комісії двох країн мають, якнайшвидше зібратися і вирішили всі ці питання.

На репліку про те, які суми втрат у російських підприємців, Глухих конкретних цифр не назвав, але наголосив наступне: «У будь-якій війні завжди є втрати. Російські, українські, білоруські, казахські підприємства настільки з багатьох позицій пов’язані одні з одними — дуже велика кооперація. Тисячі заводів у кооперації беруть участь. І будь-яка зупинка або будь-яке гальмування тих або інших поставок — це не є добре». Ми також поцікавилися думкою Віктора Костянтиновича щодо того, чи дійсно вплине на торгівлю з Росією приєднання України до зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. «Вплине», — підтвердив він. На його думку, Україні треба уважно читати 900 сторінок цього договору, щоб розуміти, які позиції відстоює вона, а які — ЄС. «Адже там теж цікаві хлопці в ЄС. З одного боку, вони кажуть — ви приходьте до нас. Але, з другого боку — не працюйте з МС, а — лише з нами. Так не буває», — резюмував він. На репліку кореспондента «Дня», що ЄС не обмежувала торгівлю з країнами МС, він відповів: «Ну як не говорили. Обов’язково». Тоді «День» поставив уточнююче запитання: «Якщо Україна приєднається до ЄС, то не зможе торгувати з Росією й іншими країнами СНД?». А у відповідь: «За нинішніх умов — ні, доведеться — за європейських». На що кореспондент видання резюмував: «Так може приєднання до ЗВТ з ЄС, навпаки, це прискорить процес узгодження нових торговельних правил з Росією, щоб не виникало більше жодних торговельних розбіжностей?» Наш спікер відповів дуже коротко і дипломатично: «Напевно».

КОМЕНТАР

Роман ДОБРОХОТОВ, голова демократичного руху «Ми», Москва:

— Є очевидним те, що ухвали, які приймаються Володимиром Путіним, носять політичний характер. А ухвала України приєднатися до Європейського митного регулювання, а не до ініційованого Росією Митного союзу сприймається Путіним як поворот у бік Заходу. Тому він і реагує відповідно такими агресивними політичними заходами, використовуючи для цього економічні важелі. Причому можна здогадатися, чому Путін так гостро реагує. Він, дійсно, не дуже розуміє ті закони, за якими працює світова економіка. Попри те, що Росія недавно вступила до СОТ і має начебто розуміти цінність вільної торгівлі. Якщо ми подивимося на те, як Путін коментував бажання України інтегруватися глибше в європейське митне регулювання, а він говорив про те, що зараз Україна, мовляв, відкриється для європейських ринків, і Європа завалить дешевими товарами Україну і витіснить українського виробника. Тобто, вочевидь, він просто не розуміє, як працює вільний ринок і не знає засадничих законів вільної торгівлі про те, що в довготерміновому періоді для обох країн, які відкривають вільну торгівлю, ця торгівля завжди є вигідною. Я думаю, що він щиро так думає, оскільки своїм радником призначив Глазьева, людину відверто антиліберальних та антизахідних поглядів. І Глазьєв від його обличчя коментує, що зараз, можливо, ми накладемо якісь санкції на Україну за те, що вона так поводиться. Це явно стратегія, що випливає з неліберальних цінностей. І доти, доки Володимир Путін буде при владі через те, що в нього така система цінностей і система координат, розмовляти з ним мовою ліберальної економіки і вільної торгівлі, конкуренцією, просто неможливо. Він все це сприйматиме як певний політичний виклик, політичний вибір. Тому ми бачимо, що не лише в ставленні до України, але й до Білорусі, а також Польщі, Прибалтики, Грузії, і практично всіх сусідів Росії зараз ведеться саме така політика за допомогою викручування рук. Причому митниця тут дуже зручний інструмент, оскільки це один із найбільш корумпованих інститутів у російській державній системі. Працювати з ним страшенно незручно, тому створювати тут додаткові перешкоди завжди дуже легко або навпаки давати комусь зелене світло. І тому тут політика мала більше значення, ніж економіка. І зараз ми черговий раз на прикладі України в цьому переконуємося.

І російський споживач, у першу чергу, страждає від подібної політики, оскільки всі імпортні товари в Росії продаються значно дорожче, ніж у сусідніх країнах. І ми розплачуємося гаманцем за те, що влада закриває кордони. У принципі, ніщо не заважало Росії запропонувати і Україні і Європі об’єднати економічну і торговельну політику. Тут немає нічого надприродного оскільки в самій Європі дуже різні держави і за вагою та структурою виробництва, проте, вони змогли створити не просто спільний митний союз, але й спільний ринок. А вже домовитися про мита Росія може з Україною і Європою доволі просто. Але Росія не робить цього саме з політичних міркувань. І правила СОТ мали б змусити її це зробити, але Росія не дотримується перейнятих на себе зобов’язань, займається агресивною обмежувальною тарифною політикою. І розплачується за це не Путін, а звичайні платники податків, які змушені купувати дорожчі товари.

Чи стане Москва прагматичніше ставитися до Києва, якщо буде підписано Угоду про Асоціацію між Україною і ЄС? Гадаю, що Росія навряд чи ставитиметься до України прагматично, принаймні, доти, доки Путін перебуває при владі. Оскільки все одно кожне економічне питання сприйматиметься в контексті політики, в контексті західного чи російського вибору. Навіть якщо Україна почне досить швидко інтегруватися до Європи, все одно ці питання виникатимуть. Мабуть, чим швидше Україна визначиться зі своїм європейським вибором, тим швидше вона в своєму законодавстві інтегрується з ЄС, тим безболісніше буде перехід до нових стосунків із Росією.

Микола СІРУК, «День»

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments